Справа № 751/7608/25 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/4823/355/26
Категорія - кримінальна Доповідач ОСОБА_2
18 березня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Чернігівського апеляційного суду в складі:
Головуючого-суддіОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
з участю: прокурора - ОСОБА_6 ,
засудженого - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 12 лютого 2026 року,
Цією ухвалою щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , засудженого 08.09.2025 Новозаводським районним судом м. Чернігова за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік; на підставі ст.75 КК України, звільненого від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік,
відмовлено у задоволенні подання Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного покарання.
Місцевий суд зазначив, що наразі не вбачає підстав для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого ОСОБА_7 для його відбування.
Не погодившись із рішенням суду, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просив ухвалу місцевого суду скасувати як незаконну та постановити нову ухвалу, якою задовольнити подання органу пробації щодо засудженого ОСОБА_7 , направивши його для відбування покарання за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 вересня 2025 року. В обґрунтування скарги посилається на те, що за час відбування покарання ОСОБА_7 , незважаючи на неодноразово проведену з ним індивідуально-профілактичну роботу, допустив систематичне порушення порядку та умов відбування покарання. Зокрема, засуджений протягом іспитового строку допустив дві неявки на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації без поважних причин - 04.11.2025 та 06.01.2026, не став на облік у Чернігівському міському центрі зайнятості як безробітний та самостійно не працевлаштувався. Більш того, навіть після скерування до суду цього подання, засуджений втретє допустив неявку без поважних причин до органу пробації, а саме 20.01.2026, що свідчить про його свідоме ухилення від обов'язків, покладених на нього вироком суду та небажання стати на шлях виправлення.
Заслухавши доповідь судді; думку прокурора, котрий підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити; засудженого ОСОБА_7 , який просив ухвалу місцевого суду залишити без змін; перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.
При скасуванні звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням суд зобов'язаний з'ясувати, чи мав засуджений реальні можливості виконати покладені на нього обов'язки і чи можна розглядати факти, викладені у поданні органу, що відає відбуванням покарання, як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
Як убачається з матеріалів справи, вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 вересня 2025 року ОСОБА_7 засуджений за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст.75 КК України, ОСОБА_7 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 рік, та покладено на нього обов'язки, передбачені ст.76 КК України, а саме періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).
Згідно з розпорядженням, вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08.09.2025 щодо ОСОБА_7 набрав законної сили 09 жовтня 2025 року.
Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_7 із 13 жовтня 2025 року перебуває на обліку Новозаводського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Чернігівській області.
20.10.2025 ОСОБА_7 був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання, йому було роз'яснено покладені на нього судом обов'язки, у тому числі й наслідки за невиконання обов'язків і систематичне вчинення правопорушень, що призводять до адміністративних стягнень.
Відповідно до постанови фахівця органу пробації від 20.10.2025, ОСОБА_7 зобов'язаний з'являтися на реєстрацію до відділу пробації в призначений день явки - перший вівторок кожного місяця. Постановою від 09.01.2026 засудженого зобов'язано з'являтись на реєстрацію перший та третій вівторок кожного місяця. Зі змістом даних постанов ОСОБА_7 ознайомлений під підпис.
Частиною 2 ст.78 КК України встановлено, якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання.
Із положень ст.166 КВК України убачається, що у разі систематичного невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, покладених на нього, систематичного вчинення адміністративних правопорушень, уповноважений орган з питань пробації надсилає до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання.
Систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Систематичним вчиненням адміністративних правопорушень є вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень, що посягають на громадський порядок.
За час перебування на обліку в органі пробації засуджений ОСОБА_7 протягом іспитового строку нових кримінальних правопорушень не вчиняв, до адміністративної відповідальності не притягувався, а також вчиняв активні дії на виконання покладеного на нього обов'язку щодо працевлаштування.
Згідно з листком реєстрації ОСОБА_7 не прибув на реєстрацію до органу пробації 04 листопада 2025 року та 06 січня 2026 року.
