Справа № 539/2397/25
Провадження № 2/539/51/2026
13.03.2026 м.Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Овчаренко О.Л.
за участі секретаря Ковтун І.О.
представника позивача Полетила П.С.
представника відповідача Антіховича В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в місті Лубни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків,-
Адвокат Полетило П.С. від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 , в якій просить стягнути з відповідача 116820,000 грн. збитків. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.02.2025 року між позивачем та відповідачем в якості брокера було укладено договір №24022025 про надання інформаційно-консультативних послуг та послуг по декларуванню товарів (далі - Договір).
На виконання п. 2.3.1. Договору ОСОБА_1 надав відповідачу усі необхідні документи для митного оформлення автомобіля Lexus IS300H, VIN кузова НОМЕР_1 , в тому числі документи, які підтверджують вартість даного транспортного засобу в розмірі 7000 євро. Згідно митної декларації №25UA205140013223U3 заявлено вартість транспортного засобу в розмірі 7000 євро. Проте, з даної митної декларації вбачається наявність коригування в розмірі 655323,68. З відповіді на адвокатський запит Волинської митниці від 08.04.2025 року вбачається, що відповідачем було заявлено митну вартість товару самостійно за резервним методом на рівні 14 000 євро, відповідно до п. 2 ст. 52 Митного кодексу України. Додатково на підтвердження вартості транспортного засобу відповідач самостійно, без погодження з ОСОБА_1 надав митному органу витяг з мережі інтернет (сайт Auto Scout24) з пропозицією продажу подібного транспортного засобу за ціною 14 000 євро. Позивач обумовив з відповідачем про декларування транспортного засобу Lexus IS300H, VIN кузова НОМЕР_1 за основним методом - за ціною договору (контракту) в розмірі 7000 євро. На виконання п. 2.3.2. та п. 4.1. Договору ОСОБА_1 сплатив 03.03.2025 року о 11:00:35 кошти в сумі 157 400 грн за митне оформлення транспортного засобу на підставі обрахунку брокера за ціною транспортного засобу в розмірі 7000 євро. В свою чергу, відповідачем самостійно змінено вартість транспортного засобу в двічі більшу (14 000 євро) за результатами консультацій з митним органом, без погодження таких дій із замовником. Додатково відповідач самостійно надав на підтвердження вартості транспортного засобу витяг з сайту Auto Scout24 щодо схожого автомобіля за ціною 14 000 євро. Внаслідок одноосібного погодження відповідачем з митним органом добровільного коригуванням митної вартості транспортного засобу, без погодження таких дій із замовником ОСОБА_1 , останній змушений був доплатити 03.03.2025 року о 15:19:09 ще 116 820 грн. за митне оформлення автомобіля. Таким чином, позивач вважає, що відповідачем неналежно виконано умови договору №24022025 про надання інформаційно-консультативних послуг та послуг по декларуванню товарів, а саме: п. 2.1.1., п. 2.1.2. п. 2.1.5, п. 2.1.6., які спричинили останньому збитки на суму 116 820 грн. У зв'язку з цим відповідачу було надіслано вимогу про компенсацію ОСОБА_1 завданих збитків щодо неналежного виконання Договору в розмірі 116 820 грн. Будь-якої відповіді відповідачем на дану вимогу не надано, дані обставини змусили позивача звернутись до суду за захистом своїх майнових прав.
19.05.2025 судом постановлено ухвалу, якою прийнято до розгляду дану позовну заяву, відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено підготовче засідання в порядку загального позовного провадження.
