Справа № 161/4544/26
Провадження № 1-кп/161/836/26
м. Луцьк 18 березня 2026 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у Луцькому міськрайонному суді Волинської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР
за № 42026032010000030 за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Луцьк Волинської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні одну малолітню дитину, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
раніше судимого вироком Луцького міськрайонного суду від 13.02.2025 року за ч. 3 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі строк на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України,-
13.02.2025 вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області у справі № 161/109/25 ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 382 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_4 від відбування основного покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку 1 рік.
З 17.04.2025 засудженого поставлено на облік у Луцький міський відділ філії Державної установи «Центр пробації» у Волинській області, при цьому, належним чином письмово ознайомлений з умовами відбування покарання у виді заборони займатися певною діяльністю в частині керування транспортними засобами, а також про передбачену кримінальну відповідальність за ч. 1 ст. 389 КК України, про що цього ж дня у останнього відібрано підписку.
Однак, засуджений ОСОБА_4 , будучи відповідно до ст. ст. 34-35 КВК України зобов'язаним додержуватися встановлених відповідно до закону порядку і умов відбування покарання, свідомо ухилився від відбування покарання у виді позбавлення права займатися певною діяльністю в частині керування транспортними засобами, що виразилося у невиконанні покладених на нього обов'язків та вчиненні адміністративного правопорушення.
Так, 21 грудня 2025 року близько 16 годин 40 хвилин, ОСОБА_4 , незважаючи на наявність вказаного вище вироку суду, який набрав законної сили та є обов'язковим до виконання, діючи умисно, достовірно знаючи про встановлену заборону керування транспортними засобами, будучи належним чином ознайомленим із судовим рішенням та маючи реальну можливість його виконати, свідомо ігноруючи вимоги судового рішення, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, перебуваючи у стані наркотичного сп'яніння, здійснював керування автомобілем марки «Mercedes-Benz» моделі «C180», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », по вулиці Дернівка, 5 у селі Дернівка Львівського району Львівської області, де був зупинений працівниками ВП № 2 (м. Жовква) Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області.
За вказаним фактом працівниками поліції складено протокол № ЕПР 1 547895 від 22 грудня 2025 за ч. 1 ст. 130 та ч. 4 ст. 126 КУпАП. За наслідками розгляду вказаного протоколу цього ж дня винесено постанову про накладення за ч. 4 ст. 126 КУпАП адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6394330 згідно якої на ОСОБА_4 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 20 400 гривень, а також постановою Жовківського районного суду Львівської області від 02 лютого 2026 року (справа № 444/5394/25) на ОСОБА_4 накладено стягнення за ч. 1 ст. 130 КУПАП у вигляді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, внаслідок чого останній ухилився від відбуття покарання у виді позбавлення права займатись певною діяльністю в частині позбавлення права керування транспортними засобами.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у тому, що він своїми умисними протиправними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у позбавлення права займатися певною діяльністю, вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 389 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою провину визнав повністю та погодився з кваліфікацією та обставинами вчинення кримінального правопорушення. В обвинувальному акті вірно викладені обставини скоєного. В скоєному розкаюється, просить суворо не карати.
Відповідно до ст. 349 ч.3 КПК України в судовому засіданні, за згодою всіх учасників судового провадження, не досліджувались докази щодо фактичних обставин кримінального провадження, оскільки вони ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.
Допитавши обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження щодо особи обвинуваченого, суд вважає, що подія злочину мала місце, провина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ст. 389 ч.1 КК України, як своїми умисними протиправними діями, які виразились в ухиленні засудженого від відбування покарання у позбавлення права займатися певною діяльністю.
Згідно витягу вказане кримінальне правопорушення внесено до ЄРДР 06.02.2026 за
№ 42026032010000030 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 389 КК України.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_4 раніше судимий, не працює, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей, є учасником бойових дій, в установах міста на обліку не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання своєї провини, щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання, суд не встановив.
З урахування викладеного, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді обмеження волі, у межах, встановлених у санкції інкримінованої частини статті КК України, та в такому необхідному та достатньому розмірі, що об'єктивно разом з метою кари одночасно забезпечить досягнення виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових злочинів.
Крім того, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання з застосуванням ст. 71 КК України, та до знов призначеного йому покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 13.02.2025 року, яким він засуджений за ч. 3 ст. 382 КК України до покарання у виді позбавлення волі строк на 3 роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Згідно п. б. ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Керуючись ст. ст. 349, 368-370, 373- 374, 392, 395 КПК України,-
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.389 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців обмеження волі.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати до покарання, призначеного за даним вироком, невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 13.02.2025 року, де він засуджений за ч. 3 ст. 382 КК України та враховуючи правила складання покарань, передбачені п. б. ч. 1 ст. 72 КК України, відповідно до якого одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
Запобіжний захід не обирався.
Речові докази: DVD-R диск з інформацією для лазерних систем зчитування, білого кольору - зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Витрати на залучення експерта відсутні.
Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок може бути подана апеляція до Волинського Апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Копію вироку не пізніше наступного дня після його ухвалення надіслати учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя:
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчий кімнаті.
Суддя: