Рішення від 19.03.2026 по справі 159/9370/25

Справа № 159/9370/25

Провадження № 2/159/830/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Губара В.Є.,

з участю секретаря судового засідання Щесюк Н.Й.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 554802429 від 04.09.2024 у розмірі 47400 грн.

Позов обґрунтовано тим, що 04.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 554802429 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Згідно умов договору кредитор виконав свій обов'язок та перерахував відповідачу, шляхом ініціювання через банк провайдер, грошові кошти у розмірі 20000 грн. на банківську карту відповідача, яку він вказав у заявці при укладенні кредитного договору. 29.10.2024 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір фактрингу № МВ-ТП/6. Первісний кредитор та ТОВ «Таліон Плюс» на виконання Договору факторингу підписали Реєстр прав вимоги № б/н від 29.10.2024. 28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01 та складено реєстр прав вимоги № 2 від 28.05.2025 до договору факторингу, за яким від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» відсутплено право грошової вимоги до відповідача. 16.07.2025 між ТОВ «ФК «Оналйн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу № 16/07/25-Е, відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Всупереч договору відповідач взяті на себе зобов'язання належним чином не виконав, що створило заборгованіть у розмірі 57400 грн., яка складається з: 20000 грн. - заборгованість по кредиту, 27400 грн. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом, 10000 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

У зв'язку із невиконанням відповідачем кредитних зобов'язань, позивач просив стягнути зазначену суму заборгованості, а також 2422,40 грн. судового збору та 7000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 16.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, яку ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

05.08.2025 представник відповідача Демчука Н.В., - одвокат ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву в якому частково заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 16400 грн. та штрафними санкціями в розмірі 10000 грн.

11.08.2025 представник позивача через систему «Електронний суд» подав відповідь на відзив, у якій підтримав позов у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, письмово клопотав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач та його представник у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з'явилися у судове засідання.

У судовому засіданні 16.03.2026 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення і у зв'язку зі складністю справи його ухвалення та проголошення відкладено, проголошення судового рішення призначено на 13.00 годину 19.03.2026.

Дослідивши письмові докази по справі суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 04.09.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора DEVK-2495 укладено кредитний договір № 554802429.

Відповідно до довідки, сформованої ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 05.06.2025 вбачається, що відповідач підписав кредитний договір № 554802429 від 04.09.2024 3:22:48, одноразовим ідентифікатором DEVK-2495, сума кредиту 20000 грн, процентна ставка 1%, строк кредитування 18 місяців.

За умовами кредитного договору кредитором надано грошові кошти на наступних умовах: сума кредиту - 20000 грн, строк дії кредитної лінії до 1826 днів (дисконтний період 18 днів з можливістю продовження та поновлення).

Детальна інформація про умови кредитування відображена у Паспорті споживчого кредиту, з яким відповідач ознайомлений.

ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконало зобов'язання за договором і перерахувало 04.09.2024 відповідачу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 20000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0ee244b35-95f7-401c-807c-6f4760b4d60e від 04.09.2024.

29.10.2024 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) уклали договір факторингу № МВ-ТП/6 та відповідно до реєстру прав вимоги до договору факторингу клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта, зокрема щодо відповідача.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 28/0525-01 та відповідно до реєстру прав вимоги № 2 від 28.05.2025, вбачається, що клієнт зобов'язується відступити факторові права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) клієнту суму фінансування в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором, зокрема щодо відповідача.

Згідно з договором факторингу № 16/07/25-Е від 16.07.2025 ТОВ «ФК «Оналйн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» та відповідно до реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Оналйн Фінанс» передав, а ТОВ «ФК «ЕЙС» прийняв реєстр боржників, зокрема за кредитним договором № 554802429.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», за кредитним договором № 554802429 ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 41000 грн., та відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором № 554802429 в ромзірі 57400 грн., яка складається з: 20000 грн. - тіло кредиту, 27400 грн. - заборгованість за нарахованими процентами, 10000 грн. - штрафні санкції.

Згідно зіст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно дост. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно дост. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін та погоджені ними. При цьому згідно ч.1ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.

Згідно положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченомустаттею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеномустаттею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до положеньст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з п. 1-1 ч. 1ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Як встановлено судом, з дослідженого кредитного договору, його підписання відповідачем відбулось електронним підписом з одноразовим ідентифікатором та є безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів на умовах фінансового кредиту, з якими позичальник ознайомився перед підписанням кредитного договору та отримання кредитних коштів. Кредитний договір позичальником підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в електронному кабінеті.