04.06.2025 працівником канцелярії суду зареєстровано відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Зазначив, що позов обгрунтований обставиною, яка в дійсності не мала місця - нібито неповідомленням брокером клієнта про дійсну митну вартість автомобіля - 14000 євро. Дане твердження є свідомим обманом, спробою ухилення від необхідності нести митні платежі в повному обсязі та досить нестандартною спробою покладення обов'язку сплати податків на третіх осіб. Дійсні обставини справи відрізняються від версії викладеної в позові, а саме: в процесі декларування приймали участь позивач та його родичі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Вказані особи разом здійснювали комунікацію з відповідачем, узгоджували порядок та процес розмитнення автомобіля, в тому числі всі разом приймали участь в обговоренні факту необхідності коригування митної вартості. Під час звернення позивача до брокера Клієнт отримав необхідні консультації щодо порядку та процесу розмитнення автомобіля, в тому числі інформацію щодо необхідності заявлення дійсної митної вартості товарів. В ході первинних консультацій клієнт повідомив, що згідно наявного договору купівлі-продажу вартість автомобіля заявлена в 7000 євро та повідомив про бажання розмитнити товар за вказаною сумою, сплатив відповідні митні платежі та надав квитанцію про це. Оскільки частиною другою статті 52 Митного кодексу України передбачено можливість консультації з митним органом щодо визначення митної вартості, брокер здійснив таку попередню консультацію. Під час вказаної консультації брокер був повідомлений про те, що заявлена митна вартість автомобіля є значно заниженою та в будь-якому випадку не буде визнана митним органом. Зміст вказаної консультації був повідомлений позивачу та особам, котрі брали участь в розмитненні. Під час даних обговорень позивач та супроводжуючі погодились з тим, що митна вартість значно занижена. Реальна вартість автомобіля в місті покупки, в дійсності, становить орієнтовно 14 000 євро. На відкритих майданчиках автопродажу в країні походження, мережі інтернет жоден аналогічний автомобіль не продається менше ніж 14 000 євро. Клієнт та супроводжуючі спільно визначили та повідомили брокера, що автомобіль коштує 14000 євро, після цього брокером було додатково розраховано розмір доплати митних платежів. Дана доплата була відразу виконана супроводжуючою позивача ОСОБА_5 через касу банку, про що брокеру надано додаткову квитанцію. За результатами отримання вказаних документів відповідач сформував митну декларацію та надіслав її. Доказом саме такого порядку дій сторін є документально підтверджений хронометраж подій, а саме: о 11:00.35 03.03.2025 року ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_1 сплачує в АТ КБ Приватбанк 157 400 грн. митних платежів виходячи з вартості автомобіля 7000 євро. О 15:19.09 03.03.2025 року ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_1 сплачує 116 820 грн. доплати митних платежів виходячи з вартості автомобіля 14000 євро. Лише після добровільної самостійної сплати позивачем повної суми митних платежів відповідачем формується митна декларація від 03.03.2025 року. В розділі під назвою «товар номер 1 до графи 44» перелічені додатки, під номерами 9201 - дві квитанції в інтересах ОСОБА_1 , що зазначені вище. Також до відзиву додається протокол обробки електронного документу митним органом, котрий являє собою витяг з автоматизованої системи митниці та містить відомості про час формування і час отримання митницею зазначеної декларації 15:57:57 03.03.2025. Виходячи з вище викладеного, оскільки митна декларація була сформована на підставі квитанцій сплачених позивачем, митна вартість автомобіля була визначена позивачем до складання митної декларації. Відповідач фізично не мав змоги коригування митної вартості та подачі декларації неузгодженої з позивачем в зв'язку з тим, що всі митні платежі були сплачені до формування підсумкового документу. Окремим запереченням проти позову є очевидна неповнота обґрунтування позовної заяви, а саме: позивач трактує сплату належних податків як збитки. Для пред'явлення претензії про протиправні дії відповідача, котрий завищив митну вартість, обов'язково необхідно довести перевищення митної вартості автомобіля над її реальною вартістю. Як вже було встановлено раніше, митна вартість була самостійно визначена та погоджена, а митні платежі сплачені позивачем. Окрім того, позов не містить жодного доказу про реальну митну вартість автомобіля в сумі 7000 євро. Наявний договір купівлі-продажу містить митну вартість узгоджену сторонами. Дана сума не є оціночною вартістю, експертною вартістю чи будь-яким іншим видом вартості товару, визначеною будь-яким незалежним суб'єктом, а не сторонами договору, котрі прямо зацікавлені в зменшенні митних платежів. Такі дії є спробою свідомо ухилення від сплати належних податків, що само по собі являється порушенням законодавства, а відтак не може бути легітимною метою цивільну позову, оскільки прямо суперечить загальним положенням цивільно-процесуального законодавства. Оскільки позов не містить аргументації та доказів того, що автомобіль має значно меншу митну вартість позивачем не доведено наявність будь-якого порушеного права, котре підлягає захисту в суді. 03.