36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
06.01.2011р.
№ 18/49/11
Суддя Безрук Т.М., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автострада-Центр", Російська Федерація,123308, м. Москва, проспект Маршала Жукова, 4,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нерудбудматеріали", 39600 Полтавська обл., м. Кременчук, Крюківський район, вул.Ярмаркова, буд.15,
про розірвання договору та стягнення 1 392 096,00 рублів РФ передплати
встановив:
Відповідно до ст. 45 ГПК України позовні заяви оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Позивачем заявлено позовні вимоги про 1) розірвання контракту № 34 від 04.08.2009р.; 2) стягнення 1 392 096,00 рублів РФ передплати.
Відповідно до підп.”а” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 (зі змінами та доповненнями) із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять майновий характер, ставка державного мита становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до підп. ”б” п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993р. №7-93 із позовних заяв, що подаються до господарських судів та носять немайновий характер, ставка державного мита становить 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 85 грн.).
Згідно з п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993р. №15, позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовів немайнового характеру.
Позивачем одночасно заявлені вимоги про стягнення грошових коштів (майнові вимоги) та про розірвання договору (немайнові вимоги), але надано довідку про сплату державного мита лише на суму 13920,96 руб. РФ. за розгляд майнових вимог. Доказів сплати державного мита по немайновим вимогам (85 грн. чи в еквіваленті) суду не надано.
Відповідно до ст. 9 (п.9.1.16) Податкового кодексу України мито віднесено до загальнодержавних податків і зборів.
В п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України 29.09.2009 N 01-08/530 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»зазначено, що згідно з частиною першою статті 46 ГПК державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України. За змістом пункту 4 частини першої статті 63 названого Кодексу неподання доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви незалежно від того, чи є сума недоплати "суттєвою".
Згідно п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п.14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої наказом ГДПІ України від 22.04.1993р. №15, при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення, за яким сплачено державне мито.
Документ про сплату державного мита подається до суду в оригіналі.
До даної позовної заяви позивачем не додано платіжного доручення, за яким сплачено державне мито.
Довідка Державного казначейства України про зарахування платежу є лише допоміжним документом, що подається у разі виникнення сумнівів щодо надходження мита до Державного бюджету. Вказана довідка не замінює собою оригінал платіжного доручення на сплату державного мита.
Отже, до позовної заяви не подано належних доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Зазначене є підставою для повернення позовної заяви без розгляду відповідно до ст. 63 ГПК України.
Згідно з ч.3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
За необхідності повернення держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу слід подати до суду відповідну заяву, до якої долучити оригінали платіжних доручень, за якими сплачено мито та вказані витрати.
Керуючись п.4 ст. 63 ГПК України, суд -
Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (на адресу позивача): позовна заява (вх. № 57 від 05.01.2011 р.) та додані до неї документи, у тому числі квитанція банку №778-1785394/Т від 05.01.2011р. на суму 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, поштова квитанція /фіскальний чек/ №4336 від 05.01.2011 р. та поштовий опис вкладення у цінний лист;
акт канцелярії суду про відсутність платіжного доручення на сплату державного мита.
Суддя Безрук Т.М.