Справа № 703/492/26
2/703/1022/26
19 березня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Ігнатенко Т.В.,
секретар судових засідань Яковенко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла Черкаського району Черкаської області, в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,
27 січня 2026 року ТОВ «Коллект Центр», через систему «Електронний суд», звернулося до Смілянського міськрайонного суду Черкаської області з вищевказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за договором №2758902266-36890 від 18 січня 2021 року в сумі 38623 гривні 25 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 13000 гривень 00 копійок.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18 січня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір №2758902266-36890.
Вказує, що ОСОБА_1 здійснила дії, спрямовані на укладення договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем (ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс») було перераховано грошові кошти у розмірі 4500 гривень.
Відповідно до умов договору позики, дата видачі кредиту 18 січня 2021 року, дата повернення кредиту 07 лютого 2021 року (включно), термін користування кредитом 20 діб.
Згідно договору позики, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до цього договору).
Умовами договору позики на період зазначений в п.2.3 договору, плата за користування кредитом встановлена в розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом.
Також договором позики встановлено, що плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів користування кредитом, визначену у п.2.3 цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.
Відповідно до п.9.2 договору позики, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається, у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувала цих даних.
Пунктом 9.3 договору позики встановлено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.9.2 цього договору, має юридичну силу власноручного підпису.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Таким чином, відповідач здійснив дії, спрямовані на укладення договору шляхом заповнення заяви про надання (отримання) кредиту на сайті, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому, кредитодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Зазначені умови є публічною пропозицією в розмінні ст.641, 644 ЦК України.
Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору, на таких умовах, шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Позикодавець зі своєї сторони належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредиті кошти в порядку передбаченому умовами договору.
Станом на сьогоднішній день строк повернення грошових коштів за договором наступив, але відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
03 червня 2021 року було укладено договір №03-06/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2758902266-36890.
10 січня 2023 року було укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором №2758902266-36890.
Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №2758902266-36890.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №2758902266-36890 від 18 січня 2021 року, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 38623 гривні 25 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту); 34123 гривні 25 копійок - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.
З вказаних обставин позивач ТОВ «Коллект Центр» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою судді від 05 лютого 2026 року відкрито провадження у цивільній справі за вказаним позовом, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання, відповідачу роз'яснено право на подання до суду відзиву на позовну заяву та встановлено відповідний строк.
Представник позивача ТОВ «Коллект Центр» у судове засідання не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи провести без його участі, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу її місця проживання, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України. Відзиву на позовну заяву та заперечень до суду не направила.
З урахуванням положень ч.4 ст.223 та ч.1 ст.280 ЦПК України, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити, за результатами її розгляду, заочне рішення.
Враховуючи, що розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, врахувавши позицію представника позивача, яка викладена у його заяві про розгляд справи без її участі, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що 18 січня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір позики №2758902266-36890 «Проста позика», який підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3Y47N8N (а.с.92-101).
Відповідно до п.2.1 зазначеного Договору позики, за цим договором товариство приймає на себе зобов'язання надати, а позичальник має право отримати та зобов'язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленому цим договором.
Згідно п.2.2 вказаного Договору позики, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту) - 4500 гривень 00 копійок.
Відповідно до п.2.3 зазначеного Договору позики, строк користування кредитними коштами складає 20 днів та починається з 18 січня 2021 року та закінчується 07 лютого 2021 року (включно).
Згідно п.2.4 вказаного Договору позики, цільове призначення кредиту (мета використання) - придбання позичальником будь-яких товарів, робіт, послуг для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або використанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.2.5 зазначеного Договору позики, за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити товариству плату згідно Графіку розрахунків, який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток №1 до цього договору).
Згідно п.2.6 вказаного Договору позики, розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.
Відповідно до п.2.7 зазначеного Договору позики, плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів користування кредитом, визначену у п.2.3 цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та пати за користування кредитом на рахунок товариства.
Згідно п.3.2 вказаного Договору позики, кредит надається одноразово шляхом перерахування коштів виключно на рахунок позичальника, зазначений позичальником при подачі заяви про надання кредиту та зазначений у розділі 10 (Реквізити сторін) цього договору.
Відповідно до п.3.7 зазначеного Договору позики, повернення кредиту та сплата процентів здійснюється позичальником згідно з Графіком розрахунків, або достроково відповідно до порядку, визначеного цим договором, але в будь-якому випадку не пізніше дати остаточного повернення кредиту, встановленого цим договором.
Згідно п.3.9 вказаного Договору позики, позичальник зобов'язується здійснити повернення суми кредиту та нараховані у відповідності до цього договору проценти за користування кредитом одноразовим платежем в розмірі 6260 гривень 00 копійок 07 лютого 2021 року шляхом зарахування власних грошових коштів на рахунок товариства не пізніше 07 лютого 2021 року.
Відповідно до п.9.2 зазначеного Договору позики, цей договір укладається в електронній формі та є електронним договором, підписання якого відбувається у відповідності до вимог ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних позичальником, який прийняв пропозицію (оферту) укласти цей договір, надсилаються товариству та призначені для ідентифікації підписувача цих даних.
Згідно п.9.3 вказаного Договору позики, електронний підпис одноразовим ідентифікатором, вказаний у п.9.2 цього договору, має юридичну силу власноручного підпису.
Відповідно до п.9.4 зазначеного Договору позики, позичальник сплачує товариству плату за користування кредитом з розрахунку 702,00 проценти річних.
Згідно п.9.7 вказаного Договору позики, сторони домовились, що після закінчення строку дії цього договору, проценти за користування кредитом можуть бути нараховані згідно ч.2 ст.625 ЦК України у розмірі, передбаченому п.9.4 цього договору та підлягають сплаті не пізніше дня, що слідує за днем відправлення відповідної вимоги позикодавця позичальнику засобами ІТС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.
У п.20 вказаного Договору позики зазначені юридичні адреси та реквізити сторін, зокрема у реквізитах позичальника ОСОБА_1 зазначений банківський рахунок НОМЕР_1 .
Як вбачається з Графіку розрахунків, який є Додатком №1 до Договору позики №2758902266-36890 від 18 січня 2021 року та підписаний відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3Y47N8N: дата отримання кредиту - 18 січня 2021 року; дата повернення кредиту - 07 лютого 2021 року; кількість днів користування - 20; розмір (сума) отриманого кредиту - 4500 гривень 00 копійок; розмір плати за користування кредитом у вигляді процентної ставки за кожен день користування кредитом - 1,95; сукупна вартість кредиту (всього до сплати) - 6260 гривень 00 копійок (а.с.101-102).
Крім того, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем ОСОБА_1 18 січня 2021 року підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором С3Y47N8N Паспорт споживчого кредиту продукту «Проста Позика», в якому ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» викладені умови кредитування відповідача ОСОБА_1 з урахуванням її побажань (а.с.118-122).
Відповідно до листа №2873_251006193048 від 06 жовтня 2025 року ТОВ «Універсальні платіжні рішення», який адресований ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс», останнє повідомлено про те, що ТОВ «Універсальні платіжні рішення» надає послуги з переказу коштів в національній валюті без відкриття рахунків. Для цього підприємство внесене в державний реєстр фінансових установ (свідоцтво серія ФК №342 від 02 жовтня 2012 року) та отримало Ліцензію Національного банку України №21/788-рк від 01 травня 2023 року. Між підприємствами укладено договір на переказ коштів ФК-П-20/08-08 від 20 серпня 2020 року. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 18-01-2021 16:12:41 на суму 4500 гривень 00 копійок, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 77973604, призначення платежу - зарахування 4500 гривень на карту НОМЕР_2 (а.с.144).
Таким чином, ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором позики, здійснивши переказ коштів відповідачу ОСОБА_1 на його картковий рахунок у розмірі, узгодженому в договорі позики.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за вказаним договором позики у строки, визначені цим договором, щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконала, внаслідок чого станом на 03 червня 2021 року у неї була наявна заборгованість у загальній сумі 6255 гривень 00 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 1755 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами , які нараховані за період з 18 січня 2021 року по 07 лютого 2021 року, що підтверджується розрахунком заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (кредитний договір №2758902266-36890), що складений ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» (а.с.12-15).
За приписами п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ч.1 ст.513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Згідно ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину.
Нормами ч.1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Згідно ст.1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
03 червня 2021 року між ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» («Кредитор») та ТОВ «Вердикт Капітал» («Новий кредитор») укладено договір №03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с.45-52).
Відповідно до п.2.1 вказаного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги кредитора до боржників, зазначених у Додатку №1 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно п.5.1 зазначеного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, кредитор зобов'язаний передати новому кредитору Реєстр боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та Документацію на умовах та в порядку визначених цим договором.
Відповідно до п.5.2 вказаного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, права вимоги вважаються відступленими (переданими) кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляду (Додаток №2).
Згідно п.5.3 зазначеного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, з моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, кредитор втрачає всі права вимоги за договорами позики, що існували на момент відступлення (передачі) прав вимоги, і, відповідно, кредитор не матиме жодних прав вимоги до боржників за договорами позики.
