Cправа № 127/8777/26
Провадження № 2-а/127/85/26
про залишення позовної заяви без руху
19 березня 2026 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Гуменюк К.П., отримавши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача - поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Борщак Роман Васильович, про скасування постанови серії ЕНА №6793497 від 08 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, -
До Вінницького міського суду Вінницької області 17 березня 2026 року надійшли матеріали позову ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача - поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Борщак Роман Васильович, про скасування постанови серії ЕНА №6793497 від 08 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:
1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;
2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);
3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;
5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Статтею 160 КАС України встановлено вимоги до позовної заяви, яка подається в порядку адміністративного судочинства, а стаття 161 цього Кодексу визначено вимоги до документів, що додаються до такої позовної заяви.
Відповідно до ч.4 ст.288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Разом із тим, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Стаття 3 Закону України «Про судовий збір» визначено перелік об'єктів справляння судового збору. Зокрема, відповідно до частини 1 цієї статті судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви. Винятки з цього правила встановлені у частині 2 цієї статті, у якій відсутній вказівка, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
У статті 5 Закону України «Про судовий збір», якою встановлені перелік осіб, що під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, також відсутня норма про звільнення від сплати судового збору особи, яка подала до суду позовну заяву про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.
У позовній заяві зазначено, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір», оскільки є учасником бойових дій. На підтвердження зазначених обставин до позовної заяви долучено копію посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 18 серпня 2015 року.
Пункт 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» декларує звільнення учасників бойових дій, постраждалих учасників Революції Гідності, Героїв України від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Однак при цьому зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993. Так, у ст. 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій визначено, зокрема, у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевіряти, чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Таким чином учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав як учасників бойових дій.
Указані висновки про застосування п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 545/1149/17. Також подібну правову позицію щодо застосування та тлумачення п 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 9901/311/19.
Тобто наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Верховним Судом скаржникам-учасникам бойових дій було відмовлено у звільненні від сплати судового збору у справах № 380/1139/23 (рішення від 05.09.2023), № 320/14700/21 (11.12.2023), № 560/4971/21 (16.02.2022).
З поданої позовної заяви вбачається, що предметом даного позову є скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення Правил дорожнього руху. Отже, позов не стосується соціального і правового захисту позивача саме як учасника бойових дій та не пов'язаний із порушенням його прав як учасника бойових дій.
Тобто, при зверненні до суду з даним позовом позивач не може бути звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Про будь-які інші підстави звільнення від сплати судового збору позивачем у позовній заяві не зазначено та доказів наявності таких підстав не надано.
Отже, позивач за подання до суду позовної заяви про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення має сплатити судовий збір.
Відповідно до висновку про застосування норм права, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 543/775/17 (провадження № 11-1287апп18), у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону України «Про судовий збір», які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі відповідно до ставок судового збору, визначених частиною 2 даної статті.
Станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328,00 грн.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі, вирахованому за формулою 3328 х 0,2, що складає 665,60 грн., та надати суду документ, що підтверджує його сплату, або документ, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Окрім того, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що вибір відповідача - це його право. Однак у разі визначення позивачем неналежного відповідача, настають наслідки у вигляді відмови у задоволенні вимог позову, заявлених до такого відповідача.
Справи про адміністративні правопорушення, що стосуються порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил випуску у плавання малих, спортивних суден і водних мотоциклів, правил судноплавства на морських і внутрішніх водних шляхах, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів у відповідності до ст. 222 КУпАП розглядають органи Національної поліції.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Системний аналіз наведених вище норм свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення інспектори Національної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені органу (Національної поліції), на який покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Працівники органів поліції, які мають спеціальні звання, мають накладати адміністративні стягнення та розглядають справи про адміністративні правопорушення від імені цих органів.
Такий правовий висновок виклав Верховний Суд у своїх постановах від 17.09.2020 у справі №742/2298/17 та від 26.12.2019 у справі №724/716/16-а, що у справах про оскарження постанов про адміністративне правопорушення належним відповідачем є саме орган, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Органом Національної поліції, від імені якого поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Борщак Р.В. наділений повноваженнями розглядати справи про адміністративні правопорушення та накладати адміністративні стягнення, є не Управління патрульної поліції у Вінницькій області, як помилково визначено позивачем, а Департамент патрульної поліції.
Таким чином, належним відповідачем у даному позові є саме Департамент патрульної поліції.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Тож у зв'язку з виявленими недоліками, суд вважає за необхідне залишити позов без руху та надати позивачу строк для їх усунення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 161, 169, 286 КАС України, ст. 2-5 Закону України «Про судовий збір», суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Вінницькій області, третя особа на стороні відповідача - поліцейський 2 взводу 1 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Борщак Роман Васильович, про скасування постанови серії ЕНА №6793497 від 08 березня 2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачене ч.2 ст.122 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі, залишити без руху.
Надати позивачу для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, строк, тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог суду у встановлений строк, позовна заява буде повернута позивачу на підставі п.1 ч.4 ст.169 КАС України.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Вінницького міського суду
Вінницької області Костянтин ГУМЕНЮК