Справа № 527/3549/25
провадження 2/527/228/26
18 березня 2026 року м. Глобине
Глобинський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого - судді Свістєльнік Ю.М.,
за участю секретаря судового засідання - Мороз Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 527/3549/25 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який подано представником позивачів - адвокатом Завезіоном Євгеном Леонідовичем до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіри Андріївни про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, -
03 грудня 2025 року представник позивачів звернувся до Глобинського районного суду Полтавської області з позовом до відповідача про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом.
В обґрунтування позову, представник вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла двоюрідна бабуся ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про смерть. За життя ОСОБА_3 залишила заповіт, яким свій житловий будинок по АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_4 , а земельний пай - ОСОБА_1 . Після смерті ОСОБА_3 заведена спадкова справа, де спадкоємцями її майна по заповіту є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . За життя ОСОБА_3 постійно проживала із ОСОБА_5 в АДРЕСА_1 без реєстрації. Згодом, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що складено відповідний актовий запис та видано свідоцтво про смерть. Вказані обставини встановлені рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024 у справі № 527/2389/24, яке набрало законної сили. Після смерті ОСОБА_5 залишилося майно, а саме право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області, розміром 3,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), належного на підставі сертифікату на право земельну частку (пай) на підставі розпорядження № 118 від 18.03.1997 року Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області, але не виданий на ім'я ОСОБА_6 , у зв'язку з її смертю ІНФОРМАЦІЯ_3 , після якої спадщину прийняв син - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якого спадщину прийняла ОСОБА_3 , але не оформляла своїх спадкових прав. В даний час позивачі бажають реалізувати своє право на спадщину за законом, але не можуть цього зробити, так як за життя спадкодавець не встигла отримати сертифікат на право на земельну частку (пай). Відповідно до постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 20.12.2024 року вбачається, що позивачам відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як відсутні належним чином оформлені правовстановлюючі документи, які засвідчують право власності померлої ОСОБА_6 на вказану земельну ділянку. Вказав, що сама обставина видачі сертифікату на ім'я померлої ОСОБА_6 підтверджує ту обставину, що остання була включена до списку розпаювання земель КСГП «Ленінець», але не встигла отримати сам сертифікат у зв'язку із смертю.
Із матеріалів спадкової справи вбачається, що свідоцтво про народження ОСОБА_5 не збереглося, проте даний факт вважає повністю підтверджено довідкою про місце реєстрації та склад сім'ї громадянина на день смерті № 135 від 10.04.2025 року, в якій вказано, що на день смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 і була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 разом із сином - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Крім того, вказана обставина підтверджується і копією із погосподарської книги Броварківського старостинського округу, де ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була вказана як голова домогосподарства, а ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 записаний її сином. Також факт родинних відносин підтверджується наявністю у Позивачів оригіналів документів, спільним родовим прізвищем та місцем проживання за однією адресою до моменту смерті.
На підставі викладеного, представник позивачів прохав встановити факт, що померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , являється рідною матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , рнокпп: НОМЕР_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , рнокпп: НОМЕР_2 , в рівних частинах право на земельну частку (пай) площею 3,13 умовно кадастрових гектарів, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Градизької селищної ради (колишньої Броварківської сільської ради) Кременчуцького (Глобинського) району Полтавської області в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 , після якої спадщину прийняв, але не оформив своїх спадкових прав її син - ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після якого спадщину прийняла, але не оформила своїх спадкових прав - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_8 .
08 грудня 2025 року ухвалою судді позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі. Крім того, зобов'язано приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіру Андріївну надати суду копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , в частині, що стосується цього позову.
26 січня 2026 року до суду від приватного нотаріуса надійшла витребувана інформація.
