154/687/26
3/154/370/26
19 березня 2026 м. Володимир
Суддя Володимирського міського суду Волинської області Мушкет О.О., розглянувши в м. Володимирі матеріали, що надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
11 лютого 2026 року, о 12 год. 00 хв., у м. Володимирі, вул. Луцька, водійка ОСОБА_1 керувала транспортним засобом «Opel Astra», д.н.з. НОМЕР_1 , не маючи право керувати таким транспортним засобом, двічі протягом року, чим порушила п. 2.1 а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.126 КУпАП.
Правопорушниця в судове засідання повторно не з'явилась без поважних причин, про місце, час та дату розгляду справи неодноразово повідомлялась належним чином, шляхом надсилання судових повісток. Будь-яких клопотань чи заяв про відкладення розгляду справи не надходило.
За правилами статті 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в п.п.66-69 рішення у справі «Смірнова проти України», «…сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти повагу до інших учасників процесу та суду, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи протягом розумного строку…».
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції ООН про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення. Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких-не допустити судовий процесу безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» №28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб'єктами такими правами.
Частиною 2 статті 268 КУпАП не передбачена обов'язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні ОСОБА_1 , що присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 КУпАП, не є обов'язковою, а також практику Європейського суду з прав людини, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 на підставі наявних у справі матеріалів.
Не зважаючи на неявку порушниці в судове засідання, її вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 58863 від 11.02.2026 року, довідкою, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення від 22.08.2025 року, зобов'язанням, відеозаписами з нагрудних камер поліцейських та відеореєстратора, які містяться на CD-R диску.
Згідно зі ст.245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до п.2.1 «а» Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Підставами притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП є, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року.
Постановою інспектора Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Бабіч В.В. від 22.08.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 126 КУпАП , до штрафу у розмірі 20400 грн.
На підставі вищенаведених доказів в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_2 , двічі протягом року керувала транспортним засобом, не маючи право керувати таким транспортним засобом, що є порушенням п. 2.1.а ПДР.
На судовий розгляд справи ОСОБА_2 не з'явилась та не надала суду належних, допустимих та достатніх доказів, котрі б спростували факт керування нею транспортним засобом.
В рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти транспортними засобами та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обираючи вид та розмір адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, приходжу до висновку, що слід застосувати адміністративне стягнення у межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, не вбачаючи підстав для звільнення її від адміністративної відповідальності.
Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що на ОСОБА_2 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років без оплатного вилучення транспортного засобу.
Також, відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника стягується судовий збір.
Керуючись ст. ст. 283, 284, ч. 5 ст. 126 КУпАП, п. 5 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, суд-
ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та піддати її адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуванихмінімумів доходів громадян, що складає 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665,60 грн судового збору за наступними реквізитами: отримувач коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ:37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації бюджету: 22030106, призначення платежу: судовий збір, Володимирський міський суд Волинської області.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду .
Суддя: Олександр МУШКЕТ