36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
13.01.2011 р. Справа №22/73
за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1
до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради
про відшкодування майнової та моральної шкоди
Суддя Тимошенко К.В.
Представники
від позивача: не з"явився
від відповідача: Дрозд О.В.
Розглядається позов про стягнення 50000 грн. моральної шкоди та 101667 грн. майнової шкоди.
Відповідач позов не визнав посилаючись на те, що його дії не визнані неправомірними.
Позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 123).
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України. Встановлений статтею 69 ГПК України закінчився ще до передачі справи на розгляд судді Тимошенко К.В. В судовому засіданні 14.12.2010р. при дослідженні матеріалів справи судом було встановлено, що при порушенні провадження у справі від позивача були витребувані не всі необхідні для розгляду справи матеріали, в зв"язку з цим розгляд справи було відкладено для надання можливості позивачу належним чином обґрунтувати свої вимоги. Виходячи з того, що обов"язок доказування позовних вимог стаття 33 Господарського процесуального кодексу України покладає на позивача, що строк вирішення спору закінчився суд не вважає можливим подальше відкладення розгляду справи. В зв"язку з цим клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника відповідача, суд встановив:
Позивач в обґрунтування позовних вимог про стягнення майнової та моральної шкоди посилається на те, що відповідач неправомірно відключив водопостачання на об"єкті позивача за адресою вул. Г.Манагарова, 1 (перукарня "Красуня") з 21.01.2009р. по 16.11.2009р. чим заподіяв збитки позивачу.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:
- протиправної поведінки;
- збитків;
- причинного зв"язку між протиправною поведінкою і збитками;
- вини.
При цьому обов"язок доказування протиправної поведінки, наявності збитків та причинного зв"язку між протиправною поведінкою і збитками діючим законодавством покладається на позивача.
Позивач просить стягнути з відповідача 1800 грн. затрачених на оплату юридичних послуг та 1140 грн. вартості проїзду позивачки в супроводі батька до судів у період з 19.05.2009р. по 13.11.2009р.
Виходячи з системного аналізу правових норм Цивільного кодексу України, збитки, як категорія цивільно-правової відповідальності являють собою ті негативні наслідки, які виникають у кредитора як невідворотний результат порушення боржником свого зобов"язання. Таким чином, необхідною умовою стягнення збитків є наявність причинного зв"язку між збитками, що виникли у кредитора, та порушенням зобов"язання, де збитки є наслідком, а невиконання зобов"язання - причиною.
Як вбачається з матеріалів справи, витрати позивача на оплату вартості проїзду до суду та наданої юридичної допомоги не є збитками, оскільки причиною їх виникнення є звернення до фахівців в галузі права та звернення до суду з метою захисту своїх прав та інтересів в судовому порядку, а не власне порушення відповідачем договірного зобов"язання. Отже, вказані витрати, не мають обов"язкового характеру і факт їх наявності та розмір не знаходяться у необхідному зв"язку з діями відповідача.
Надання фахівцями у галузі права кваліфікованої правової допомоги та проїзд позивачки в супроводі батька до судів сприяють реалізації процесуальних прав сторін, проте не здійснюють безпосереднього впливу на відновлення порушеного права.
Позивач також просить стягнути з відповідача 2124 грн. 70 коп. витрат на лікування посилаючись на те, що є інвалідом третьої групи, хворіє з дитинства і що в результаті незаконних дій відповідача її стан здоров"я погіршився. Доказів погіршення стану здоров"я відповідачем не надано, наявні у справи незасвідчені копії виписок з історії хвороби стосуються періоду з червня по листопад 2009р., що не дає можливості порівняти стан здоров"я у цей період з періодами до відключення води та після її підключення. Крім того, жоден доказ не підтверджує що причиною незадовільного стану здоров"я позивача явилось відключення відповідачем води у перукарні "Красуня". Таким чином, позивачем не доведена наявність причинного зв"язку між діями відповідача та витратами на лікування.