Ухвалою судді від 11 лютого 2026 року було закрито підготовче провадження по цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивачі та їх представник не з'явилися, представник подав до суду заяву, у якій прохав проводити розгляд справи за його з позивачами відсутності. Прохав задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, з огляду на таке. Згідно інформації, викладеній у позовній заяві: після ОСОБА_6 (померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ) спадщину прийняв ОСОБА_5 . До суду про визнання права на земельну ділянку (пай) не звертався. Після ОСОБА_5 (помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ) спадщину прийняла ОСОБА_3 . До суду про визнання права на земельну частку (пай) не зверталась. Після ОСОБА_3 (померла) спадщину прийняли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , заведена спадкова справа № 7/2015 від 30.06.2015 року, видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом серії НАМ № 894634 від 27.11.2025 року. З позовом про визнання права на земельну частку (пай) спадкоємці звернулись до суду 03.12.2025 року. Тобто, ні ОСОБА_5 ні ОСОБА_3 не вчинялися дії, з метою захисту своїх прав. Позивачами подано позовну заяву про визнання права на земельну частку (пай) зі спливом значного періоду часу з моменту відкриття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 та заведення спадкової справи (30.06.2015 р.). Приватним нотаріусом надано копію спадкової справи після померлої ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , в частині, що стосується цього позову, серед матеріалів якої були: заява ОСОБА_2 від 01.07.2015 року до приватного нотаріуса в якій зазначено: « ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, склад якої мені відомий». Та заява ОСОБА_1 від 30.06.2015 року до приватного нотаріуса, в якій зазначено: « ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , яка дня смерті проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, склад якої мені відомий». Представник відповідача послалася на положення статті 257 ЦК України, яка визначає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначила, що позивачам було відомо про склад спадщини, про що свідчать заяви наявні в матеріалах спадкової справи, але з позовом про визнання права на земельну частку (пай) спадкоємці звернулись до суду лише 03.12.2025 року. Тобто, ними було пропущено строк, у межах якого вони могли звернутися до суду з вимогою про захист своїх цивільних прав. Клопотання про поновлення позовної давності позивачами не подано та не надано докази поважності причин пропуску такого строку.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, подала до заяву, у якій прохала проводити розгляд справи за її відсутності. Вказала, що при ухваленні рішення покладається на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об'єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.
Як вбачається з довідки про місце реєстрації та склад сім'ї громадянина на день смерті виданою Броварківським старостинським округом Градизької селищної ради Полтавської області № 135 від 10.04.2025 року, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_2 . На день її смерті за вказаною адресою був зареєстрований: син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.10-11).
Відповідно до повідомлення приватного нотаріуса Скляр Е.А. № 333/02-14 від 11.11.2024, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 спадщину прийняли, спадкоємці за заповітом та за законом, двоюрідні онуки померлої - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Інших спадкоємців - немає. Згідно матеріалів спадкової справи № 7/2015 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , прийняла спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 (рішення Глобинського районного суду Полтавської області від 01.10.2024). Спадкова справа після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 не заводилася та заповіти від імені ОСОБА_5 не посвідчувалися, згідно інформації зі Спадкового реєстру (а.с.12).
Судом встановлено, що померла ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_3 , являється двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_3 спільно проживала із ОСОБА_5 однією сім'єю не менше як п'ять років до часу відкриття спадщини, що підтверджується рішенням Глобинського районного суду Полтавської області у справі № 527/2389/24 (а.с.13-14).
Крім того, рішенням Глобинського районного суду Полтавської області від 10 квітня 2025 року у справі № 527/562/25 у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який подано представником позивачів - ОСОБА_7 до Градизької селищної ради про визнання права власності на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом відмолено. Оскільки, будь-яких доказів, що саме ОСОБА_5 є спадкоємцем померлої ОСОБА_6 , а відтак набув право на її спадкове майно, у тому числі право на земельну частку (пай) у Колективному сільськогосподарському підприємстві «Ленінець», позивачами не надано до суду (а.с.15-17).
Постановою приватного нотаріуса Скляр Е.А. від 11.07.2025 року було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 на право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області у зв'язку з ненаданням відомостей (інформації) та документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії (а.с.18).