Відповідно до п.5.4 вказаного Договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, з моменту відступлення (передачі) кредитором новому кредитору прав вимоги, новий кредитор є таким, що замінив кредитора у правовідносинах з боржниками, що існують на дату відступлення (передачі) прав вимоги та мають відношення до прав вимоги, зокрема новий кредитор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів та/чи процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання (відповідно до ст.625 ЦК України) за договорами позики (в тому числі за періоди, що передували відступленню прав вимоги, якщо такі нарахування не були здійснені кредитором) за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договору позики.
03 червня 2021 року кредитором - ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» та новим кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал» підписано та скріплено печатками товариств акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03 червня 2021 року (а.с.63).
Згідно Реєстру боржників до Договору №03-06/21 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 03 червня 2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №2758902266-36890 у загальній сумі 6255 гривень 00 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок - залишок по тілу кредиту; 1755 гривень 00 копійок - залишок по відсотках (а.с.64-66, 67).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором №2758902266-36890, який складений представником ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10 січня 2023 року, ТОВ «Вердикт Капітал» за період з 18 лютого 2021 року по 02 червня 2021 року нараховано відсотки за ставкою 1,95% у сумі 9213 гривень 75 копійок та за період з 03 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року нараховано відсотки за ставкою 1,95% у сумі 23341 гривня 50 копійок за користування ОСОБА_1 позичковими коштами, внаслідок чого загальний розмір заборгованості останньої за вказаним договором становить 38623 гривні 25 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок - заборгованість по основній сумі кредиту; 10962 гривні 75 копійок заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги; 23160 гривень 50 копійок - нараховані відсотки згідно кредитного договору (а.с.16).
10 січня 2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» («первісний кредитор») та ТОВ «Коллект Центр» («Новий кредитор») укладено договір №10-03/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги (а.с.68-88).
Відповідно до п.2.1 вказаного Договору, за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у Додатку №1 та №3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов'язки боржників або які зобов'язані виконати обов'язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.
Згідно п.5.1 зазначеного Договору, первісний кредитор зобов'язаний передати новому кредитору реєстри боржників та документацію на умовах та в порядку визначених цим договором.
Відповідно до п.5.2 вказаного Договору, права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).
10 січня 2023 року первісним кредитором - ТОВ «Вердикт Капітал» та новим кредитором - ТОВ «Коллект Центр» підписано та скріплено печатками товариств акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором №10-03/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року (а.с.106).
Згідно зміни в Реєстр боржників до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором №2758902266-36890 у загальній сумі 38623 гривні 25 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основним зобов'язанням; 34123 гривні 25 копійок - сума заборгованості за нарахованими процентами (а.с.108-110, 111).
Як вбачається з розрахунку заборгованості за договором №2758902266-36890 від 18 січня 2021 року, який складений представником ТОВ «Коллект Центр» станом на 08 січня 2026 року, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ «Коллект Центр» за вищевказаним договором в загальній сумі 38623 гривні 25 копійок, з яких: 4500 гривні 00 копійок - сума заборгованості за тілом кредиту; 34123 гривні 25 копійок - сума заборгованості за відсотками (а.с.17).
Згідно ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У постанові об'єднаної палати КГС ВС від 02 жовтня 2020 року №911/19/19 зазначено, що суд має з'ясувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Суд звертає увагу, що ТОВ «Вердикт Капітал» нарахував за користування відповідачем ОСОБА_1 позичковими коштами, які отримані нею за договором №2758902266-36890, проценти за період з 18 лютого 2021 року по 02 червня 2021 року в сумі 9213 гривень 75 копійок та за період з 03 червня 2021 року по 23 лютого 2022 року в сумі 23341 гривня 50 копійок, тобто після спливу визначеного вказаним договором строку кредитування, який передбачений п.2.3 цього договору та становить 20 днів, який починається з 18 січня 2021 року та закінчується 07 лютого 2021 року.
При цьому, відомості, що вищевказані проценти були нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» у відповідності до положень ч.2 ст.625 ЦК України та п.9.4 договору позики, матеріали справи не містять.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12, провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року (провадження №14-154цс18) та від 31 жовтня 2018 року (провадження № 14-318цс18), право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05 квітня 2023 року (справа №910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку. Одночасно, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що припис абзацу другого частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із частиною другою статті 1050 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що підстави для стягнення з відповідача ОСОБА_1 відсотків за користування позиками у сумі 32555 гривень 25 копійок (9213 гривень 75 копійок додати 23341 гривня 50 копійок) за договором №2758902266-36890, які були нараховані ТОВ «Вердикт Капітал» після спливу визначених вказаним договором строку кредитування, відсутні.
