154/114/26
3/154/197/26
18.03.2026 Суддя Володимирського міського суду Волинської області Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., за участю неповнолітньої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , законного представника ОСОБА_2 , захисника Галащука С.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Володимирського міського суду Волинської області, матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , учня 11 класу ліцею №2 Ю.Лелюкова, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , який проживає по АДРЕСА_1 ,
за ст.130 ч.1 КУпАП,
08.01.2026 на адресу суду надійшов протокол про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №557370 від 02.01.2026, складеного інспектором СРПП Володимирського РВП ГУНП у Волинській області Долганом Б.Є., 02.01.2026 о 15-24 год в с.Іваничі по вул.Тарасова, ОСОБА_1 керував електровелосипедом марки «Billgery» з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, порушення мови. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку в найближчому медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений. С протоколом про адміністративне правопорушення ознайомлений, від підпису відмовився.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_1 , в присутності законного представника ОСОБА_2 , пояснив, що навчається в 11 класі школи №2, має електровелосипед, 02.01.2026 дійсно керував ним, катався по селу, коли рухався по вул.Тарасова був зупинений працівниками поліції. Вони підійшли, встановили його особу, спитали скільки йому років, після чого сказали, що в нього наркотичне сп,яніння. Пропонували проїхати на обстеження до лікарні, на що він відмовився, оскільки зрозумів, що це медичне обстеження для військомату, яке він вже пройшов. Далі склали протокол та відпустили і він поїхав додому. На поставлене питання пояснив, що був один, крім поліцейських поряд нікого не було, будь якого документу, який би посвідчував його особу з собою не мав, мобільний телефон також залишився вдома, то подзвонити він не міг. В подібній ситуації опинився вперше, як себе поводити не знав, поліцейські ніколи не зупиняли.
Законний представник ОСОБА_2 в судовому засідання пояснила, що є бабусею неповнолітнього ОСОБА_1 , а також опікуном, оскільки дитина позбавлена батьківського піклування. Хлопчик проживає з нею з шести років, між ними відкриті довірчі відносини, завжди все їй розповідає, в компаніях однолітків не спілкується, більш самостійно. Навчається в 11 класі загальноосвітньої школи, разом з тим має деякі вади, у зв'язку з чим оформлено психологічний супровід інклюзивної освіти. Ніколи на його поведінку ніяких нарікань та скарг не було, до адміністративної відповідальності за неналежне виховання онука вона не притягувалась. Так 02.01.2026 знаходилась вдома, онук виїхав на електровелосипеді покататись, коли повернувся був наляканий, сказав, що його зупинила поліція. Все інше намагалась від нього дізнатись протягом трьох днів, бо він не зміг навіть одразу розказати, пояснив, що питали про наркотики, що треба пройти медогляд. Але потім відпустили. В поліцію її ніхто не викликав, про те, що було складено протокол дізналась вже, коли прийшла повістка з суду, після чого поїхала до начальника поліції та подала заяву з приводу того, що її не викликали як законного представника для складання протоколу, отримала відповідь.
Захисник Галащук С.Ю., який діє на підставі доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені п.п.1-2,9-23,26-29 ч.1 ст.14 ЗУ «Про безоплатну правничу допомогу» від 06.02.2026 за №017/02.3/1261, в судовому засіданні вказав на неправомірні дії поліцейських відносно неповнолітнього щодо його допиту та проведення процедури медогляду, що тягне як наслідок відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення.
Суддя, заслухавши пояснення неповнолітньої особи, його законного представника, захисника, дослідивши письмові матеріали справи, у тому числі відеозапис, надані разом з адміністративним матеріалом, вважає, що провадження по справі про притягнення неповнолітнього ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, доведеність вини особи у вчиненому адміністративному правопорушенні підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст.251 КпАП України.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Встановлено, що працівниками поліції складено адміністративний протокол відносно неповнолітнього ОСОБА_1 , за керування транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, чим порушено п.2.5 Правил дорожнього руху України.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №557370 від 02.01.2026 додано направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, де зазначено анкетні дані неповнолітньої особи, що виявлені ознаки сп'яніння це порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці, з відміткою відмовився; розписка, що неповнолітній ОСОБА_1 зобов,язується не керувати будь-якими транспортними засобами до повного витверезіння та передати транспортний засіб тверезому водію, з відміткою від підпису відмовився; довідка що посвідчення водія не отримував; диск з відеозаписом.