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залучення до участі у справі Державної митної служби України в якості третьої особи. 03.09.2025 судом постановлено ухвалу, якою підготовче провадження у зазначеній цивільній справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті. У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному у позовній заяві. У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву. Дослідивши письмові матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав. Судом встановлено, що 24.02.2025 між ФОП ОСОБА_2 (Виконавець), що здійснює декларування на підставі Ліцензії АА 003805 від 14.05.2020 на посередницьку діяльність митного брокера, та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг по декларуванню товарів №24022025 (далі - Договір). Відповідно до розділу 1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів Замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митниці призначення, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю Замовника, послуги. Згідно розділу 2 Договору на ФОП ОСОБА_2 як виконавця покладено наступні обов'язки: п.п. 2.1.1. здійснювати декларування товарів та їх митне оформлення у встановленому чинними законодавчими та нормативними актами і документами порядку; п.п. 2.1.2. правильно нараховувати митні платежі; п.п. 2.1.5. надавати консультації Замовнику щодо вимог митного законодавства України, знайомити його при необхідності з цими документами, попереджувати Замовника про встановлені заборони чи обмеження щодо розпорядження товарами у випадках, якщо митне оформлення не завершене; п.п. 2.1.6. робити попередні розрахунки по сплаті митних платежів за імпортними операціями, що плануються замовником. На ОСОБА_1 як замовника покладено наступні обов'язки: п.п. 2.3.1. до початку митного оформлення кожної відповідної відправки (надходження) товарів надавати Виконавцю заяву на декларування товарів та всі необхідні для митного оформлення товарів; п.п. 2.3.2. забезпечити сплату митних платежів згідно розділом 4 цього Договору; п.п. 2.3.5. підготувати технічну документацію для митного оформлення та отримання дозвільних документів з дозвільних систем України. Розділом 4 Договору передбачено: п.п. 4.1. митні платежі (мито, митні збори, акцизний збір, ПДВ) мають бути сплачені до того, як митниці будуть пред'явлені товари; п.п. 4.2. сплату митних платежів на розрахунки митниці здійснює Замовник або Виконавець за домовленістю сторін. Розділом 6 Договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України (п.6.1).
У копії договору купівлі-продажу від 26.02.2025 зазначена вартість автомобіля Lexus IS300H, VIN кузова НОМЕР_1 - 7000 євро.
У витязі з мережі інтернет (сайт Auto Scout24) з пропозицією продажу подібного транспортного засобу Lexus IS 300 зазначена ціна 14 000 євро.
В копії митної декларації №25UA205140013223U3 від 03.03.2025 зазначені, зокрема ціна товару - легкового автомобіля Lexus - 7000 євро та коригування - 655323,68.
Згідно копії квитанції АТ КБ «Приват Банк» 03.03.2025 об 11:00:35 ОСОБА_7 (фактичний платник ОСОБА_1 ) було сплачено платежі за митні послуги в сумі 157400,00 грн., призначення платежу: передоплата (доплата) за митне оформлення; отримувач - Волинська митниця. Згідно копії квитанцій АТ КБ «Приват Банк» 03.03.2025 об 15:19:09 ОСОБА_4 (фактичний платник ОСОБА_1 ) було сплачено платежі за митні послуги в сумі 116820,00 грн., призначення платежу: доплата за митне оформлення; отримувач - Волинська митниця. З протоколу обробки електронного документу митним органом вбачається, що реєстрація митної декларації №25UA205140013223U3 була здійснена 03.03.2025 о 15:57:57. З відповіді Волинської митниці Державної митної служби від 08.04.2025 на запит адвоката Полетіла П. вбачається, що митну вартість товару - транспортного засобу Lexus IS300H, ідентифікаційний (VIN) номер кузова НОМЕР_1 заявлено декларантом самостійно за резервним методом визнання митної вартості на рівні 14000 євро відповідно до п.2 ст.52 Митного кодексу України. Положеннями статті 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову. Надаючи оцінку доводам позивача, покладеним в основу позовних вимог, та оцінюючи позовні вимоги, які направлено на стягнення з відповідача збитків, оскільки, як вказує позивач, саме дії ФОП ОСОБА_2 призвели до змушених збитків позивача, суд зазначає наступне. Відповідно до положень частин першої - третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Отже, відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу положень статті 22 ЦК України, а порушення цивільного права, внаслідок якого особі завдано збитки, є підставою для їх відшкодування. Відповідальність у вигляді відшкодування збитків може бути покладено на особу за наявності в її діях складу цивільного правопорушення. Відповідно до частини 1 статті 906 ЦК України збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом. На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. Для застосування такої санкції як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника передбачених законом невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового. Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Позивачу в цій категорії справ слід довести в порядку, передбаченому положеннями ЦПК України, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, наслідком такої протиправної поведінки. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем ФОП ОСОБА_2 договірних зобов'язань щодо надання брокерських послуг. Як встановлено судом, 24.02.2025 між ФОП ОСОБА_2 (виконавцем) та ОСОБА_1 (замовником) було укладено договір про надання інформаційно-консультаційних послуг та послуг по декларуванню товарів №24022025, за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату і в обумовлений термін надавати послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів замовника, що переміщуються через митний кордон України, та їх оформленню у митниці призначення, а також надавати інші, пов'язані із зовнішньоекономічною діяльністю замовника, послуги. Судом також встановлено, що відповідачем було здійснено митне оформлення автомобіля Lexus IS300H, VIN кузова НОМЕР_1 , та позивачем було сплачено відповідну суму за митне оформлення транспортного засобу, що не заперечується сторонами по справі. Поряд з цим, обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що він поніс збитки у розмірі 116820,00 грн. внаслідок одноосібного погодження відповідачем з митним органом добровільного коригування митної вартості транспортного засобу, без погодження таких дій із замовником, тобто позивачем, який змушений був доплатити зазначену суму за митне оформлення автомобіля. Як визначає ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно із ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ст.ст. 77,78,79,80 ЦПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. У даній справі предметом позову є майнова вимога позивача про стягнення збитків, у зв'язку з чим до предмета доказування входить доведення позивачем фактичної наявності саме заявленої до стягнення суми, а також наявність прямого причинно-наслідкового зв'язку між розміром завданої шкоди та протиправними діями відповідача. Суд констатує, що позивачем не надано жодного доказу, який дозволив би безпосередньо пов'язати заявлені позивачем до стягнення з відповідача збитки із протиправними діями відповідача. Суд зазначає, що позивачем було погоджено оплату за митне оформлення автомобіля шляхом сплати таких платежів, та факт сплати саме позивачем підтверджується документально, що дає суду змогу встановити та зазначити про встановлення факту обізнаності позивача стосовно розміру цих платежів та погодження їх шляхом відповідної оплати. Однак, у подальшому дії позивача свідчать про факт невизнання розміру таких сплат та у даній справі заявлені ним як збитки, що були ним понесені, внаслідок, як вказує позивач, неправомірних дій відповідача, у зв'язку з чим суд приходить до висновку щодо певної суперечливої поведінки позивача у рамках даного спору. За матеріалами справи судом встановлено, що відповідачем було виконано умови договору, укладеного з позивачем, та здійснено надання послуг митного брокера, що в свою чергу, як вже з'ясовано судом, було погоджено позивачем шляхом сплати відповідних платежів. З огляду на викладене, суд вважає, що позивачем не доведений факт протиправної поведінки відповідача, як то і завдання ним збитків позивачу. Отже, при зверненні з даним позовом про стягнення збитків позивачем не доведено суду належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , наявність збитків у розмірі 116820,00 грн., а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заявленими збитками. Оскільки, позивачем не доведено існування усіх елементів складу цивільного правопорушення, позов про стягнення збитків не підлягає задоволенню. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки у задоволенні позову було відмовлено підстави для стягнення судового збору з відповідача на користь позивача відсутні. Представники сторін у судовому засіданні зробили заяви про надання відповідно до частини 8 статті 141 ЦПК України доказів понесення сторонами витрат на правову допомогу протягом 5 днів з дня ухвалення рішення у цій справі. Отже, питання про розподіл витрат на правову допомогу буде вирішено судом у разі надання відповідних доказів в порядку частини 8 статті 141 ЦПК України. На підставі викладеного, керуючись статтями 10, 12, 13, 76, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення збитків.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.03.2026.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 .
Суддя О.Л. Овчаренко