Справа № 750/14567/25 Головуючий у 1 інстанції Лямзіна Н. Ю.
Провадження № 33/4823/230/26
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАп
18 березня 2026 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд
у складі: головуючого судді Салая Г.А.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Усової Ю.О., представника потерпілого - адвокат Коноплі Я.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Усової Ю.О., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2026 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винною та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та на неї накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 665 грн 60 коп судового збору.
Місцевим судом установлено, що 17 жовтня 2025 року о 21 год. 45 хв., в м. Чернігів, по вул. Шевченка 11 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом CHEVROLET CAPTIVA, д.н.з. НОМЕР_1 , та не дотрималася безпечного бокового інтервалу, в результаті чого скоїла зіткнення з транспортним засобом OPEL MOVANO, д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, їх власникам завдано матеріальних збитків, осіб постраждалих немає. Водій ОСОБА_1 порушила п.п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Також, 17 жовтня 2025 року о 21 год. 45 хв., в м. Чернігів, по вул. Шевченка 11 водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом CHEVROLET CAPTIVA, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота та різка зміна забарвлення шкірного покриву. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою: м.Чернігів, вул. Івана Мазепи, 3 відмовилася . Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.п. 2.5 ПДР України та скоїла правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Усова Ю.О. подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову місцевого суду, в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх доводів зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено дійсних обставин справи, зокрема, суд не взяв до уваги ключові фактичні обставини пов'язані з шоковим станом внаслідок зіткнення з автомобілем, які призвели до помилкової підозри в алкогольному сп'янінні, що призвело до ухвалення необґрунтованого та незаконного рішення.
Також зазначає, що відео фіксація не містить фіксації виявлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак сп'яніння, а вимога щодо проходження огляду не була нічим обґрунтована. Отже, захисник вважає, що огляд ОСОБА_1 проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а відтак є недійсний.
Захисник вказує, що наявні у справі відеоматеріали не містять даних про те, що водію було надано можливість пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу, тобто працівниками поліції не було запропоновано водію пройти огляд на місці події. Також ОСОБА_1 не було роз'яснено її прав, підстав та порядку проведення огляду, а відразу спонукали поїхати до медичного закладу.
Зазначає, що в порушення вимог Інструкції ОСОБА_1 не ознайомлювали зі змістом направлення на огляд в закладі охорони здоров'я та не видали його під підпис, внесли недостовірні дані про ознаки сп'яніння. Ці порушення роблять протокол та додатки до нього недопустимими доказами та не доводять наявності в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення.
У засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 та її захисник підтримали вимоги апеляційної скарги та просили їх задовольнити з викладених в ній підстав, представник потерпілого - адвокат Конопля Я.Ю. покладався на розсуд суду, також був допитаний свідок ОСОБА_2 , який показав, що не знає, чи перебувала ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Дослідивши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У відповідності до ст. 283 КУпАП, постанова про адміністративне правопорушення повинна містити, окрім усього, опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган ( посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до статті 266 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.
Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Відповідно до п. 7 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 1452/735 від 09.11.2015 року у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я.
З контексту п. 7 розділу 1 Інструкції вбачається наявне право водія відмовитися від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу або ж не погодитися з результатом огляду. Такі дії водія мають потягти за собою обов'язок поліцейського направити особу на огляд до закладу охорони здоров'я.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 486371 від 17.10.2025 року ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку у лікаря нарколога відмовилася, від дачі пояснень та підпису у протоколі відмовилася (а.с. 5).
Згідно Акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у ОСОБА_1 поліцейськими установлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя (а.с. 7).
Згідно направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у ОСОБА_1 виявлені ознаки сп'яніння, а саме, виражене тремтіння пальців рук, запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя (а.с. 8).
Відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.
На відеозаписі події об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні.
Тому доводи захисника з приводу того, що нагрудною камерою не було зафіксовано виявлення поліцейськими у ОСОБА_1 ознак сп'яніння та вимога пройти медичний огляд не відповідає дійсності, оскільки поліцейський на камеру ознайомлює водійку із змістом протоколу, від підпису у протоколі та інших адміністративних матеріалах остання відмовилася, також відмовилася від отримання їх копій, її було відсторонено від права керування. Будь-яких запитань чи зауважень не виказувала.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного законодавства, працівник поліції самостійно на власний розсуд доходить висновку про наявність ознак сп'яніння у водія транспортного засобу та вирішує питання щодо необхідності проходження таким водієм транспортного засобу огляду на стан сп'яніння.
За таких обставин, апеляційний суд визнає цей відеозапис достатнім для того, щоб разом з протоколом про адміністративне правопорушення та у сукупності з іншими доказами зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, Відтак, доводи апелянта про відсутність в її діях складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими і не заслуговують на увагу. Таку позицію слід розцінювати, як намагання уникнути установленої законом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.
Твердження у скарзі про те, що огляд на стан сп'яніння був проведений з порушенням вимог Інструкцій щодо порядку проведення огляду, апеляційним судом визнається упередженим і до уваги не приймається. Спосіб, у який було встановлено алкогольне сп'яніння у ОСОБА_1 , не суперечить вимогам законів та підзаконних актів, а тому доводи захисника з цього приводу не заслуговують на увагу.
За наведених обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки правопорушення, яке нею вчинене, є грубим порушенням Правил дорожнього руху, що може суттєво впливати не тільки на можливість адекватно керувати транспортним засобом, а також стосується безпеки інших учасників дорожнього руху.
Відповідно до ст. 23 Кодексу України про адміністративне правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладене судом з додержанням вимог ст. ст. 34,35,36 КУпАП, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за це правопорушення.
При накладенні адміністративного стягнення, суд врахував фактичні обставини справи, дані про особу правопорушника, а тому дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 безальтернативного адміністративного стягнення, яке передбачене санкцією частини 1 статті 130 КУпАП.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права при розгляді справи судом першої інстанції не встановлено.
Відповідно до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Усової Ю.О. - залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 16 січня 2026 року відносно ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Салай