Справа № 162/774/25 Провадження № 22-ц/802/276/26 Головуючий у 1 інстанції: Глинянчук В. Д.
Доповідач: Шевчук Л. Я.
19 березня 2026 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Шевчук Л. Я.,
суддів Данилюк В. А., Киці С. І.,
секретар с/з Черняк О. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку з власної ініціативи питання про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі за позовом Релігійної організації «Релігійна громада Святителя Миколая Чудотворця Православної церкви України села Ветли Камінь - Каширського району Волинської області» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року,
Заочним рішенням Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року у цій справі позов задоволено.
Ухвалено зобов?язати відповідача ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні нежитловим приміщенням православного храму Святителя Миколая Чудотворця загальною площею 174,2 кв. м на АДРЕСА_1 », а саме надати вільний доступ та звільнити зазначене приміщення, передати Релігійній організації «Релігійна громада Святителя Миколая Чудотворця Православної церкви України села Ветли Камінь - Каширського району Волинської області» в особі настоятеля Гули Р. П. ключі від храму.
Стягнуто з відповідача в користь позивача 24 028,00 грн судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 10 березня 2026 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року у цій справі залишено без змін.
Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України резолютивна частина постанови суду апеляційної інстанції повинна містити зазначення розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно із частиною 1 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як передбачено частинами 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Постановою Волинського апеляційного суду від 10 березня 2026 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишено без задоволення, заочне рішення Любешівського районного суду Волинської області від 13 жовтня 2025 року у цій справі залишено без змін.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина 1, 2 статті 137 ЦПК України).
Частина 4 статті 137 ЦПК України визначає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Стороною позивача апеляційному суду подано договір № 03/26 про надання правничої допомоги від 05 січня 2026 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги № 03/26 від 05 січня 2026 року від 05 січня 2026 року, квитанцію до прибуткового касового ордера № 05/26 від 10 березня 2026 року на суму 10 000 грн.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 заперечувала щодо стягнення з відповідача в користь позивача витрати за надання професійної правничої допомоги.
Відповідно до частин 5, 6 статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.
При визначенні розміру витрат на правову допомогу апеляційний суд враховує обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних ним робіт, участь у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції, ухвалюючи 10 березня 2026 року судове рішення у цій справі, не вирішив питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, а саме про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, наданих позивачу.
З урахуванням складності справи та виконаних адвокатом робіт апеляційний суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення у цій справі, яким з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача Релігійної організації «Релігійна громада Святителя Миколая Чудотворця Православної Церкви України села Ветли Камінь - Каширського району Волинської області» слід стягнути 6 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись статтями 133, 137, 270, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача Релігійної організації «Релігійна громада Святителя Миколая Чудотворця Православної Церкви України села Ветли Камінь - Каширського району Волинської області» 6 000 (шість тисяч) гривень понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді