про повернення позовної заяви
18 березня 2026 року м. Київ № 320/57452/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Київській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі 7 568 (сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 коп.;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області вчинити дії щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України у Київській області для повернення ОСОБА_1 збору на обов'язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло в розмірі 7 568 (сім тисяч п'ятсот шістдесят вісім) гривень 00 коп.
Ухвалою від 01.12.2025 позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме для подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.
На виконання вимог вказаної ухвали позивач подав до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення, в якій зазначає, що приватним нотаріусом Бучанського районного нотаріального округу Київської області Кондратенко Юлією Володимирівною під час нотаріального оформлення договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 йому не було роз'яснено щодо можливості не сплати збору до пенсійного фонду при купівлі житла вперше, у зв'язку з чим він не був обізнаний з правом звільнення від сплати такого збору. Про порушення свого права позивач зазначає, що дізнався вже після отримання листа від Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 29.07.2025, яким фактично йому було відмовлено у поверненні збору на обов?язкове державне пенсійне страхування в сумі 7 568 (сім тисяч п?ятсот шістдесят вісім) гривень 00 коп., що був надміру сплачений ним під час нотаріального посвідчення операції придбання квартири.
Розглянувши вказане клопотання позивача, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви, з огляду на таке.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що 20.10.2022 позивач уклав договір купівлі-продажу квартири.
При укладанні зазначеного договору позивачем 20.10.2022 було сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна (1% від вартості).
За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Положеннями частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається з дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла (повинна була) дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процесуальна можливість для звернення з позовом до суду пов'язана з певним часовим проміжком, протягом якого така особа може реалізувати право на звернення без застосування до неї наслідків пропуску такого строку. В той же час, у випадку звернення до суду поза межами такого строку, до неї підлягають застосуванню відповідні правові наслідки, встановлені законом, в даному випадку - статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, через помилковість сплати якого виник цей спір, сплачений позивачем 20.10.2022 під час операції з купівлі-продажу нерухомого майна, тобто більше ніж шість місяців тому.
З цим адміністративним позовом позивач звернувся 13.11.2025, тобто більш ніж через шість місяців після того, як повинен був дізнатися про порушення своїх прав.
При цьому, суд критично оцінює аргументи представника позивача про те, що строк звернення до суду у цій справі необхідно обчислювати з моменту отримання відмови пенсійного органу в поверненні помилково сплачених коштів, адже такі суперечать правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 19.08.2021 у справі № 360/2687/20.
Так, Верховний Суд у справі № 360/2687/20 чітко зазначив, що: «відлік строків для звернення до суду (в тому числі, у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду відповідної заяви з метою спонукання до вчинення певних дій) розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом. Саме по собі звернення позивача із заявою до суб'єкта владних повноважень не робить вказані правовідносини триваючими, і не поновлює пропущеного строку на звернення до суду.
Початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивача саме з часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, платником якого, на переконання позивача, він не є, й, відповідно, який був сплачений ним помилково».
Відповідно до частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на вищевикладену правову позицію Верховного Суду, позивач мав звернутися до суду з відповідним адміністративним позовом протягом шести місяців з дня здійснення спірного платежу, тобто з 20.10.2022, тоді як до суду позовна заява подана лише 13.11.2025, тобто із пропущенням встановленого строку звернення до суду.
Частиною другою та п'ятою статті 44 КАС України визначено, що учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на звернення з позовом у публічно-правових відносинах.
Встановлення строків звернення до суду передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій щодо захисту своїх прав, свобод та інтересів.
Інститут строків звернення до суду в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Указані ж доводи позивача є неаргументованими, адже не містять жодного підтвердження доказами конкретних фактичних обставин, які можна визнати такими, що унеможливлювали для позивача звернення до суду у встановлений Законом строк.
Статтею 123 КАС України визначено наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
Згідно з частинами першою та другою вказаної статті, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
За таких обставин, враховуючи пропуск позивачем встановленого законом шестимісячного строку звернення до суду з вищевказаними вимогами та відсутність обґрунтованих причин пропуску такого строку, суд приходить висновку про наявність підстав для застосування процесуальних наслідків, передбачених пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України, а саме повернення позовної заяви.
Відповідно до частини восьмої статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 КАС України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.