Справа № 161/5466/26
Провадження № 1-кп/161/897/26
м. Луцьк 18 березня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5 ,
потерпілого - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12026030580000025, що надійшов з Волинської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону 11.03.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, гр. України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 (перебуває у статусі - СЗЧ), працевлаштованого (неофіційно), не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.345 ч.2 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 03.01.2026 року близько 20.00 год., перебуваючи поблизу магазину «АТБ», що за адресою: м.Луцьк Волинської області, вул.Бенделіані, 1, з метою перешкоджання службовій діяльності працівника поліції, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень працівнику правоохоронного органу, а саме: поліцейському офіцеру громади сектору взаємодії з громадами відділу превенції Луцького РУП ГУНП у Волинській області майору поліції ОСОБА_6 , умисно, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, а також те, що ОСОБА_6 є працівником правоохоронного органу та який безпосередньо виконує свої службові обов'язки, наніс ряд ударів ногами в ділянку гомілок потерпілого, внаслідок чого останній впав.
Обвинувачений ОСОБА_4 , продовжуючи протиправні дії, наніс ОСОБА_6 ряд ударів руками, у ділянку тулуба та верхніх кінцівок, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді: садна на тильній поверхні 3-го пальця правої кістки, забою 3-4 пальця цієї ж кисті, забою з синцем на передньо-внутрішній поверхні правого колісного суглобу; забою поперекового відділу хребта, забійного садна шийного відділу хребта, вертеброгенного цервікалгії (біль у шиї), люмбалгії (біль у попереку) з м'язово-тонічним та больовим синдромом на ґрунті забою шийного та поперекового відділів хребта, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, оскільки для їх лікування необхідний час більше шести діб.
Таким чином, ОСОБА_4 своїми діями, які виразились в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень, у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 345 КК України.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ст.345 ч.2 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичні обставини, суду дав показання, що 03 січня 2026 року у вечірню пору доби знаходився біля магазину «АТБ» по вул.Бенделіані у м.Луцьку, де відбулась суперечка жінки, працівників ТЦК, куди він втрутився та наніс працівнику правоохоронного органу побої, кількість та їх локалізацію, відповідно до обвинувального акту та висновку судомо-медичної експертизи, не заперечує. Вчиняючи такі дії усвідомлював, що перед ним працівник поліції, який виконував свої службові обов'язки. У вчиненому щиро розкаявся, вибачився перед потерпілим, повністю відшкодував завдану ним шкоду та просив суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні повністю ствердив показання обвинуваченого ОСОБА_4 щодо фактичних обставин справи. Збитки повністю відшкодовані (матеріальні та моральні), будь-яких претензій до обвинуваченого не має. Щодо покарання - покладався на розсуд суду, не наполягаючи на суворому покаранні.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_4 , його винуватість в умисному заподіянні працівнику правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, підтверджується зібраними на досудовому слідстві доказами, фактичні обставини яких не оспорюються учасниками судового провадження, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, не проводиться їх дослідження.
При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і дані про особу винного.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення та добровільне відшкодування завданої шкоди.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, суд не вбачає.
Обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, вибачився перед потерпілим та повністю відшкодував завдані збитки, що стверджується як особистими поясненнями потерпілого, так і доданими письмовими розписками, потерпілий до нього жодних претензій не має, на суворому покаранні не наполягає, вчинене ним кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, він не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, де характеризується позитивно, що стверджується довідкою-характеристикою, проживає разом з матір'ю - інвалідом дитинства, окрім того, опікується бабусею - інвалідом ІІІ групи та дідусем, який має тяжке захворювання (зі слів), є військовослужбовцем, тому суд, враховуючи його особу та відсутність обставин, що обтяжують покарання, призначає покарання в межах санкції ст.345 ч.2 КК України, у виді позбавлення волі, з застосуванням ст.75 КК України.
На думку суду, обрана міра покарання, є необхідною та достатньою для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Речові докази - відсутні.
Судові витрати - відсутні.
Арешт майна у даному провадженні не застосовувався.
Строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту, з забороною залишати місце свого приживання у певний період доби, з покладенням обов'язків, визначених ч.5 ст.194 КПК України (ухвала від 05.01.2026), закінчився 03.03.2026.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 345 ч.2 КК України та призначити покарання - 1 (один) рік позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки:
-періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Луцький міськрайонний суд.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Луцького міськрайонного суду ОСОБА_1