Справа № 712/16144/25
Провадження № 2/712/1187/26
19 березня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого- судді - Пироженко В.Д.
за участі секретаря - Каплі А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу в порядку спрощеного провадження за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30) звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за договором позики.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 04.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 2889744.
Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системи Товариства.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору, перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2.
Згідно п.9.1 Договору факторингу, зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 року, даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності , але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до Реєстру боржників № 31 від 25.09.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 19 350 грн., з яких: 6 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 1 350 грн. заборгованість за відсотками; 12 000 грн. заборгованість за пенею.
Згідно з умовами Кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти за користування позикою та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених Договором.
Всупереч умовам договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
Просить стягнути з відповідача на користьТОВ Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 2889744 в розмірі 19 350 грн та судові витрати.
Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 28.11.2025 року відкрито провадження по справі та справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи був належним чином повідомлений, з заявами та клопотаннями до суду не звертався. У передбачений законодавством термін відповідач відзиву до суду не надав.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Крім того, на офіційному веб-сайті Соснівського районного суду міста Черкаси було розміщено оголошення про виклик у судове засідання відповідача.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою сторін фіксація технічними засобами відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалася.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами цивільного законодавства.
Як установлено в судовому засіданні, 04.05.2024 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 2889744. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системи Товариства.
Згідно із п. 1 Договору позики, за цим Договором позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Позику»), на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк позики»), для задоволення власних потеб без конкретної спожиічої мети) шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Позичальника із використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку позики, або достроково, та сплатити Позикодавцю плату (Проценти) від суми позики.
Відповідно до п. 2.1. сума кредиту становить 6 000 гривень. Кредит надається строком на 15 днів з моменту зарахування оплати позики та процентів, які нараховуються за денною ставкою 1.50 відсотків. Орієнтовна річна процентна ставка становить 13852,27% та процентною ставкою за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день 2,70%,та процентною ставкою пені 2,70 відсотків за кожен день користування кредитом.
Згідно із п.п. 5.1.Договору позики, підписанням цього Договору позичальник підтверджує, що він ознайомився з повною інформацією щодо Позикодавця та його послуги, що передбачено ЗУ «Про споживче кредитування».
Правила надання грошових коштів у позику перебувають у загальному доступі та опубліковані на веб сайті Товариства.
14.06.2021 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" було укладено Договір факторингу № 14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" право вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі боржників.
Згідно п. 1.2 Договору, перехід прав вимоги заборгованості до боржників відбувається з моменту підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно Додатку № 2.
Згідно п.9.1 Договору факторингу, зі змінами та доповненнями відповідно до додаткової угоди № 7 від 13.06.2022 року, даний договір є дійсним протягом 12 місяців з дня набрання чинності , але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором.
Відповідно до Реєстру боржників № 31 від 25.09.2024 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021, ТОВ "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів" набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором в сумі 19 350 грн., з яких: 6 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу; 1 350 грн. заборгованість за відсотками; 12 000 грн. заборгованість за пенею.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).
Стаття 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Матеріали справи свідчать про те, що кредитний договір укладений в електронній формі.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Також, відповідно до частин 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З урахуванням викладеного, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».
Порядок укладення електронного договору передбачено нормою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Також у ст. 12 цього Закону, зазначено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.
За змістом статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до статей 1048-1052, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику та сплатити відсотки за користування коштами у строк та у порядку, що встановлені договором.
Із змісту статті 1054 ЦК України слідує, що за кредитним договором, банк зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає, що передбачено ст. 1077 ЦК України.
За прямою нормою п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України - кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином(відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі i на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, про що свідчить норма ст. 514 ЦК України.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором.