Доказів погашення відповідачем ОСОБА_1 заборгованості за договорами позики в частині основної суми боргу та відсотків, які були нараховані ТОВ «ФК «Інкасо Фінанс» в межа строку кредитування та не сплачені відповідачем, як позивачу ТОВ «Коллект Центр», так і первісним кредиторам, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідач взятих на себе зобов'язань у строки, передбачені вищевказаним договором позики, належним чином не виконала, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за договором позики №2758902266-36890 «Проста позика» від 18 січня 2021 року у загальній сумі 6255 гривень 00 копійок, з яких: 4500 гривень 00 копійок - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1755 гривень 00 копійок - сума заборгованості за відсотками.
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції кредитового переказу коштів №0600080003 від 23 січня 2026 року, позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662 гривні 40 копійок (а.с.145).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» підлягають частковому задоволенню, відтак, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду, пропорційно до суми задоволених судом вимог.
Так, 6255 гривень 00 копійок (загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача) відповідає 16,19% від заявленої ціни позову - 38623 гривень 25 копійок, отже саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору слід стягнути з відповідача на користь позивача (16,19% від 2662 гривні 40 копійок становить 431 гривня 04 копійки).
Крім того, відповідно до ч.1 та ч.3 ст.133 та ч.1-3 ст.137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об'єднанням «Лігал Ассістанс» укладено договір №01-07/2024 про надання правової допомоги (а.с.127-137).
У вказаному договорі визначено загальний предмет договору та загальні формулювання правової допомоги, яка надається адвокатом.
Згідно п.4.1 вказаного Договору, вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до договору.
Відповідно до заявки на надання юридичної допомоги №251 від 01 грудня 2025 року, сторони за договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об'єднання АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , договір №2758902266-36890: 1.2 надання усної консультації з вивченням документів 4000 гривень; 3.1 складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 гривень (а.с.138).
Згідно Витягу з акту №17 про надання юридичної допомоги від 31 грудня 2025 року, сторони за договором №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатське об'єднання АО «Лігал Ассістанс», погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатським об'єднанням товариству у відповідності до заявок на надання юридичної допомоги за наступним списком: відповідач ОСОБА_1 , договір №2758902266-36890: 1.2 надання усної консультації з вивченням документів 4000 гривень; 3.1 складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 9000 гривень (а.с.139).
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у додатковій постанові від 28 листопада 2023 року у справі № 740/1004/22, провадження № 61-2675св23).
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.
За вимогами ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».
Отже, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Вирішуючи питання про стягнення судових витрат на правову допомогу, понесених позивачем, суд вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вищевказаному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати ВСУ від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати ВСУ від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, у справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10 % від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. В пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі ст.41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Вирішуючи питання щодо розподілу понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд враховує, що публічний інтерес до справи відсутній, справа належить до категорії незначної складності, має невелику ціну позову, справу розглянуто у порядку спрощеного провадження та правові позиції у цій категорії справ є усталеними, та приходить до висновку, що заявлена ТОВ «Коллект Центр» сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 13000 гривень 00 копійок є завищеною, непропорційною та неспівмірною із ціною позову, яка складає 38623 гривні 25 копійок.
З врахуванням вищевикладене, оцінивши подані стороною позивача докази на підтвердження понесених витрат на правову допомогу, виходячи із принципу співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги, якості підготовлених документів, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат ТОВ «Коллект Центр» на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду даної справи, з 13000 гривень 00 копійок до 4000 гривень 00 копійок.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) зазначено, що відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19 (провадження № 61-17477св20), від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц (провадження № 61-17349св20).
Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр», які підлягають задоволенню, становлять 16,19%, внаслідок чого саме такий відсоток від судових витрат у сумі 4000 гривень 00 копійок, понесених позивачем витрат на правничу допомогу, повинен бути стягнутий з відповідача на користь позивача (16,19% від 4000 гривень 00 копійка становить 647 гривень 60 копійок).
На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 549, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926, заборгованість за договором позики №2758902266-36890 «Проста позика» від 18 січня 2021 року у сумі 6255 (шість тисяч двісті п'ятдесят п'ять) гривень 00 копійок, витрати по сплаті судового збору у сумі 431 (чотириста тридцять одна) гривня 04 (чотири) копійки та витрати на правничу допомогу у сумі 647 (шістсот сорок сім) гривень 60 (шістдесят) копійок, а всього - 7333 (сім тисяч триста тридцять три) гривні 64 (шістдесят чотири) копійки.
У задоволенні решти позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони у справі:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд.3, офіс 306, код ЄДРПОУ 44276926.
Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 .
Головуючий: Т.В. Ігнатенко