36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.01.2010 р. Справа №25/210
за позовом Прокурора Октябрського району м.Полтави в інтересах держави в особі Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Полтавській області, вул.Зигіна, 32-А, м.Полтава, 36000
до Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008
про стягнення 266,93 грн.
Суддя Босий В.П.
Представники сторін:
від позивача: Катренко І. М., дов. Від 29.07.2010 р.
від відповідача:Міняйло Г. Ю., дов. № 19/15 від 04.01.2011 р.
від прокуратури: не з”явився
В судовому засіданні представником сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до вимог ст.85 ГПК України.
Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення зайво сплачених коштів в сумі 266,93 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на пропуск позивачем строку позовної давності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
Прокуратурою Октябрського району м. Полтави проведена перевірка стану розрахунків підприємств за надані послуги охорони.
В ході перевірки встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договори на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води на опалення приміщень відповідача № 517 від 01.04.2006р. та № 1406 „Є” від 03.04.2006р.
У квітні 2007 року відповідач надіслав позивачу рахунок № 190 від 19.04.2007р. на суму 266 грн. 93 коп. щодо оплати за опалення по договору №1557 від 04.03.2002р., укладеного між ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго” та ЗАТ „Охорона-Комплекс".
Як зазначає позивач, ним помилково 27.04.2007р. було сплачено вказану суму платіжним дорученням № 3143 від 27.04.2007р.
Станом на 01.10.2007р. між відповідачем та позивачем проведено звірку розрахунків (копія акту в матеріалах справи), в результаті якої ПОКВПТГ “Полтаватеплоенерго" встановлено, що у позивача заборгованість відсутня, а позивач встановлює, що за ним рахується переплата у розмірі 266 грн. 93 коп. Як з'ясувалося, дані кошти позивач зарахував, як погашення заборгованості ЗАТ „Охорона-Комплекс".
Як вбачається з матеріалів справи 11.10.2007р. відповідач надіслав позивачу лист № 9/5-4887/Кв про повернення надмірно сплачених коштів, в якому повідомив, що ЗАТ „Охорона-Комплекс" та Відділ ДСО при УМВС України в Полтавській області дві різні юридичні особи і сплачені кошти не можуть бути зараховані в рахунок погашення боргу Відділом ДСО за ЗАТ „Охорона-Комплекс".
Однак, кошти повернуто не було.
Таким чином, позивач вважає, що Управління ДСО при ГУ МВС України в Полтавській області від 27.04.2007 р. помилково сплатив ПОКВПТГ „Полтаватеплоенерго” кошти в розмірі 266,93 грн.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази суд дійшов до висновку, відмовити в позові, виходячи з наступного:
Згідно вимог ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до частини 1 статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до вимог п.п.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Як свідчить лист Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" № 9/14631 від 10.07.2007 р. платіж в сумі 266,93 грн. перерахований позивачем 27 квітня 2007 року зараховано на рахунок № 190 від 19.04.2007 р. Як вбачається з позовної заяви, позивач звернувся з позовом до суду про повернення вказаної суми у листопаді 2010року, тобто після спливу строку позовної давності.
Відповідно до вимог п.п.3,4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові.
Матеріали справи свідчать, що 30.11.2010 р. відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заявив про сплив строку позовної давності по стягненню грошових коштів в сумі 266.93грн. у зв'язку з чим просив відмовити в позові.
Позивач доказів в спростування вищевикладеного суду не надав.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 32-33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,
В позові відмовити.
Суддя Босий В.П.
Повне рішення складено: 18.01.11 р.