Справа № 145/419/26
Провадження №3/145/137/2026
"18" березня 2026 р. селище Тиврів
Суддя Тиврівського району Вінницької області Патраманський І. І. , розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов від ВП № 2 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591120 від 14.02.2026, ОСОБА_1 , 14.02.2026 о 12 год. 15 хв. в с. Грижинці по вулиці Квітнева, Вінницького району Вінницької області керував транспортним засобом "ВАЗ 2106", д.н.з. НОМЕР_2 , не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1. а ПДР України, вчинивши правопорушення передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст.126 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що дійсно 14.02.2026 він керував транспортним засобом. 14.02.2026 його сестра підвернула ногу і подзвонила йому, щоб він знайшов водія, щоб завести її до лікарні. Його знайомі відмовились, оскільки бояться сідати за кермо (військовий стан). Правил дорожнього руху не порушував, вони були пристібнуті ременями безпеки. Коли побачив працівників поліції, пришвидшив рух автомобілем.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали адміністративної справи, суддя приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред'явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред'явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством.
Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Частиною 5 статті 126 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Частиною 2 ст. 7 КУпАП передбачено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з положеннями ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно із ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Відповідно до положень ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Пунктом 9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за № 1496/27941, передбачено, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» зазначається суть адміністративного правопорушення, яка повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 591120 від 14.02.2026, ОСОБА_1 , 14.02.2026 о 12 год. 15 хв. в с. Грижинці по вулиці Квітнева, Вінницького району Вінницької області керуючи транспортним засобом "ВАЗ 2106", д.н.з. НОМЕР_2 , не пред'явив посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, повторно протягом року, чим порушив п.2.1.а ПДР України. Його дії кваліфіковано за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Фабула адміністративного правопорушення, яка викладена працівниками поліції в протоколі стосовно ОСОБА_1 , відповідає ознакам складу адміністративного правопорушення, передбаченого диспозицією ч. 1 ст. 126 КУпАП.
При цьому, доказів на підтвердження чи спростування факту отримання ОСОБА_1 посвідчення водія матеріали справи не містять.
Водночас диспозицією ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Виходячи із системного аналізу ст. 254-256, 280 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою, про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею КУпАП, є джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. При цьому, судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Необхідною умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є доведеність наявності в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення відповідно до описаної в протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення та його кваліфікації.
Суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Європейська конвенція з прав людини для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справи "Надточій проти України" від 15 травня 2008 року, «Шмауцер проти Австрії» від 23 жовтня.1995 року, «Маліге проти Франції» від 23 вересня 1998 року). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункти 17, 21 рішення "Надточій проти України").
Виходячи з прецедентної практики Європейського Суду з прав людини хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй пред'явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні Європейським Судом, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньо державного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання (пункт 51 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти російської федерації»).
В даному випадку судом враховується, що адміністративне стягнення у виді штрафу, разом з позбавленням права керування транспортним засобом, мають каральний і стримуючий характер. Розмір штрафу за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, в декілька разів перевищує розмір мінімальної заробітної плати в Україні, штраф за вказане адміністративне правопорушення перевищує розмір штрафу, передбачений за ряд кримінально караних діянь за національним законодавством України.
Наведені обставини свідчать, що адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП, може бути віднесено до «кримінального обвинувачення» в розумінні статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод із розповсюдженням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
З оглядна те, що судовий розгляд справи про адміністративне правопорушення має відбуватися виключно в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суд не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, в якій уповноваженою на те особою зазначаються всі ознаки складу адміністративного правопорушення та обставини його вчинення, перекваліфіковувати дії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно відшукувати докази винуватості такої особи.
У справі «Малофєєва проти росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип) рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Крім цього, застосовуючи до цієї справи аналогію права з найбільш близькою галуззю кримінального процесуального права щодо меж судового розгляду, суд, посилаючись на ч. 3 ст. 337 КПК України, зазначає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Враховуючи викладене, суд не вправі виходити за межі висунутого ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.
Статтею 62 Конституції України визначено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За наведених обставин суд констатує про відсутність в матеріалах справи належних і допустимих доказів на доведення в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, зауважуючи, що згідно імперативних приписів, закріплених у ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, враховуючи викладене, суд дійшов висновку про недоведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, а відтак відсутність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, за таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
По справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
У зв'язку з вищенаведеним провадження в справі підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Керуючись ст. 7, 9, 130, 247, 251, 254-256, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її винесення.
Суддя Патраманський І. І.