36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
22.12.2010р. Справа № 14/229
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський завод "Тореласт", вул. Під'їздна, 3 , м. Слов'янськ, Донецька область, 84122
до Корпорації "Полтавабудінвест", вул. Кагамлика, 35-в, м. Полтава, 36008
про стягнення 5037,17 гривень
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
Секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники:
від позивача: Портянов А.С. дов.№ 2175 від 06.09.2010 року
від відповідача: представник не з'явився(повідомлений належним чином)
СУТЬ СПОРУ: розглядається позовна заява про стягнення 5037,17 гривень за договором № 143/327 від 25.01.2010 року, із яких основний борг 4560,23 грн., інфляцйні витрати 4,56 грн.,3% річних 83,58 грн., пеню 388,80 грн.
В судовому засіданні 22.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України (а. с. 69). Повне рішення складене згідно із вимогами ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 28.12.2010 р.
Позивач та його повноважні представники в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав ухвала суду від 12.11.2010 року яка була направлена на його адресу вказану в позовній заяві (вул. Кагамлика, 35-в, м. Полтава, 36008) 26.11.2010 року повернулася на адресу суду з відміткою пошти" за закінченням терміну зберігання".(а.с.31)
В п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" зазначено, що відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена. Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу. Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
22.12.2010 року за вхідним № 15872д (канцелярії суду) представник позивача подав клопотання для залучення до матеріалів справи додаткових документів в якості доказів по справі , а саме: розрахунки уточнень позовних вимог (3 арк.); податкова накладна № 56 від 27.01.2010 року; відомості дебеторської заборгованості за грудень 2010 року; акт взаєморозрахунків на 20.12.2010 року; витяг з відомості дебіторів /кредиторів Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський завод "Тореласт" станом на 20.12.2010 року; відомість до розрахунку№ 360; розрахунки з дебіторами на 19 аркушах.(а.с.38-65). Суд подані документи прийняв, розглянув по суті та залучив їх до матеріалів справи.
З огляду на вищевикладене та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані сторонами докази, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши представників позивача, суд встановив, що
25 січня 2010 року між Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський завод "Тореласт", м. Слов'янськ (надалі - Позивач) та Корпорації "Полтавабудінвест", м. Полтава (надалі -відповідач) було укладено договір поставки продукції № 143/327 від 25.01.2010 року(надалі -Договір) (а.с.8-9), згідно якого Позивач брав на себе зобов'язання поставити, а Відповідач оплатити покриття ПВХ декоративне на загальну суму 4560,23 грн.
25.01.2010 року сторонами була підписана Специфікація ( додаток №1 від 25.01.2010 року до Договору №143 від 25.01.2010 року)(надалі-Додаток№1) (а.с.10) .
Згідно п.1.1. Договору Позивач зобов'язувався поставити, а Відповідач прийняти та оплатити продукцію, найменування, кількість, та ціна якої оговорюється в Додатку №1 до Договору який є невід'ємною його частиню.
У відповідності до п.2.1. поставка продукції здійснювалась на умовах ІНКОТЕРМС - 2000 додатково обговорених в Додатку №1 до Договору. Відповідно до умов Додатку№1 , оплата поставленого товару проходила наступним чином: -100% вартості- не пізніше 7 днів після поставки продукції.
Позивач виконав свої зобов'язання відповідно п.2.2. Договору поставив Товар 27.01.2010 року по накладній №93 (а.с.11), а Відповідач отримав Товар в кількості 285,00 кв.м. на суму 4560,23 грн (довіреність № ПБ -00077 від 26.01.2010 року видана Голубенко Володимиру Григоровичу )(а.с.12)
Оплата за Товар Відповідачем здійснена не була.
Строк повного розрахунку за поставлений товар закінчевся 03.02.2009 року, згдно Додатку№1.
26.07.2010 року за вих.№ 1745 на адресу Відповідача Позивачем було направлено претензію № 05/10 про погашення заборгованості(а.с.13), на яку Відповідач відповів гарантійним листом (вих.№ 142 від 26.08.2010 року)(а.с.16), у якому гарантував сплатити борг до 31.08.2010 року , але Відповідач за поставлену продукцію так і не розрахувався.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 5037,17 гривень за договором № 143/327 від 25.01.2010 року, із яких основний борг 4560,23 грн., інфляцйні витрати 4,56 грн.,3% річних 83,58 грн., пеню 388,80 грн. Вказану суму і просить стягнути на свою користь Позивач.
Стаття 712 ЦК України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст. 173 надалі ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Вимоги Позивача в частині стягнення з Відповідача суми боргу в розмірі 4560,23 гривень підтверджені наявними у справі доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи вищевикладене, суд встановив що, вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 29.12.1976 р. № 11 “Про судове рішення” законним є рішення лише тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутністю -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу в розмірі 4560,23 грн., інфляційні витрати 4,56 грн., 3% річних 83,58 грн., пеню 388,80 грн
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 1 006,05 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 41- 43, 45- 47, 18,19,21-22, 32, 34 - 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75, 77,81-1, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Корпорації "Полтавабудінвест", ідентифікаційний код 348254916016 (вул. Кагамлика, 35-в, м. Полтава, 36008; р/р 26009301222730 в ф "Відділ Промінвестбанк"м.Полтава, МФО 331069) на користь Відкритого акціонерного товариства "Слов'янський завод "Тореласт",ідентифікаційний код 00300363(вул. Під'їздна, 3 , м. Слов'янськ, Донецька область, 84122; р/р 26007190033001 в Краматорській філії КБ"Приватбанк" МФО 335548) борг 4560,23 грн., інфляцйні витрати 4,56 грн.,3% річних 83,58 грн., пеню 388,80 грн., судові витрати державне мито- 102,00 грн., інформаційно технічне забезпечення судового процесу 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 28.12.2010 р.
СУДДЯ Іваницький О.Т.