Положеннями ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 року по справі № 910/4518/16 зауважила, що надання кредитору можливості одночасного стягнення як процентів за «користування кредитом», так і процентів як міри відповідальності, може призводити до незацікавленості кредитора як у вчиненні активних дій щодо повернення боргу, так і у якнайшвидшому виконанні боржником зобов'язань за кредитним договором, оскільки після спливу строку кредитування грошове зобов'язання боржника перед кредитором зростає навіть швидше, ніж зростало протягом строку кредитування. Тобто фактично кредитор продовжує строк кредитування на власний розсуд на ще вигідніших для себе умовах, маючи при цьому можливість в будь-який момент вчинити дії, спрямовані на стягнення боргу з боржника (наприклад, звернути стягнення на заставне майно боржника або стягнути борг з поручителя). Установивши, що умова договору передбачає нарахування процентів як міри відповідальності після закінчення строку кредитування, тобто за період прострочення виконання грошового зобов'язання, слід застосовувати як статтю 625 ЦК України, так і інше законодавство, яке регулює наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Отже, можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною другою статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав).
Таким чином, з огляду на основоположні норми цивільного законодавства щодо кредитних правовідносин, не може існувати поняття «понадстрокового користування позикою», а існує лише можливість правомірно не повертати позичені кошти протягом визначеного часу (із нарахуванням процентів відповідно до ст.1048 ЦК України), або неправомірне користування чужими коштами в разі спливу строку креждитування (із застосуванням ст. 625 ЦК України).
Регулятивні відносити між сторонами кредитного договору обмежені, зокрема часовими межами, в яких позичальник отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг. Однак, якщо позичальник порушує зобов1язання з повернення кредиту, в цій частині між ним і кредитодавцем регулятивні відносини трансформуються в охоронні. Інакше кажучи, оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої ст. 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватися одночасно (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у спраі № 912/1120/16).
Отже, у разі порушення позичальником зобов'язання з повернення кредиту настає відповідальність - обов'язок щодо сплати процентів відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.
При цьому компенсаторний характер процентів, передбачений ст. 625 ЦК України, не свідчать про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом». Такі проценти слід розглядадти як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користуванння кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Позивач посилається на п. 2.1. Договору , який чітко вказує строк надання позики 15 днів.
Виходячи з вищевикладеного, суд приходиьть до висновку, що нарахування відсотків відповідачу можливе лише по 17.05.2024, що передбачено умовами договору.
Як вбачається із наданого позивачем розрахунку заборгованості, станом на момент передачі прав вимог до позивача , тобто станом на 17.05.2024 року відсотки були нараховані в розмірі 1 350 грн.
Суд приходить до висновку, що таке нарахування відсотків не суперечить викладеним вище висновкам Верховного Суду.
Отже, за встановлених обставин справи та аналізу сукупності наданих доказів, суд доходить висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості заДоговором позики № 2889744 від 04.05.2024 року тіла кредиту в сумі 6 000 гривень та 1 350 гривень відсотків підлягають до задоволення.
Щодо вимог позивача про стягнення пені в сумі 12 000 грн, суд вважає, що такі вимоги не підлягають до задоволення виходячи з наступного.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому, строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався, зокрема, Указом Президента України № 793/2025 від 20.10.2025 строк дії воєнного стану в Україні продовжено до 03.02.2026.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» доповнено, серед іншого, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 18, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов'язань.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.
З огляду на викладене, враховуючи, що на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, відповідач звільняється від обов'язку сплати на користь позивача неустойку у вигляді пені за прострочення виконання зобов'язання, а тому вимога щодо її стягнення задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку, з задоволенням позовних вимог частково, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним витрати по сплаті судового збору, які відповідно до наданої квитанції становить 1 150,17 грн. (пропорційно задоволеним вимогам позивача).
Керуючись ст.ст.12,13,259,263-265,268,280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 625, 1054, 1055 ЦК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014) заборгованість за кредитним договором в сумі 7 350 грн. та судовий збір в сумі 1 150,17 грн, а всього 8 500,17 грн. (вісім тисяч п'ятсот гривень 17 коп).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення складений 19.03.2026
Головуючий:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014).
Відповідач:ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ).