Справа № 585/680/26
Номер провадження 2/585/691/26
19 березня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючої судді - Цвєлодуб Г.О.,
секретаря судового засідання Салій О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ромни цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, -
18.02.2026 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1 / 3 частини всіх видів заробітку ( доходів) щомісячно, але не менше ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття. Також просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини його заробітку щомісячно, починаючи з дня пред'явлення цього позову і до досягнення донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
В обґрунтування позову із посиланням на ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України зазначає, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах, від яких у них народився син ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Після народження дочки ОСОБА_5 їх відносини з відповідачем зіпсувались, між ними виникали сварки та скандали внаслідок чого ОСОБА_2 забрав свої речі та перейшов на інше постійне місце проживання. Відповідач надає матеріальну допомогу на утримання дітей, проте така допомога надається не періодична та у недостатньому розмірі, тому вона бажає, щоб аліменти з нього стягувались примусово, у зв'язку із чим вона змушена звернутися із цією заявою про стягнення аліментів. Відповідач є працездатним, має задовільний стан здоров'я, а тому за таких обставин вважає, що ОСОБА_2 має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей. Окрім цього, вона в даний час перебуває у відпустці по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку. Оскільки вона не працює, будь-яких доходів не має, а відповідач матеріальної допомоги на її утримання не надає, тому бажає, щоб з відповідача на її користь також стягувалися аліменти на її утримання.
Ухвалою суду 25 лютого 2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася. Надала суду заяву, в які просила справу слухати без її участі, позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Заяв про відкладення розгляду справи чи заперечень проти позову від нього до суду не надходило.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 04 лютого 2026 року, Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_5 народилася ОСОБА_4 . Її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.3).
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 21 травня 2024 року, Роменським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Роменському районі Сумської області Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ІНФОРМАЦІЯ_6 народився ОСОБА_3 . Батьками дитини зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_7 (а.с.4).
Відповідно до довідок відділу обслуговування громадян № 3 управління обслуговування громадян головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 18.02.2026 року № 107 та № 108, ОСОБА_1 отримує базову соціальну допомогу термін з 01.02.2026 по 31.07.2026 року, та отримує допомогу при народженні дитини терміном з 01.03.2024 року по 31.05.2027 року (а.с.5-6).
Позивач ОСОБА_1 разом з дітьми проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.8-9).
Наведене свідчить, що між сторонами склалися спірні сімейні правовідносини з приводу утримання дитини.
Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків суд враховує:1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десяти кратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ч. 2 ст.182 Сімейного кодексу України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2026 рік» визначено, що прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років становить - 2817 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитини, визначається судом.
Положеннями ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, передбачено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Згідно положень ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч.ч. 7, 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей і, тим більше, при захисті одного із основних прав дитини - права на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати дітей до їх повноліття.
Відповідач ОСОБА_2 являється батьком ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і має обов'язок по їх утриманню, отже, є належним відповідачем по даному позову. Діти проживають разом з матір'ю - ОСОБА_1 , тому остання має право на отримання аліментів на утримання дітей від відповідача.
З урахуванням обставин справи, положення чинного законодавства, що регулюють правовідносини пов'язані зі сплатою аліментів, обов'язку відповідача утримувати дітей до досягнення ними повноліття, принципу законності та, враховуючи, що обов'язок матеріально утримувати дитину є як у матері, так і у батька, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання дітей у розмірі 1/ 3 частини його заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дітьми повноліття.
Такий розмір аліментів є розумним і необхідним для забезпечення мінімальних потреб, необхідних для виховання і утримання дітей.
Щодо стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.2 ст.84 СК України, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Відповідно до ч.4 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч.6 ст.84 СК України, право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині - матері незалежно від цієї обставини.
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст. 84 Сімейного Кодексу України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, який є працездатною людиною молодого віку, має постійний дохід, має потребу в оперативному медичному втручанні та лікуванні, стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, яка працює та має дохід, відсутність у платника аліментів інших дітей та утриманців.
З урахуванням встановленого, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням того, що чоловік може надавати матеріальну допомогу, оскільки є працездатним, інвалідності не має, інших утриманців окрім не має, суд вважає за необхідним задовольнити вимоги про стягнення аліментів на утримання дружини у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною трьох років.
Судом задоволено позовні вимоги позивачки, яка звільнена від сплати судового збору, а тому з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір за дві позовні вимоги майнового характеру у сумі 2662,40 грн., відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 84, 180, 182, 183 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10, 12,13, 18,258, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1 / 3 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 18.02.2026 року і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліменти на утримання ОСОБА_1 , у розмірі 1 / 6 частини його заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 18.02.2026 року , і до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трирічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь держави судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн.. 40 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ Г.О.ЦВЄЛОДУБ