36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
12.01.2011р.
№ 18/78/11
Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Україна" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 5 б)
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Партнер" (39617, Полтавська обл., м. Кременчук, Крюківський район, вул. Чапаєва, б. 75)
про стягнення 23800,00 грн.
Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Відповідно до підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до п.2 ст. 55 ГПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошей - стягуваною сумою. За ч. 3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач. У випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.
Позивачем у позові заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 23800,00 грн. (п.2 прохальної частини позову).
Отже, ціна позову становить 23 800,00 грн.
З огляду на положення підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 з позовних вимог на суму 23 800,00 грн. державне мито слід сплачувати в сумі 238,00 грн. За платіжним дорученням №480 від 23.11.2010р. позивачем сплачено лише 233,80 грн.
Отже, позивачем не доплачено державне мито на суму 4,20 грн.
Відповідно до ст. 9 (п.9.1.16) Податкового кодексу України мито віднесено до загальнодержавних податків і зборів.
В п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України 29.09.2009 N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".
Отже, відсутні докази сплати державного мита в установленому розмірі.
Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
За необхідності повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід подати до суду відповідну заяву, до якої долучити оригінали платіжних доручень, за якими сплачено мито та вказані витрати.
Керуючись п. 4 ч.1 ст. 63 ГПК України, суд -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вх. № 93 від 12.01.2011 р.) та додані до неї документи, у тому числі платіжне доручення №480 від 23.11.2010р. про сплату держмита на суму 233,80 грн., платіжне доручення №471 від 23.11.2010р. на суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, поштова квитанція (фіскальний чек) № 7608 від 06.01.2011р. та поштовий опис вкладення у цінний лист від 06.01.2011р.
Суддя Безрук Т.М.