Справа № 331/1508/26
Провадження № 1-кс/331/550/2026
17 березня 2026 року м. Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області капітана юстиції ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами кримінального провадження № 22026080000000479 від 20.02.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України,
Старший слідчий 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області капітан юстиції ОСОБА_3 звернувся до Олександрівського районного суду міста Запоріжжя з клопотанням, яке погоджене прокурором, про арешт майна за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22026080000000479 від 20.02.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України.
У вказаному клопотанні старший слідчий просить накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження на майно, яке належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,57 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, частка власності 1/1.
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження №22026080000000479 від 20.02.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України.
Органом досудового розслідування встановлено, що громадянин України ОСОБА_4 , будучи проросійськи налаштованою особою, яка підтримує агресивну політику Російської Федерації та звинувачує українську владу у розв'язуванні та ескалації конфлікту між Україною та Російською Федерацією о 01 год. 28 хв. 29.03.2024, перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел, направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), використовуючи власні електронні (мобільні) пристрої та всесвітню мережу «Інтернет», за допомогою облікового запису (аккаунту) на ім'я «ОСОБА_5 » з ID: НОМЕР_2 в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , здійснив виготовлення та поширення матеріалу шляхом особистого допису (коментаря) під публікацією, розміщеною на проросійському інформаційному ресурсі « ОСОБА_6 » у месенджері «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що є засобом масової інформації, у яких міститься виправдовування, визнання правомірною збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, з використанням засобів масової інформації, з використанням засобів масової інформації, який є невід'ємною складовою проросійського інформаційного ресурсу відкритого типу з необмеженим колом осіб (користувачів).
Також ОСОБА_4 у період часу з 02.04.2024 до 04.09.2024, перебуваючи за місцем фактичного проживання: АДРЕСА_1 , діючи умисно, повторно, усвідомлюючи протиправний характер своєї діяльності, маючи прямий злочинний умисел, направлений на цілеспрямоване та публічне вираження своїх поглядів необмеженому колу осіб (користувачів), використовуючи власні електронні (мобільні) пристрої та всесвітню мережу «Інтернет», за допомогою облікового запису (аккаунту) на ім'я «ОСОБА_5 » з постійним ID: НОМЕР_2 в месенджері «Telegram», зареєстрованого на номер мобільного телефону НОМЕР_3 , здійснив виготовлення та поширення матеріалів шляхом особистих дописів (коментарів) під публікаціями, розміщеними на проросійському інформаційному ресурсі « ОСОБА_6 » у месенджері «Telegram» за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_3 », що є засобом масової інформації, у яких міститься визнання правомірною, виправдовування збройної агресії Російської Федерації проти України, розпочатої у 2014 році, виправдовування, визнання правомірною тимчасової окупації частини території України, з використанням засобів масової інформації, який є невід'ємною складовою проросійського інформаційного ресурсу відкритого типу, з необмеженим колом осіб (користувачів).
26.02.2026 о 19 годині 17 хвилин на підставі зібраних доказів під час здійснення досудового розслідування слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України.
Також старший слідчий звертає увагу на те, що санкцією ч. 3 ст. 436-2 КК України, за якою ОСОБА_4 повідомлено про підозру, передбачено додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Тому, з урахуванням санкції ч. 3 ст. 436-2 КК України орган досудового розслідування відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 170 КПК України повинен вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, з метою його конфіскації.
Згідно інформації, отриманої з витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, номер інформаційної довідки 466237385, підозрюваному ОСОБА_4 належить наступне майно: квартира, за адресою: АДРЕСА_1 , загальна площа (кв.м): 51,57, житлова площа (кв.м): 30,1, розмір частки 1/1, форма власності: приватна спільна сумісна. Іншими власниками відповідно до вищезазначеної довідки є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 (розмір частки 1/1, форма власності: приватна спільна сумісна), та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 (розмір частки 1/1, форма власності: приватна спільна сумісна).
У той же час, за твердженням старшого слідчого, наразі у органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що наявні ризики відчуження наведеного вище майна з метою унеможливлення застосування до нього заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна та подальшої його конфіскації. Тому орган досудового розслідування вважає за доцільне здійснити розгляд цього клопотання без повідомлення підозрюваного та його захисника з метою запобігання настанню негативних наслідків для кримінального провадження.
У судове засідання старший слідчий не з'явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Власник майна у судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, дійшов таких висновків.
Із матеріалів справи встановлено, що у провадженні слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження №22026080000000479 від 20.02.2026 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України.
26.02.2026 о 19 годині 17 хвилин на підставі зібраних доказів під час здійснення досудового розслідування, слідчим слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області за погодженням із прокурором відділу Запорізької обласної прокуратури повідомлено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про те, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст.436-2, ч. 3 ст.436-2 КК України.
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта №466237385 від 02.03.2026 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_4 (частка власності 1/1), ОСОБА_7 (частка власності 1/1) та ОСОБА_8 (частка власності 1/1).
Слідчим суддею враховано, що згідно із ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно із ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
За змістом ч.2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
В абз. 1 ч. 4 ст.170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.
При вирішенні питання про накладення арешту на майно, яке перебуває у власності ОСОБА_4 , слідчий суддя також враховує згідно із ч.2 ст. 173 КПК України: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Крім того, слідчий суддя бере до уваги, що санкція ч.3 ст.436-2 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна або без такої.
Із матеріалів, долучених до клопотання, вбачається, що стороною кримінального провадження відповідно до ч.2 ст. 173 КПК України доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно ОСОБА_4 , оскільки на даний час ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.436-2, ч.3 ст. 436-2 КК України, а санкція ч.3 ст.436-2 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна або без такої. Тобто, у випадку постановлення обвинувального вироку суду майно ОСОБА_4 може бути конфісковано в дохід держави.
Тому з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на майно підозрюваного ОСОБА_4 має бути накладений арешт.
При цьому, розумність та співрозмірність обмеження права власності, яке матиме місце при накладенні арешту на дане майно, на переконання слідчого судді, відповідає завданням кримінального провадження і не матиме негативних наслідків для його власника.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання старшого слідчого підлягає задоволенню частково.
Тому, керуючись ст. ст. 170, 172, 173, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження та розпорядження, на майно, яке належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , а саме: на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 51,57 кв.м, житловою площею 30,1 кв.м, частка власності 1/1, реєстраційний номер майна: 737278.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_9