Справа №155/10/26
Провадження №1-кп/155/80/26
19.03.2026 м.Горохів
Горохівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглядаючи обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024030600000399 від 31 грудня 2024 року про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця міста Горохів, Луцького району, Волинської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , одруженого, маючого на утриманні одну малолітню особу, з вищою освітою, приватного підприємця, раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2, 3 ст.332, ч.ч.1, 3 ст.362 КК України,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисників - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
В судовому засіданні прокурором подано клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту обвинуваченому ОСОБА_3 .
Клопотання мотивує, що відносно підозрюваного ОСОБА_3 існують ризики, передбачені ч. 1 ст.177 КПК України, а саме:
- існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України - переховуватись від органу досудового розслідування, суду.
Вказаний ризик обґрунтовується тим, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних проваджень за ч.ч.1, 2, 3 ст.332, ч.ч.1, 3 ст.362 КК України, в тому числі які є тяжкими, та у разі визнання його винним у їх вчинення, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до дев'яти років. Крім того, у обвинуваченого відсутні обставини, які б перешкоджали йому залишити місце проживання з метою затягування судового розгляду та уникнення кримінальної відповідальності, що у сукупності свідчить про можливе невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків та те, що у разі застосування запобіжного заходу, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду.
- існує ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України - незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. Зокрема, перебуваючи на волі, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема, шляхом вмовляння, підкупу чи примушуючи їх давати неправдиві показання з метою уникнення кримінальної відповідальності або зміни кримінально-правової кваліфікації інкримінованих йому кримінальних правопорушень.
Вважає, що застосування більш м'якого запобіжного заходу не зможе запобігти вищевказаним у клопотанні ризикам та не може бути застосовано відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки він обвинувачується у вчиненні тяжких корисливих злочинів, що на думку прокурора дає підстави вважати, що обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, обвинуваченим виконані не будуть.
Захисником ОСОБА_6 були подані заперечення на клопотання прокурора у яких останній просить відмовити в задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. При вирішенні клопотання прокурора просить врахувати, що кримінальне провадження зареєстровано 31.12.2024 та стосується подій, які в часовому проміжку мали місце з вересня 2022 року по травень 2024 року. Повідомлення про підозру датовано 20.10.2025. На момент складення повідомлення про підозру ОСОБА_3 перебував за кордоном та мав реальну можливість не повертатись в Україну. Зазначене спростовує доводи прокурора щодо намірів чи ризиків ухилитися від виконання процесуальних обов'язків. Крім того, ухвалою слідчого судді від 17.12.2025 клопотання прокурора задоволено частково, продовжено підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком до 24.12.2025, покладено на підозрюваного визначені слідчим суддею обов'язки. До моменту постановлення суддею ухвали від 13.01.2026 запобіжний захід до ОСОБА_3 не застосовувався. Незважаючи на припинення запобіжного заходу та покладених процесуальних обов'язків, ОСОБА_3 жодним чином не ухилявся від виконання процесуальних обов'язків, що свідчить про добросовісність його поведінки по відношенню до кримінального провадження. Крім того, враховуючи правові наслідки ухвали суду від 13.01.2026 ОСОБА_3 добросовісно виконував покладені на нього обов'язки, не зважаючи на неможливість суду розглянути клопотання щодо залишення місця проживання та відмови у задоволенні клопотань про залишення місця проживання. Вважає, що ризики згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК України відсутні та прокурором не доведені будь якими доказами. Не доведено в чому полягають підстави вважати про вмовляння, підкуп чи примушування свідків обвинуваченим. Зазначає, що при обранні запропонованого прокурором запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_3 буде позбавлений можливості здійснювати підприємницьку діяльність та забезпечувати матеріально сім'ю, неможливість бачитися з близькими та створення перешкод бачитися із захисниками, порушувати нормальні життєві зв'язки і т.п. Також просить врахувати відомості, які характеризують особу ОСОБА_3 , свідчать про активність його громадянської позиції та наявність стійких соціальних зв'язків, а саме, довідку Скобелківського дитячого садочка про те, що син обвинуваченого є вихованцем групи «Сонечко» вказаного закладу, пенсійне посвідчення ОСОБА_7 , який є батьком обвинуваченого та інвалідом ІІ групи, посвідчення волонтера ГО «Військова пошта», подяки за допомогу, повідомлення ГО «Спілка учасників антитерористичної операції «Щит» про допомогу у забезпеченні бійців військових частин та ІНФОРМАЦІЯ_2 транспортними засобами.
Прокурор подане ним клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_3 та його захисники просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, обвинувачений ОСОБА_3 також просив обрати йому запобіжний захід у виді домашнього арешту, однак у нічний час.
Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши подані документи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ч.1, 2 ст.311 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Вирішуючи зазначене питання суд враховує вимоги п.п.3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно зі ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тобто обов'язковою умовою для застосування чи продовження запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч.1 ст.194 КПК України, яка вимагає від прокурора, окрім наявності обґрунтованості підозри, надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Так, щодо обгрунтовності підозри суд вважає, що обґрунтованість підозри була предметом розгляду при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу та його продовження слідчим суддею, а з матеріалів провадження, документів наданих учасниками провадження, враховуючи стадію судового провадження, не вбачається, що з того часу виникли будь-які нові обставини, які б спростували обґрунтованість цієї підозри або причетність ОСОБА_3 до інкримінованих йому діянь.
Так у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.
На думку суду, ризик переховуватися від суду, прокурором обґрунтовано належним чином, оскільки обвинувачений розуміючи, що вчинив тяжкий злочин може відчуваючи страх та невідворотність майбутнього покарання за вчинене кримінальне правопорушення та здійснити дії для уникнення відповідальності.
Також, обґрунтована позиція сторони обвинувачення, що обвинувачений може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
Тобто, ризик впливу на свідків, існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Оскільки в цьому кримінальному провадженні свідки наразі недопитані, то у суду існують підстави вважати, що існує ризик впливу на них з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що відмова в застосуванні чи застосування більш м'якого запобіжного заходу наразі не зможе забезпечити уникнення ризиків переховування та впливу на свідків, а також виконання обвинуваченим ОСОБА_3 покладених на нього законом процесуальних обов'язків, а тому, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_3 , тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним, дані про особу обвинуваченого, в тому числі і те, що він має постійне місце проживання, раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, суд приходить до висновку, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, є запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, який забезпечить виконання обвинуваченим ОСОБА_3 процесуальних обов'язків у зазначеному кримінальному провадженні.
Суд зазначає, що відсутність будь-яких порушень обов'язків, які покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою суду від 13.01.2026, свідчить про те, що вказаний запобіжний захід належним чином довів свою ефективність та наразі є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Суд не може взяти до уваги посилання захисника як на підставу для відмови в задоволенні клопотання прокурора на ту обставину, що застосування до обвинуваченого запропонованого прокурором запобіжного заходу є створення для ОСОБА_3 умов так званого «домашнього» СІЗО виключно з метою здійснення не правового тиску на обвинуваченого та спонукання до поведінки ОСОБА_3 , яка б влаштовувала сторону обвинувачення, оскільки стороною захисту не надано жодних доказів на підтвердження такого.
Також, суд враховує наявність у обвинуваченого сім'ї і малолітньої дитини на утриманні та відзнаки (подяки) за надання допомоги, однак вважає, що вказані дані, які позитивно характеризують особу обвинуваченого, не нівелюють можливість вчинення ним дій, визначених ч.1 ст.177 КПК України, у разі застосування менш суворого запобіжного заходу.
Суд не бере до уваги при вирішенні питання запобіжного заходу надану стороною захисту копію посвідчення волонтера ГО «Військова пошта», оскільки вказане посвідчення 31.12.2025 року вичерпало свою дію і жодним чином не підтверджує належність обвинуваченого ОСОБА_3 до даної громадської організації на час розгляду клопотання.
Враховуючи стадію судового провадження, суд вважає безпідставним клопотання прокурора про необхідність прибуття обвинуваченим за кожним викликом до слідчого, прокурора і в частині повідомлення прокурора про зміну свого місця проживання, а тому в цій частині клопотання відмовляє.
Також, враховуючи військовий стан введений на території України, можливу необхідність обвинуваченого в отриманні належної медичної допомоги, суд вважає за необхідне дозволити обвинуваченому ОСОБА_3 залишати місце проживання без письмового дозволу суду у разі прослідування в найближче від місця проживання укриття під час оголошення повітряної тривоги на території Луцького району Волинської області, відвідування медичних закладів для отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження за рекомендаціями лікаря.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 177, 178, 181, 194, 196, 331, 376, 392 КПК України, суд
Клопотання прокурора про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу, задовольнити частково.
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці, тобто до 19 травня 2026 року включно.
Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 , цілодобово залишати місце свого проживання - АДРЕСА_2 , окрім часу необхідного для прослідування в найближче від місця проживання укриття під час оголошення повітряної тривоги на території Луцького району Волинської області, відвідування медичних закладів для отримання медичної допомоги, проведення медичного обстеження за рекомендаціями лікаря.
Відповідно до ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , наступні обов'язки:
- прибувати на виклики суду;
- не відлучатися із постійного місця проживання, що за адресою АДРЕСА_2 ;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками у даному кримінальному проваджені;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого.
Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя Горохівського районного суду
Волинської області ОСОБА_1