Справа № 930/3042/25
Провадження № 2/930/449/25
05.03.2026 року м. Немирів
Немирівський районний суд
Вінницької області
в складі головуючого судді Науменка С.М.,
при секретарі судового засідання Андрущак Л.П.,
з участю сторін представника позивача адвоката - Головенко Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у порядку загального позовного провадження в місті Немирові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району про визнання права власності в порядку спадкування ,
ОСОБА_1 , звернулася в суд з позовом про визнання права власності на майно в порядку спадкування, мотивуючи тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її бабуся ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частини житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 .
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_2 , вона як спадкоємець за заповітом прийняла відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала з бабусею на час її смерті.
Відповідно до ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
А тому, окрім неї спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 також є її чоловік та її дідусь ОСОБА_3 , який спадщину прийняв також відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, проте її не оформив та на момент смерті своєї дружини був непрацездатним так як йому було 74 роки.
Після смерті ОСОБА_2 вона та ОСОБА_3 21.07.2010 року отримали свідоцтва про право власності на спірний будинок у розмірі 1/3 частини кожний.
ОСОБА_2 на свою 1/3 частини будинку право власності при житті не оформила.
В подальшому, ОСОБА_3 оформив на своє ім'я договір дарування своєї частини житлового будинку, тобто на даний час вона є власником 2/3 частини спірного будинку.
ОСОБА_3 . Помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , та після його смерті залишилося спадкове майно, а саме частина 1/3 частини спірного житлового будинку, яку він як спадщину прийняв після смерті ОСОБА_2 , проте при житті її не оформив.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 вона як спадкоємець за заповітом прийняла відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала з дідусем на час його смерті, що зокрема підтверджується Витягом з реєстру територіальної громади від 04.09.2024 року.
Так, на даний час вона вирішила оформити свої спадкові права на житловий будинок після смерті її бабусі ОСОБА_2 та дідуся ОСОБА_3 , проте коли вона звернулася з цього приводу до нотаріальної контори їй було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ який би підтверджував права власності спадкодавця на спірний житловий будинок, що підтверджується Постановами нотаріусу про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 15.11.2024 року за №1462/02-31 та від 29.05.2025 року за №432/02-31.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Так, відповідно до довідки КП «Немирівське БТІ» від 16.04.2019 року за №260 на 1/3 частини житлового будинку з господарськими будівлями, що розташований в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 - право власності не зареєстровано.
Відповідно до довідки Великобушинської сільської ради від 16.04.2019 року за № 374 згідно з записами по господарських книги виконавчого комітету за № 1, особовий рахунок № НОМЕР_1 домогосподарства в АДРЕСА_1 : 1/3 частини даного житлового будинку рахується за ОСОБА_2 .
Відповідно до ЦК УРСР 1925 року, ЦК УРСР 1963 року, Закону України від 25.12.1974 року «Про державний нотаріат», постанови Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівок по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених центральним статистичним управлінням СРС 13.04.1979 року за №112/5, Вказівок по веденню по господарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених Центральним статистичним управлінням СРСР 12.05.1985 року № 5-24-26, виникнення права власності на житлові будинки, споруди в сільській місцевості не залежало від державної реєстрації цього права.
До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у по господарські книги місцевих рад.
За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, могли бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у по господарських книгах.
Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в України (УРСР) із 1979 року. В по господарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.
На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від11.03.1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними по господарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.
Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених в інформаційному листі від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», записи у по господарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.
Крім того, порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в ДБН АЗ.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23.03.1999 року №12/5-126, в якому зокрема роз'яснюється, що по об'єктах, які збудовані до 05 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови КМУ від 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є технічний паспорт, що складається БТІ.
Згідно технічного паспорту від 19.11.2025 року спірний будинок 1967 року побудови.
В зв'язку з цим позивачка ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на майно в порядку спадкування.
Представник позивача адвокат Головенко Є.В., в судовому засіданні позовні вимоги підтримує просить їх задовольнити.
Представник відповідача Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області в судове засідання не з'явився, через електронний суд подав заяву про розгляд справи у відсутність представника Немирівської міської ради Вінницького району Вінницької області, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.
Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки. Що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Так, в судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_1 вчасно у встановлений законом строк прийняла спадщину після смерті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , звернувшись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовив в оформленні спадщини у зв'язку з тим, що відсутній правовстановлюючий документ який би підтверджував права власності спадкодавця на спірний житловий будинок.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Особа має право звернутися до суду з відповідним позовом, якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами, тобто, передумовою застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, крім судового, шляху для відновлення порушеного права.
Відповідач позовні вимоги визнає, тому відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Враховуючи вищевикладене та за відсутності іншого, крім судового, шляху для відновлення порушених прав позивача, суд приходить до висновку про задоволення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1216-1217, 1220, 1233-1235, 1269 ЦК України, ст.ст. 12, 80, 81, 82, 200, 211, 259, 264, 265, 268, 354 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Немирівської міської ради Вінницького району про визнання права власності в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ), в порядку спадкування за заповітом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , право власності на 1/3 частини житлового будинку літ. «А», літ. «а» - веранда, літ. «а1» - вхідний майданчик, літ. «а2» - вхідний майданчик, загальною площею 69,7 кв. м., житловою площею 49,6 кв. м., з господарськими будівлями та спорудами: літ. «Б» - сарай, літ «Б/під» - погріб, літ. «В» - сарай, літ. «в» - сарай, літ. «К» - криниця, літ. «1-2» - огорожа, який знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Немирівського
районного суду: С.М.Науменко