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.48).
Після смерті ОСОБА_3 була відкрита спадкова справа № 7/2015 на підставі заяв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.47-49).
01.07.2024 від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до приватного нотаріуса надійшла заява, в якій зазначено, що на день смерті ОСОБА_3 залишилося спадкове майно, яке вона прийняла, але не оформила своїх спадкових справ після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 . Спадкоємцями за законом є - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Про повний склад спадкового майна та борги спадкодавця їм невідомо. Спадкоємців, передбачених законом, які в установлений законом строк спадщину не прийняли та були на час відкриття спадщини недієздатними особами, а також особами, цивільна дієздатність яких обмежена - немає (а.с.50).
Постановою приватного нотаріуса від 01.07.2024 року було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_11 ОСОБА_5 , у зв'язку з тим, що спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надані документи, які підтверджують родинні стосунки з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 двоюрідною бабусею ОСОБА_3 та неможливо встановити факт проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 однією сім'єю не менш як п'ять років на день його смерті (а.с.54).
Як вбачається з довідки виданої виконавчим комітетом Броварківської сільської ради Глобинського району в тім, що згідно запису погосподарської книги № 1 за 1996-2000 роки, померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на день її смерті, ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована за адресою с. Броварки Глобинського району Полтавської області і на день її смерті за даною адресою були зареєстровані: син - ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.57).
Відповідно до інформації наданої Градизькою державною нотаріальною конторою, згідно перевірки Алфавітних книг обліку спадкових справ (1999-2008р., 2009-2019р., 2020-2024р.р.) спадкова справа після померлої ІНФОРМАЦІЯ_12 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_13 Градизькою державною нотаріальною конторою - не заведена (а.с.59 на звороті).
Як вбачається з відповіді відділу № 5 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 29-16-0.165-4551/15-24 від 13.11.2024, в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) по КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області внесений запис про реєстрацію сертифікату на право на земельну частку (пай) серія ПЛ № 0248463 на гр. ОСОБА_6 № 1212 від 28.05.1999 року (згідно розпорядження голови Глобинської РДА № 118 від 18.03.1997 року) проте у відмітці про отримання вказано, що громадянка померла. Згідно списку громадян-членів колективного сільськогосподарського підприємства «Ленінець», що є додатком 1 до державного акту на право колективної власності на землю серія ПЛ-09 зареєстрованого 29.12.1995 року за № 23, виданого КСП «Ленінець», гр. ОСОБА_6 значиться за номером 914 (а.с.60 на звороті-61).
Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Частиною 5 статті 1268 ЦК України визначено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Як зазначено в п.1,3 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05 червня 2003 року № 899-IV основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).
За пунктом 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Верховний Суд в постанові від 16 червня 2021 року по справі №61-13243св20, зазначив, що для визнання за особою права на земельну частку (пай) у порядку спадкування, мають бути надані докази, що таке право було у спадкодавця. Тобто за життя спадкодавець мав поставити питання про своє право на земельну частку (пай), якщо такого зроблено не було і таке право за ним не було визнано, то таке право не може бути успадковано його спадкоємцем, оскільки не входило до складу спадщини.
За змістом статей 22, 23 ЗК України (в редакції 1990 року) особа набуває право на земельний пай за наявності трьох умов: перебування в членах КСП на час паювання; включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю; одержання КСП цього акта.
Член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.
При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин Земельного кодексу України, Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям».
Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.
Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Отже, особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона працювала в цьому підприємстві, була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку чи виключено з нього - додатку до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. Якщо землі вже розпайовані, то за згодою всіх власників сертифікатів має бути проведено перепаювання; у разі ж недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.
У такому випадку особа має звернутися до суду з позовом про визнання її права на земельну частку (пай) в КСП.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини.
Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 05 грудня 2022 року у справі № 278/1593/20 умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, у тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку, а також на права на земельну частку (пай) є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законом порядку. Особа набуває права на земельну частку (пай) у разі, якщо на момент одержання колективним сільськогосподарським підприємством акта на право колективної власності на землю вона була його членом та включена до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю. Право власності на земельну частку (пай) виникає не з часу внесення членів колективного сільськогосподарського підприємства до відповідних списків, доданих до державного акта на право колективної власності на землю, перевірки, уточнень і затвердження указаних списків, а з моменту передачі (державної реєстрації) державного акта про право колективної власності на землю конкретному колективному сільськогосподарському підприємству.
Матеріалами справи підтверджено та доведено, що ОСОБА_6 набула права на земельну частку (пай) у КСГП «Ленінець», а відтак зазначене право може бути успадковане.
Щодо застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
29 грудня 2025 року представник відповідача подав заяву про застосування позовної давності, оскільки, позивачами було пропущено строк, у межах якого вони могли звернутися з вимогою про захист своїх цивільних прав. Аналогічну за змістом заяву, представник відповідача надіслав до суду і 17 березня 2026 року.
Суд зазначає, що позивачами жодним чином не доведено та не обґрунтовано належними, достовірними та достатніми доказами, що при прийнятті спадщини у березні 2015 року, вони не знали та не могли знати про спадкове майно, яке залишилося після померлої - ОСОБА_3 , у вигляді права на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСГП «Ленінець» Броварківської сільської ради Глобинського району Полтавської області розміром 3,13 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі.
Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Ч.4 ст. 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи те, що позивачами не заявлено клопотання про поновлення строку позовної давності та не подано доказів поважності причин пропуску такого строку, беручи до уваги те, що спадкоємці звернулися до приватного нотаріуса у березні 2015 року, згодом, лише у грудні 2025 року звернулися до суду про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом, суд дійшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити у зв'язку з спливом позовної давності.
Щодо позовної вимоги про встановлення факту, що померла ОСОБА_6 являється рідною матір'ю ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, які передбачають рівність прав сторін щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості та обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Спірні правовідносини щодо встановлення факту, що має юридичне значення регулюються Главою 6 Розділу IV ЦПК України.
У пункті 7 постанові Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз'яснено, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 273 ЦПК України (пункт 1 частини першої статті 315 діючого ЦПК України) суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв'язку із втратою годувальника.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).
Факти, що мають юридичний характер - це факти, з якими закон пов'язує виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Аналіз положень статті 315 ЦПК України свідчить про те, що факт родинних відносин між фізичними особами встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.
Разом з цим, матеріалами справи належним чином не доведено факт, що ОСОБА_5 є сином померлої ОСОБА_6 , а тому у задоволенні позовної вимоги у частині встановлення факту, що ОСОБА_6 є матір'ю ОСОБА_5 слід відмовити.
Приписами ч. 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Керучись ст.ст. 12, 13, 76-80, 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , який подано представником позивачів - адвокатом Завезіоном Євгеном Леонідовичем до Градизької селищної ради Кременчуцького району Полтавської області, за участю третьої особи: приватного нотаріуса Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіри Андріївни про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за законом - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ); ОСОБА_2 (адреса: 39041, Полтавська область, Кременчуцький район, с. Шушвалівка, рнокпп: НОМЕР_2 );
Представник позивачів: ОСОБА_7 (адреса: АДРЕСА_4 );
Відповідач: Градизька селищна рада Кременчуцького району Полтавської області (місцезнаходження: 39070, Полтавська область, Кременчуцький район, с-ще Градизьк, вул Київська, 51, код ЄДРПОУ: 21063176);
Третя особа: приватний нотаріус Кременчуцького районного нотаріального округу Полтавської області Скляр Ельвіра Андріївна (адреса: 39000, Полтавська область, Кременчуцький район, м. Глобине, вул. Травнева, 3).
Суддя Ю. М. Свістєльнік