Допитаний в судовому засіданні інспектор поліції ОСОБА_3 пояснив, що працює на посаді з травня 2024, в його обов,язки входить патрулювання, виявлення, фіксація та припинення як адміністративних так і кримінальних правопорушень. 02.01.2026 перебував в наряді чергування разом з поліцейськими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , рухались на автомобілі в напрямку с.Заставне по польовій дорозі. Зупинили електровелосипед, оскільки відпрацьовували операцію «скутер». Хто і коли доводив до його відома про відпрацювання даної операції пояснити не може. Підійшли до водія скутера, представились, пояснили, що проводиться відеофіксація, боді-камери включили коли виходили з машини. Встановили особу водія за допомогою планшету, оскільки в нього при собі не було ніяких документів. В ході спілкування виявили ознаки наркотичного сп,яніння, а саме тремтіння пальців рук та блідість обличчя. Ознаку щодо перевірки зіниці ока не встановлювали, з якої причини пояснити не може. Запропонували водію проїхати в медичний заклад для проведення огляду, він відмовився, з якої причини не пам,ятає. Після цього було складено протокол, з яким водія ознайомили, на камеру зафіксували, що особі роз,яснено, що він відсторонений від керування, після чого він далі поїхав. Розписку та направлення вже складали в його відсутності, тому і зазначили, що відмовився від підпису. На поставлені питання не зміг пояснити, з якої причини неповнолітня особа опитувалась за відсутності законного представника, чому не прослідували за місцем проживання неповнолітньої особи, чому якщо неповнолітня особа була з ознаками наркотичного сп'яніння відпустили в безпорадному стані та не передали безпосередньо батькам чи опікуну. Також підтвердив, що не розібрались в обстановці і що протокол про адміністративне правопорушення складено неправомірно.
Диспозиція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за відмову особи від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, саме яка керує транспортним засобом.
Виходячи з положень ст.ст.8,62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на його користь.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» /рішення від 18 червня 2015 року, заява №10705/12/, ЄСПЛ визначив, що суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Частини 2 та 3 статті 33 ЗУ «Про Національну поліцію» наголошують на тому, що проведення опитування неповнолітніх допускається тільки за участю батьків (одного з них), іншого законного представника або педагога.
Перед проведенням опитування особи поліцейський роз'яснює їй підстави та мету застосування поліцейського заходу, якщо це не перешкодить виконанню поліцією повноважень, покладених на неї цим Законом.
Вимоги ст.270 КУпАП передбачають, що інтереси особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, і потерпілого, які є неповнолітніми або особами, що через свої фізичні або психічні вади не можуть самі здійснювати свої права у справах про адміністративні правопорушення, мають право представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Інтереси потерпілого може представляти представник - адвокат, інший фахівець у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Законні представники та представники мають право знайомитися з матеріалами справи; заявляти клопотання; від імені особи, інтереси якої вони представляють, приносити скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу.
Тобто, в порушення вищенаведених вимог закону, поліцейський, встановивши особу ОСОБА_1 , в тому числі і його вік, проводив його опитування за відсутності законного представника, після чого не вважав доцільним повідомити законного представника чи опікуна про факт складання адміністративного протоколу позбавивши таким чином скористатись останньою своїми процесуальним правами, внаслідок чого вона вимушена була звертатись із відповідною заявою до начальника Володимирського РВП ГУНП у Волинській області.
При цьому, в ході спілкування з поліцейським неповнолітня особа ОСОБА_1 повідомив, що не має при собі будь якого документу, який посвідчує особу, а також відсутній мобільний телефон і він позбавлений можливості подзвонити бабусі.
В судовому засіданні ОСОБА_2 пояснила, що дитина має деякі вади, проблеми мовлення, у зв'язку з чим оформлено психологічний супровід інклюзивної освіти.
До суду надано висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку дитини ОСОБА_1 , в якому зазначено, що дитина знаходиться під опікою, має медичний діагноз дислалія.
Вказане захворювання пов,язано саме з порушенням звуковимови при нормальному слуху та збереженій іннервації мовленнєвого апарату, тобто людина вимовляє звуки неправильно, замінює їх іншими або зовсім пропускає.
Також в ході судового слідства в діях поліцейського встановлені неправомірні дії щодо виявлення ознак сп,яніння, щодо складання адміністративних матеріалів, щодо фіктивного відсторонення неповнолітньої особи від керування.
В судовому засіданні самим поліцейським ОСОБА_3 визнано, що вони не розібрались в обстановці і протокол про адміністративне правопорушення склали неправомірно.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені вимоги діючого законодавства та встановлені обставини, суддя приходить до висновку, що всупереч даних вимог, жодними належними та допустимими доказами не доведено перед судом факту вчинення неповнолітнім ОСОБА_1 зазначеного в протоколі адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.
В той же час, встановлено, що інспектор поліції ОСОБА_3 діяв всупереч вимог закону та неналежного виконання обов'язків поліцейського, що на думку суду підриває авторитет поліції як органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247, п.3 ч.1 ст.284 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного вище, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку про недоведеність складу адміністративного правопорушення, інкримінованого неповнолітньому ОСОБА_1 02.01.2026 за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.280, 284 КУпАП, суддя,-
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.130 ч.1 КУпАП закрити внаслідок відсутності складу адміністративного правопорушення.
На постанову протягом десяти днів з моменту її винесення може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду.
Суддя: Тетяна Пустовойт