ЄУНС: 766/16458/24
Номер провадження: 11-кп/819/270/26
Головуючий в суді І інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника - адвоката ОСОБА_7 ,
захисника - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спеціального судового провадження (in absentia) апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 на вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2025 року в кримінальному провадженні № 12022230000002852 від 13.08.2022, стосовно
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина російської федерації, уродженця с. Троїцкий Таліцького району Свердловської області російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця « НОМЕР_1 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації, громадянина російської федерації (паспорт № НОМЕР_2 від 20.03.2012, виданого ВУФМС Росії по Свердловській області в Таліцькому районі), на території України раніше не судимого;
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина російської федерації, уродженця с. Плещеніци Логойського району Мінської області республіки білорусь, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовця « НОМЕР_1 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації, громадянина російської федерації (паспорт № НОМЕР_3 від 09.08.2019, виданого ВЗМ ВМВС по Павловському районі), на території України раніше не судимого,
обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 438 КК України-
встановив:
Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених судом першої інстанції обставин.
Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2025 року ОСОБА_10 , визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України, та йому призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2024 року - залишено без змін, до затримання обвинуваченого ОСОБА_10 та приведення вироку до виконання.
Ухвалено початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_10 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Стягнуто з ОСОБА_10 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 13856 гривень 48 коп.
Цим же вироком ОСОБА_9 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.438 КК України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 12 (дванадцять) років.
Запобіжний захід у виді тримання під вартою, без визначення розміру застави, застосований ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2024 року - залишено без змін, до затримання обвинуваченого ОСОБА_9 та приведення вироку до виконання.
Ухвалено початок строку відбуття покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_9 рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з дня його фактичного затримання.
Стягнуто з ОСОБА_9 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 13856 гривень 48 коп.
Також вироком задоволено цивільний позов потерпілого ОСОБА_11 .
Стягнуто з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 солідарно на користь ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 228 100 (двісті двадцять вісім тисяч сто) грн. 19 (дев'ятнадцять) коп. в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди.
Відповідно до вироку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 визнано винуватими у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, що скоєний за наступних обставин.
В умовах міжнародного збройного конфлікту, майже вся територія Херсонської області з 24.02.2022 знаходилась під окупацією зс рф, у тому числі смт. Білозерка Херсонського району - з 01.03.2022 по 11.11.2022. На цей час окупованою залишається частина Херсонської області, яка знаходиться на лівобережжі річки Дніпро.
Військовим керівництвом рф для реалізації подальших воєнних планів, зокрема утримання окупованих території, участі у подальших бойових діях було залучено окремі воєнізовані підрозділи російської федерації, які дислокувались на тимчасово окупованій території Херсонської області, у тому числі у смт. Білозерка Херсонського району.
У період з квітня по липень 2022 року (точний період часу досудовим розслідуванням не встановлено) у складі «10 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації, яка дислокувалася на території смт.Білозерка Херсонського району, перебував військовослужбовець ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також військовослужбовець ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Так, у кінці квітня 2022 року у вечірній час (більш точні дата та час в ході досудового розслідування не встановлено) військовослужбовець «10 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації ОСОБА_9 разом з військовослужбовцем «10 отдельной бригады специального назначения» ОСОБА_10 та трьома невстановленими військовослужбовцями рф, діючи умисно в умовах міжнародного збройного конфлікту, приймаючи у ньому безпосередню участь, будучи комбатантами, перебуваючи на тимчасово окупованій території смт. Білозерка Херсонського району Херсонської області, без дозволу власника та інших законних підстав, проникли на територію домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , та належить на праві власності потерпілому ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , де почали проживати, використовуючи усі матеріальні цінності, які перебували на території та у будівлях.
У подальшому на початку червня 2022 року (більш точної дати та періоду часу в ході досудового розслідування не встановлено), військовослужбовці «10 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації: ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою та трьома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями рф, перебуваючи на території вищевказаного домоволодіння, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки, умисно, без військової необхідності, з особистих корисливих мотивів, у порушення норм міжнародного гуманітарного права щодо заборони пограбування, шляхом пакування, завантаження у транспортні засоби та вивезення у невстановлене розслідуванням місце, здійснили відкрите заволодіння (пограбування) майном потерпілого ОСОБА_11 , яке перебувало на території та у будівлях за адресою: АДРЕСА_3 , а саме:
- з житлового будинку викрали: телевізор марки «LG» моделі «32LQ63006LA» з діагоналлю екрану 32 дюйми, вартістю 10199 грн. 15 коп.; телевізор марки «LG» моделі «32LQ63806LC», з діагоналлю екрану 32 дюйми, вартістю 10624 грн. 15 коп.; газову плиту торгової марки «Grunhelm» моделі «G4F5600W», вартістю 5249 грн. 30 коп.; плиту комбінованого типу торгової марки «Gorenje» моделі «GK 5A21 WH», вартістю 10449 грн. 05 коп.; холодильник торгової марки «Gorenje» моделі «RK4181PS4», вартістю 10064 грн. 13коп.; холодильник торгової марки «Gorenje» моделі «RK4161PW4», вартістю 10814 грн.80 коп.; морозильну камеру марки «EDLER» моделі «ED-290B», вартістю 6754 грн. 80 коп.; телевізор марки «LG» моделі «32LQ630B6LA» з діагоналлю екрану 32 дюйми, вартістю 7865 грн. 86 коп.; 2 пляшки бренді «KVINT SURPRISE XO» об'ємом 0,5 кожна, загальною вартістю 855 грн. 00 коп.; пляшку вина «Bacio White Dry, Casa Vinicola Poletti», об'ємом 5 літрів, вартістю 462 грн. 00 коп.