Судом встановлено, що позивач набув у встановленому законом порядку право вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо незаконності нарахування ТОВ «Таліон Плюс» відсотків після укладання з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» договору факторингу, оскільки таке нарахування вчинене у межах строку кредитування та у відповідності до положень ч.1 ст.1078 ЦК України і п.1.3 та 2.1 укладеного між ними Договору факторингу № МВ-ТП/6, якими передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» як на наявну, так і майбутню вимогу.

З розрахунку заборгованості встановлено, що наявна заборгованість по Договору № 554802429 від 04.09.2024 в загальному розмірі становить 57400 грн., з яких: 20000 грн. - заборгованість по тілу, 27400 грн. - заборгованість за відсотками, 10000 грн. - заборгованість за штрафними санкціями.

Отже, беручи до уваги те, що відповідач, отримавши кредитні кошти у добровільному порядку та у встановлені договором строки, їх не повернув, а також відсотки, у встановленому у договорі розмірі на користь позивача не сплатив, суд дійшов висновку, що позов у частині стягнення основного боргу та сплати відсотків підлягає задоволенню, що разом становить 47400 грн.

Водночас, вирішуючи позовну вимогу в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафних санкцій (пеня, штрафи) за Договором № 54802429 від 04.09.2024, суд зазначає наступне.

Так, згідно з доданими розрахунками позивачем за Договором № 54802429 від 04.09.2024 нараховано заборгованість за штрафними санкціями в розмірі 10000 грн.

Разом з тим, відповідно до п. 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд зробив висновки щодо застосування п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК Українидо зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія п. 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23).

Тлумачення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625ЦК, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Так, з 24.02.2022 і дотепер в Україні діє воєнний стан.

Отже, нарахування позивачем штрафних санкцій за Договором № 54802429 від 04.09.2024 в розмірі 10000 грн. у період дії воєнного стану є безпідставним, тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за Договором № 54802429 від 04.09.2024у загальній сумі 47400 грн., яка складається із: 20000 грн. - тіло кредиту, 27400 грн. - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом.

Відповідно до вимог частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд вважає доведеним позов на суму 47400 грн., отже позов задоволено на 82,58% (47400 х 100% : 57400).

Сума сплаченого позивачем судового збору в даній справі становить 2422,40 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2000,42 грн. судового збору, виходячи із наступного розрахунку: (2422,40 х 82,58% : 100 = 2000,42 грн.).

До судових витрат також відносяться витрати на правничу допомогу (ст.133 ЦПК України).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн, суд враховує таке.

В обґрунтування розміру понесених витрат на професійну правничу допомогу представник позивача подав: договір надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 з адвокатським об'єднанням «Соломко та Партнери», додаткову угоду № 25771012152 від 11.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, акт прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025.

Указані докази підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір в сумі 7000 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).

Дослідивши надані представником позивача докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд вважає, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу є співмірним зі складністю справи та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

За змістом п.3 ч.1 ст.141 ЦПК України інші, крім судового збору, судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 5780,60 грн витрат на професійну правничу допомогу (7000 грн. х 82,58% : 100% = 5780,60 грн.).

З огляду на викладене, відповідно до статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати, які складаються з судового збору у сумі 2000,42 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5780,60 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 264, 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 554802429 від 04.09.2024 в загальній сумі 47400 (сорок сім тисяч чотириста) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 42 коп. та 5780 (п"ять тисяч сімсот вісімдесят) гривень 60 коп. витрат на правничу допомогу.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, місцезнаходження: м.Київ, вул.Юрія Поправки, 6, кабінет 13.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складене 19.03.2026.

Головуючий:В. Є. ГУБАР

Попередній документ
134989098
Наступний документ
134989100
Інформація про рішення:
№ рішення: 134989099
№ справи: 159/9370/25
Дата рішення: 19.03.2026
Дата публікації: 23.03.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Ковельський міськрайонний суд Волинської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (05.05.2026)
Дата надходження: 20.04.2026
Предмет позову: (без повідомлення учасників справи) про стягнення заборгованості за кредитним договором
Розклад засідань:
16.03.2026 15:10 Ковельський міськрайонний суд Волинської області
15.05.2026 00:00 Волинський апеляційний суд