Неявку на реєстрацію 04.11.2025 пояснював тим, що проспав, а 06.01.2026 - через хворобу. Після неявок у зазначені дні ОСОБА_7 через незначний проміжок часу прибув на реєстрацію до органу пробації та надав свої пояснення, що не свідчить про злісне невиконання та байдуже ставлення до покладених на нього вироком суду обов'язків.
20.10.2025, 11.11.2025, 02.12.2025 та 23.12.2025 ОСОБА_7 видано направлення до Чернігівського міського центру зайнятості для постановки на облік як безробітного.
За повідомленням Чернігівського обласного центру зайнятості від 07.11.2025, ОСОБА_7 27 жовтня 2025 року звертався до центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні. У зв'язку з відсутністю у ОСОБА_7 необхідних документів, передбачених Порядком реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу №446 від 30.03.2023, а саме відсутністю військово-облікового документа, йому надавались тільки консультаційні послуги, було ознайомлено з актуальними вакансіями, та рекомендовано самостійно звернутись на співбесіду до роботодавців.
За інформацією, яка міститься у листах Чернігівського обласного центру зайнятості від 26.11.2025 та 18.12.2025, ОСОБА_7 після 27 жовтня 2025 року повторно до центру зайнятості за допомогою у працевлаштуванні не звертався.
Згідно з копією військово-облікового документу №171020249340449471210, на ім'я ОСОБА_7 , такий виданий 29 жовтня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , тобто, після відвідування засудженим центру зайнятості та відмови у постановці на облік у зв'язку з відсутністю військово-облікового документу.
Відповідно до копії заяви-анкети №12796017 для внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру, 12 лютого 2026 року ОСОБА_7 звернувся до Новозаводського відділу у м. Чернігові УДМС у Чернігівській області для оформлення паспорта громадянина України замість втраченого.
Згідно з наданих у судовому засіданні пояснень засудженого ОСОБА_7 , зокрема встановлено, що для його постановки на облік як безробітного і подальшого працевлаштування не вистачає лише паспорта громадянина України. Інші всі документи він зібрав, у тому числі, про освіту, про зареєстроване місце проживання, довідку з пенсійного фонду та військово-обліковий документ, які вже надав до центру зайнятості.
Отже, наведені у поданні органу пробації факти невиконання засудженим ОСОБА_7 покладених судом обов'язків, а саме явки на реєстрацію та працевлаштування, з урахуванням вищезазначеного та наданих ним пояснень, не можуть свідчити про його небажання стати на шлях виправлення та вважатися достатньою підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування призначеного судом покарання.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховується відсутність у матеріалах подання будь-яких даних, які б негативно характеризували засудженого, при цьому береться до уваги періодичність з'явлення на реєстрацію до органу пробації, він вживає заходи до виконання обов'язку щодо працевлаштування шляхом оформлення необхідних для цього документів, участь у профілактичних бесідах з метою недопущення в подальшому порушень відбування іспитового строку.
Вищенаведене свідчить про виконання ОСОБА_7 обов'язків, покладених на нього судом, про його стійке бажання та намір довести своє виправлення, а тому доводи апелянта про протилежне не заслуговують на увагу.
Отже, при розгляді подання органу з питань пробації про скасування ОСОБА_7 звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення його для відбування призначеного судом покарання, місцевий суд належно оцінив усі обставини кримінального провадження та дійшов правильного висновку про необхідність відмови в його задоволенні, з чим погоджується і колегія суддів.
Порушень місцевим судом під час розгляду справи вимог кримінального або кримінального процесуального закону, які б давали підставу для зміни або скасування судового рішення, колегією суддів не вбачається.
Керуючись ст.ст.404, 407, 419 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - залишити без задоволення, а ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 12 лютого 2026 року щодо засудженого ОСОБА_7 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_3 ОСОБА_2 ОСОБА_4