Ухвала від 18.03.2026 по справі 381/997/26

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Івана Ступака, 25, м. Фастів, Київська область, 08500, тел. (04565) 6-17-89,

e-mail: inbox@fs.ko.court.gov.ua, web: https://fs.ko.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 26539699

2-аз/381/4/26

381/997/26

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2026 року суддя Фастівського міськрайонного суду Київської області Осаулова Н.А., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі № 381/997/26 (провадження № 2-а/381/25/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

встановив:

У лютому 2026 року до Фастівського міськрайонного суду Київської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності №474 від 16 травня 2025 року.

Після подання вищевказаного позову, представником позивача, адвокатом Олексієнко О.О. подано до Фастівського міськрайонного суду Київської області заяву про забезпечення позову, в якій ОСОБА_1 просить суд зупинити виконавчі дії, які проводяться Миронівським відділом ДВС в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у виконавчому провадженні №80005592 від 16.01.2026 року на підставі Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.05.2025 року №474 до набрання законної сили рішення суду.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що позивачем до суду подано адміністративний позов про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності від 16.05.2025 року №474 винесеної ІНФОРМАЦІЯ_3 , якою на позивача накладено штраф у розмірі 51 000 грн.

Постановою Миронівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 16.01.2026 року відкрито виконавче провадження №80005592 щодо примусового виконання Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.05.2025 року №474 про стягнення з боржника на користь держави штрафу у розмірі 51 000 грн.

На підставі зазначеної постанови відкрито виконавче провадження та розпочато процедуру примусового стягнення.

На думку заявника, зупинення виконавчих дій, які проводяться на підставі Постанови про відкриття провадження у ВП №80005592 від 16.01.2026 року щодо стягнення штрафу з ОСОБА_1 забезпечить уникнення арешту поточних рахунків боржника та інших заходів спрямованих на примусове виконання постанови Миронівського відділу ДВС в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Тому, для ефективного захисту прав та інтересів позивача, необхідним є забезпечення позову шляхом зупинення виконавчих дій.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову з наведених у ній підстав, слід зазначити наступне.

Згідно ч.1-3 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Згідно ч.2 ст. 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно ч.1 ст.154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше 2-х днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Вимогами статті 124 Конституції України визначено принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 2, 14, 154 КАС України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки сторони позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).

Про необхідність досягнення справедливого балансу йдеться в ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Баланс не буде забезпечений якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див. рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (див. рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. При цьому, обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

За змістом позовної заяви вбачається, що предметом позовних вимог є скасування Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 про притягнення до адміністративної відповідальності №474 від 16 травня 2025 року, на виконання якої Миронівським відділом ДВС в Обухівському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрито 16.01.2026 року виконавче провадження №80005592.

Обраний захід забезпечення позову про зупинення виконавчих дій, що проводяться на підставі Постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 від 16.05.2025 року №747 про притягнення до адміністративної відповідальності є підміною рішення суду. Так у разі задоволення заяви про забезпечення позову, позивачем буде досягнуто мети майбутньої позовної заяви про припинення стягнення штрафу без вирішення спору по суті.

Приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України та позиції Європейського суду з прав людини, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів сторони позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовних вимог, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 151 - 153, 209, 210, 293, 294 ЦПК України, суд -

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у адміністративній справі № 381/997/26 (провадження № 2-а/381/25/26) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строків на апеляційне оскарження, або після перегляду в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.

Суддя: Осаулова Н.А.

Попередній документ
134991004
Наступний документ
134991006
Інформація про рішення:
№ рішення: 134991005
№ справи: 381/997/26
Дата рішення: 18.03.2026
Дата публікації: 23.03.2026
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Фастівський міськрайонний суд Київської області
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.03.2026)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 23.02.2026