36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.12.2010р. Справа № 14/212
За позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 36021
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, АДРЕСА_2, 36007
про стягнення 7000,00 гривень
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Жадан Т.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3, дов. б/н від 01.11.2010 р.
від відповідача: представник не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення 7000,00 гривень боргу за поставку доски н/о 7,8 куб.м. згідно договору купівлі-продажу № 1 від 04.04.2009 року.
В судовому засіданні 16.12.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до положень ч. 1 - ч. 4 ст. 85 ГПК України (а. с. 50-51). Повне рішення складене згідно із вимогами ч. 1 - ч. 2, ч. 6 ст. 84 ГПК України 21.12.2010 р.
Представник позивача за дорученням ОСОБА_3 подала :
15.11.2010 року за вхідним № 13884д (канцелярії суду) клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відносно Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 станом на 03.11.2010 року; копію довіреності; (див.а.с.19-21)
23.11.2010 року за вхідним № 14283д (канцелярії суду) клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналу витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, відносно Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 станом на 17.11.2010, згідно якого з'ясовано що він знаходиться за адресою (АДРЕСА_3) (див.а.с.26-27).
Суд подані клопотання з додатком прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи.
Ухвала від 16.11.2010 року, що була направлена за адресою відповідача вказаною в позовній заяві (АДРЕСА_2, 36007), 29 листопада 2010 року повернулася до суду з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" (див.а.с.30-31).
Представник позивача за дорученням ОСОБА_3 подала :
07.12.2010 року за вхідним № 14966д (канцелярії суду) клопотання для залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копію листа Управління у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС від 20.09.2010 року № 19/6676; копію листа ДПІ у м.Полтава на запит від 16.11.2010 року № 183; копію поштового конверту з відміткою пошти про повернення цінної рекомендованої кореспонденції в зв'язку з закінченням терміну зберігання; оригінал опису вкладення у цінний лист;(див.а.с.32-36)
16.12.2010 року за вхідним № 15510д (канцелярії суду) клопотання для залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: опис вкладень в цінний лист від 18.11.2010 року; опис вкладень в цінний лист від 07.12.2010 року.(див.а.с.42-46).
Суд подані клопотання з додатками прийняв, розглянув по суті та залучив до матеріалів справи.
Позивач та його повноважний представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримують, вважають їх обґрунтованими, підтвердженими наданими по справі матеріалами та доказами і просять суд їх задовольнити.
Відповідач наданими йому правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, не скористався, свого представника в судове засідання не направив, поважності причин його неявки не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 4 п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (із змінами і доповненнями), у разі нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
З огляду на вищевикладене, а також враховуючи закінчення терміну розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, та достатність документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши подані докази, на які Позивач посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, в їх сукупності, керуючись законом, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що
04.04.2009 року між Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2, м.Полтава (надалі -Відповідач, Продавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1, м.Полтава (надалі -Позивач, Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 1 (надалі - Договір, див.а.с.7 ).
Згідно з п. п. 1.1, 1.2, 1.3 Договору Продавець зобов'язується передати у власність (повне господарське відання) Покупця дошку н/о 7,8 куб.м. (далі - Товар), а Покупець зобов'язувався прийняти товар і оплатити його згідно умов Договору.
Відповідно до п.п.1.4, 2.2, 3.1 Договору, відпуск Товару проводиться повністю за вимогою Покупця протягом одного місяця з дня укладення договору; загальна ціна по Договору становить 7 000,00 грн.
З метою виконання договірних зобов'язань в повному обсязі Позивачем 04.04.2009 року (в день підписання Договору) було внесено в касу Відповідача 7000,00 грн. (попередня оплата), що дорівнює загальній ціні Договору.
Факт внесення коштів підтверджується видатковим касовим ордером від 04.04.2009 року (див.а.с. 8).
Позивачем зобов"язання за Договором виконані в повному обсязі. Відповідачем умови Договору не виконані, дошка н/о 7,8 куб.м. протягом одного місяця з дня укладення Договору поставлена не була, що є порушенням договірних зобов'язань, заборгованість за поставлений товар становить 7 000,00 грн.
Відповідно до наданого Позивачем поштового чеку № 2336 (див.а.с.10) ним 05 серпня 2010 на адресу Відповідача було направлено вимогу, щодо виконання договірних зобов'язань (див.а.с.9), яка була повернута поштовим відділенням з відміткою "За закінченням терміну зберігання" (див.а.с.11).
Взятих на себе за Договором зобов'язань в частині поставки Товару Відповідач не виконав, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в сумі 7000,00 гривень.
На момент розгляду справи по суті та прийняття по ній рішення сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 7000,00 грн.
Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Суд вважає вимоги Позивача обґрунтованими, доведеними наданими по справі матеріалами і доказами та такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 3 цієї ж статті визначено, що договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Згідно із ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 509, 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до статей 526-527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно зі статтею 34 ГПК України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до п. 4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/422 від 10.12.1996 р. (із змінами і доповненнями) "Про судове рішення" у відповідності з статтею 4 ГПК України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.
Позивачем у відповідності до положень статей 32-34, 36 ГПК України суду подані належні докази, що містяться в матеріалах справи, які дають підстави заявлені позовні вимоги задовольнити повністю та стягнути з Відповідача на його користь суму боргу 7000,00 гривень.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь Позивача підлягає стягненню з Відповідача сума державного мита в розмірі 102,00 гривень та 236,00 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Враховуючи викладене, дослідивши та оцінивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача , а також подані ним додаткові докази, всебічно повно та об'єктивно за своїм внутрішнім переконанням оцінивши всі обставин справи в їх сукупності, керуючись статтями 3,4, 41-43,45- 47, 18,19,21-22, 32, 34 , 36, 38, 43, 44, 45, 49, 69, 74, 75,77, 811, 82, 82-1, 83-85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті , суд -
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1(АДРЕСА_2, 36007 на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1,ідентифікаційний код НОМЕР_2( АДРЕСА_1, 36021; р/р НОМЕР_3 в ПГРУ КБ "Приват-Банк", м.Полтава, МФО 331401) борг 7000,00 гривень, судові витрати державне мито - 102,00 грн., інформаційно технічне забезпечення судового процесу - 236,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 21.12.2010р.