Справа № 930/484/26
Провадження №1-кп/930/159/26
09.03.2026 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,-
У провадженні Немирівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 286 КК України.
У підготовчому засіданні 09.03.2026 прокурором Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , оскільки, строк запобіжного заходу закінчується 13.03.2026, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України: переховування від суду, незаконного впливу на потерпілих та свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, можливість вчинення іншого кримінального правопорушення не зникли.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник адвокат ОСОБА_5 щодо продовження строку тримання під вартою заперечили, просили застосувати запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Суд, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання прокурора, дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 3 ст. 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України, клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених уст. 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 13.01.2026 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів. Строк дії запобіжного заходу закінчується 13.03.2026.
Вирішуючи питання продовження строку тримання під вартою, суд відповідно до положень ст. 177, 178 КПК України враховує, що вік та стан здоров'я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього, а саме, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, раніше не судимий, працює, одружений, має на утриманні трьох дітей, однак обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286КК України, який є тяжким злочином та, за вчинення якого законом визначено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років, у зв'язку із чим продовжує існувати ризик, що, усвідомлюючи можливість призначення покарання у вигляді позбавлення волі на досить значний строк, обвинувачений може переховуватися від суду.
Наявність інших ризиків, зазначених прокурором в клопотанні про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, судом не встановлено.
Враховуючи сукупність характеризуючих даних обвинуваченого, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид передбаченого покарання, те, що внаслідок вказаного кримінального правопорушення було заподіяно смерть потерпілій ОСОБА_6 та ще четверо осіб отримали тілесні ушкодження різного ступеню тяжкості, а також те, що ризик, встановлений при обранні запобіжного заходу, продовжує існувати, суд вважає виправданим подальше тримання обвинуваченого під вартою, у зв'язку із чим клопотання прокурора слід задовольнити.
Обставин, передбачених ч. 2ст. 183 КПК України, які є перешкодою для продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою судом не встановлено.
Таким чином, суд дійшов висновку про продовження дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів.
Разом з тим суд також враховує, що відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Проте ч. 4 ст. 183 КПК України встановлює винятки з цього правила та зазначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, з-поміж інших щодо злочину, який спричинив загибель людини. (п. п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК).
Суд зазначає, що вирішення питання про визначення застави, як альтернативного запобіжного заходу, належить до дискреційних повноважень судді, проте з обов'язковим урахуванням підстав та обставин, передбачених ст. 177, 178 КПК України.
Суд звертає увагу, що положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують на такі критерії, які слід врахувати при визначені застави: обставини кримінального правопорушення, особливий характер справи, майновий стан підозрюваного, його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб, масштаб його фінансових операцій, дані про особу підозрюваного, встановлені ризики, передбачені статтею 177 КПК, «професійне середовище» підозрюваного, шкода, заподіяна кримінальним правопорушенням, тощо.
У будь-якому випадку визначаючи альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя з метою запобігання установленим ризикам та забезпечення виконання особою процесуальних рішень, повинен покласти на підозрюваного обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, які об'єктивно можливо перевірити, зокрема, і передбачені п. 2, 3 ч. 5 ст. 194 КПК - не відлучатися із населеного пункту, у якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або роботи.
У цьому провадженні встановлено, що ОСОБА_4 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, утриманців (дружину та трьох малолітніх дітей).
Сукупність цих даних у поєднанні із установленим ризиком дають суду підстави визначити заставу, як альтернативний запобіжний захід, який буде здатний забезпечити виконання особою покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
У відповідності до ч.3ст.183 КПК України, суд вважає необхідним визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків, у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб .
Керуючись статтями 177,178,183,194,314-316,331 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, строком на 60 днів - до 07.05.2026 включно.
Визначити ОСОБА_4 заставу у розмірі 40 (сорока) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Застава може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області (код отримувача ЄДРПОУ26286152, банк отримувача ДКСУ, м.Київ ГУДКСУ у Вінницькій області, код банку отримувача МФО 820172, рахунок отримувача UA688201720355219 002000000401).
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 покласти обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати на виклики суду за першою вимогою;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування із особами, які являються потерпілими чи свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання свій паспорт, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі в СІЗО Вінницької УВП № 1 УДПтС України у Вінницькій області.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали вручити учасникам справи та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1