Копія
154/3983/25
1-кп/154/285/26
20 березня 2026 року м. Володимир
Володимирський міський суд Волинської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5
представника потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Рівненської області, Сарненського району, с. Костянтинівка, жителя АДРЕСА_1 , працює провідним інженером лісового господарства філії « Поліський лісовий офіс « ДП «Ліси України», з вищою освітою, громадянина України, українця, не судимого,
у кримінальному провадженні № 62024140130000162 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він перебуваючи на посаді провідного інженера лісового господарства ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» не дотримуючись нормативно-правових актів, якими регламентовано порядок ведення лісового господарства та правил рубання лісу, неналежно ставлячись до своїх службових повноважень, виписав лісорубний квиток на здійснення суцільної рубки рідколісся за наступних обставин.
Так, провідний інженер лісового господарства ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» ОСОБА_4 , будучи службовою особою правоохоронного органу, виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції відповідно до займаної посади, маючи великий досвід роботи у галузі лісогосподарського виробництва, будучи обізнаним з вимогами нормативно-правових актів, що регулюють вказану сферу господарської діяльності, неналежно поставився до виконання своїх службових обов'язків, хоча маючи об'єктивну можливість їх виконати, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 11.06.2019, в порушення вимог своєї посадової інструкції, ст.ст. 37, 45, 46, 83, 84 Лісового кодексу України, п.п. 2, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, не перевірив матеріали відведення лісової ділянки в межах 15 кварталу виділу 31 Устилузького лісництва ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» в рубку рідколісся, хоча такий вид рубок не передбачено п.п. 2, 47 Правил поліпшення якісного складу лісів, перебуваючи на робочому місці в адміністративному приміщенні ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» за адресою: Волинська обл., Володимирський р-н., м. Володимир-Волинський (на теперішній час м. Володимир), вул. Ковельська, 130, внаслідок чого виписав незаконний лісорубний квиток серії ВО ЛРК №011836 від 11.06.2019 на проведення суцільної рубки рідколісся, скріпивши власним підписом у графі «виписав», на підставі якого проведено рубку не передбачену нормативно-правовими актами, якими регламентовано порядок ведення лісового господарства.
На підставі вказаного лісорубного квитка на проведення суцільної рубки рідколісся у період 2019 року в межах 15 кварталу виділу 31 Устилузького лісництва ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» на ділянці площею 1 га проведено незаконну рубку 188 дерев різних порід, чим спричинено шкоду довкіллю у формі порушення встановленого порядку здійснення лісовпорядкування та Лісового кодексу України, що призвело до матеріальних збитків в сумі 1 111 171, 36 гривень, що з огляду на примітку до ст. 364 КК України, положення ст. 169.1 Податкового кодексу України і Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік» є тяжкими наслідками, оскільки у двісті п'ятдесят і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.
Органом досудового розслідування вказані дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 2 ст. 367 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 подав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього за ч. 2 ст. 367 КК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вказане клопотання підтримав повністю та просив клопотання задовольнити з підстав викладених у ньому. Пояснив, що підстави звільнення його від кримінальної відповідальності йому зрозумілі. Також розуміє, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.
Прокурор не заперечив щодо задоволення даного клопотання, оскільки закінчився строк давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України. Також не здобуто доказів ухилення обвинуваченого від досудового слідства, а також вчинення ним з 2019 по даний час нових злочинів.
Захисник ОСОБА_5 просив клопотання задовольнити.
Представник потерпілої особи - ОСОБА_6 не заперечила проти задоволення клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження стосовно нього за ч. 2 ст. 367 КК України. Також не заперечила проти залишення позову без розгляду.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт та матеріали надані до нього, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності (п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України).
Пункт 3 ч. 1 ст. 49 КК України передбачає, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого п.2 цієї частини.
Разом із тим, у ч. 2 ст. 49 КК України передбачено, що перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або суду.
Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років (ч. 3 ст. 49 КК України).
Отже, звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду у разі настання обставин, передбачених ст. 49 КК України та за наявності її згоди на закриття справи з відповідної підстави.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання, та у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, і за наявності згоди особи на її звільнення на підставі спливу строків давності, закрити кримінальне провадження, звільнивши таку особу від кримінальної відповідальності.
При цьому звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, мало місце не пізніше 11.06.2019.
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 367 КК України, відповідно до ст. 12 КК України є нетяжким злочином.
Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 49 КК України строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України фактично закінчились у 2024.
Судом не здобуто доказів щодо ухилення обвинуваченого від досудового слідства чи суду по даній справі у цей період, а також вчинення ним з 2019 по даний час нових злочинів, а відтак перебіг давності притягнення до кримінальної відповідальності у розумінні ст. 49 КК України не зупинявся і не переривався.
Оскільки з часу вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення пройшло більше 6 років, то на час розгляду справи в суді закінчилися строки давності, визначені п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, після спливу яких настають наслідки, що передбачають звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Обвинуваченому судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 285 КПК України були роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав.
В свою чергу, обвинувачений пояснив, що він цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень дав свою згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і закриття кримінального провадження відносно нього з цих підстав.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого слід задовольнити та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі п. 3 ч.1 ст. 49 КК України у зв'язку із закінчення строків давності, а кримінальне провадження по обвинуваченню за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Цивільний позов залишити без розгляду.
Речові докази відсутні.
Судові витрати віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 284, 372, 376 КПК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, суд,
постановив:
Клопотання задовольнити.
Звільнити обвинуваченогоОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України закрити, у зв'язку із його звільненням від кримінальної відповідальності на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Цивільний позов Державної екологічної інспекції у Волинській області залишити без розгляду.
Витрати на залучення експерта для проведення інженерно-екологічної експертизи та почеркознавчої експертизи віднести на рахунок держави.
Скасувати арешт майна накладений ухвалою слічого судді Луцького міськрайонного суді Волинської області від 18.09.2025.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий:/підпис/
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя ОСОБА_1