Крім зазначених вище сум позивач просить стягнути 96600 грн. упущеної вигоди посилаючись на те, що у 2009р. в результаті відключення води її доходи значно скоротились у порівнянні з першим кварталом 2010р. Суд ухвалою від 14.12.2010р. пропонував позивачу надати суду первинні документи на підтвердження зазначеної у звіті позивача виручки за 2009р. та копії звітів за попередні роки. Позивач вказані документи суду не надав. Підстави порівняння виручки за 2009р. з виручкою першого кварталу 2010р. у позовній заяві не зазначені.
Суд вважає порівняння отриманої у 2009р. виручки лише з одним (першим) кварталом 2010р. неправомірним. Для дослідження, чи дійсно мала місце зміна суми виручки у 2009р. необхідно дослідити виручку позивача за інші роки її підприємницької діяльності, оскільки різке збільшення виручки в одному кварталі ще не свідчить про можливість отримання такої ж виручки постійно. Але позивач ухилилась від надання витребуваних судом документів.
Доказів відсутності інших чинників, які могли вплинути на обсяг виручки в 2009р. та в першому кварталі 2010р. (як то, зміна вартості послуг, зміна кількості працівників і ін.) позивач не навів та не надав.
Виходячи з зазначеного суд вважає, що позивач не довів як наявність збитків та їх розмір, так і причинний зв"язок між діями відповідача та зазначеними позивачем збитками.
Крім того, відповідно до ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються до суду в оригіналах або належним чином засвідчених копіях. Надані позивачем копії доказів не засвідчені у встановленому порядку, в зв"язку з чим не є належними доказами. Ухвалами від 11.06.2010р. та 27.07.2010р., 05.10.2010р. суд зобов"язував позивача надати суду оригінали документів, але вказані ухвали суду позивачем не виконані, оригінали документів у справі відсутні. Посилання позивача в листі від 23.09.2010р. (а.с. 33-36) на те, оригінали доказів знаходяться в матеріалах справи, суперечить матеріалам справи. Належно засвідчені копії письмових доказів на виконання ухвали суду від 14.12.2010р. позивачем також не надані.
В зв"язку з викладеним зазначені вище суми не підлягають стягненню з відповідача.
Позивач просить стягнути 1140 грн. витрат на проїзд, 1800 грн. витрат на юридичні послуги, 2124,70 грн. витрат на лікування та 96600 грн. недоотриманої виручки що в загальній сумі складає 101664 грн. 70 коп. При цьому позивач просить стягнути 101667 грн. майнової шкоди, не навівши будь-якого обґрунтування щодо стягнення 2 грн. 30 коп. В зв"язку з цим вимога в частині стягнення 2 грн. 30 коп. майнової шкоди необґрунтована і задоволенню не підлягає.
Позивач просить також стягнути 50000 грн. моральної шкоди посилаючись на те, що неправомірні дії відповідача завдали душевних страждань та приниження в результаті чого позивачка не може спокійно спати ночами, значно погіршився її стан здоров"я та порушена душевна рівновага; що вона стала менше уваги приділяти своїм близьким, менше спілкуватися з друзями та знайомими; що принижено її ділову репутацію, честь і гідність.
Посилання позивача на приниження ділової репутації, честі і гідності документально не підтверджено, більш того суперечить наведеним у позовній заяві доводам позивача, щодо суттєвого збільшення виручки позивача після підключення води відповідачем. Щодо інших доводів позивача, таких як порушення сну, погіршення здоров"я і т.д., то зазначені обставини стосуються громадянки ОСОБА_3 виключно як фізичної особи, а не як суб"єкта господарювання (підприємця), а тому стягнення моральної шкоди за вказаних обставин підприємцем є неправомірним. Громадянка ОСОБА_3 не позбавлена права подати позов про стягнення моральної шкоди до місцевого загального суду як фізична особа, (за наявності підстав та відповідних доказів для стягнення моральної шкоди).
Таким чином позивачем не доведено заподіяння моральної шкоди суб"єкту підприємницької діяльності.
Виходячи з викладеного позов задоволенню не підлягає.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Відмовити в позові повністю.
Суддя Тимошенко К.В.
Повне рішення складено 18.01.2011р.