- з господарського приміщення викрали: КТЗ марки «HONDA» моделі «DIO AF34» вартістю 4750,00 грн.; сіялку навісну, для зерна 10-ти рядної марки «2BJ-10», для мотоблока, вартістю 9694 грн. 40 коп.; 2 передніх колеса з дисками до трактора ЮМЗ-6 розміром кожного колеса 9.00-R20, шини торгової марки «Белшина», вартістю 5000 грн. 00 коп.; 2 задніх колеса з дисками до трактора ЮМЗ-6 розміром кожного колеса 16.9R38, шини торгової марки «Белшина», вартістю 8000 грн. 00 коп.; бензинову косу торгової марки «Demon», моделі «GT 3500», вартістю 1748грн. 00 коп.; бензинову косу торгової марки «START», моделі «PRO SGT-5100», вартістю 2879 грн. 20 коп.; генератор дизельний торгової марки «Kingman Diesel» моделі «KM4000LHE», вартістю 22399 грн. 20 коп.; мотоблок торгової марки «ZUBR» моделі «Q-12», вартістю 38080 грн. 00 коп.; садову газонокосарку на 4 колесах торгової марки «Dnipro-M» моделі «32», вартістю 4798 грн. 40 коп.; кутошліфувальну машинку торгової марки «POWERMAT» моделі «PM-AG-1500», вартістю 1512 грн. 00 коп.; кутошліфувальну машинку торгової марки «Makita» моделі «GA9050», вартістю 2587 грн. 75 коп.; кутошліфувальну машинку торгової марки «Sturm» моделі «AG9018PE», вартістю 1976 грн.00 коп.; 2 електричних обігрівачі торгової марки «Grunhelm» моделі «GPH 5R» загальною вартістю 4377 грн. 50 коп.; перфоратор торгової марки «Grand» моделі «ПЭ-1500», вартістю 1576 грн. 00 коп.; перфоратор торгової марки «Bosch» моделі «GBH 8-45 D», вартістю 22684 грн. 50 коп.; бензинову косу торгової марки «Husqvarna» моделі «552R», вартістю 2340 грн. 90 коп.; генератор бензиновий торгової марки «Dnipro-M» моделі «GX-30E», вартістю 10657 грн.60 коп.; електричний відбійний молоток торгової марки «Revolt» моделі «DH 2850», вартістю 5696 грн.25 коп.; кутошліфувальну машинку торгової марки «DeWalt» моделі «DWE4257», вартістю 4004 грн. 25 коп.
Зазначеними діями, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 за попередньою змовою між собою та ще трьома невстановленими військовослужбовцями рф спричинили майнову шкоду потерпілому ОСОБА_11 на загальну суму 228 100 гривень 19 копійок.
Отже військовослужбовці «10 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно в умовах міжнародного збройного конфлікту, вчинили порушення законів та звичаїв війни, яке полягало у здійсненні пограбування цивільної особи, яка перебуває під захистом - ОСОБА_11 , чим порушили вимоги ст. 33 Конвенції про захист цивільного населення від 12.08.1949.
Суд кваліфікував дії обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, тобто порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погодившись із вироком суду, захисник обвинуваченого ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу в якій просить вирок Херсонського міського суду Херсонської області 19 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_9 скасувати та кримінальне провадження відносно нього закрити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначила, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які достовірно підтверджують вину ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 - ч.1 ст.438 КК України.
Вказує, що показання допитаних свідків є суперечливими та не містять інформації, яка з достовірністю підтверджує факт, що саме ОСОБА_9 без дозволу власника та інших законних підстав проник на територію належного на праві власності потерпілому ОСОБА_11 і здійснив викрадення майна потерпілого.
Вказує, що потерплий не був очевидцем скоєння кримінального правопорушення і обвинуваченого ОСОБА_9 не бачив.
Крім того, жоден із допитаних свідків не зміг назвати імен військових рф або описати їх.
Досліджені судом письмові докази також не підтверджують вину ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення. Зокрема протоколом огляду місця події від 21 грудня 2022 року лише зафіксовано стану будинку потерпілого за відсутності в ньому майна.
Протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками також не є належним та допустимим доказом, оскільки невідоме походження фотографій, які були пред'явлені свідкам для впізнання. Крім того відповідно до ст.228 КПК України фотознімки не повинні мати різних відмінностей між собою.
Також, на думку захисника, при призначенні обвинуваченому покарання суд належним чином не зважив на те, що ОСОБА_9 раніше на території України не судимий, відомості про його перебування на обліку у лікарів відсутні. При цьому суд призначив обвинуваченому максимальну міру покарання.
Позиції учасників апеляційного розгляду.
Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримала доводи апеляційної скарги, просила вирок суду скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Захисник ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 .
Прокурор заперечив проти доводів апеляційної скарги, зазначив, що вирок суду є законним та обґрунтованим.
В судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях.
Відповідно до ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1КПК України, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
Повістки про виклик обвинуваченого у разі здійснення спеціального судового провадження надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування, а процесуальні документи, що підлягають врученню обвинуваченому, надсилаються захиснику. Інформація про такі документи та повістки про виклик обвинуваченого обов'язково публікуються у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК України та на офіційному веб-сайті суду.
З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом.
Обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги з дотриманням правил, передбачених ч.8 ст.135 та ст.323 КПК України, зокрема шляхом публікацій повідомлень про виклик до суду в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (газета «Урядовий кур'єр»), а також шляхом розміщення повісток про виклик до суду на веб-сайті Херсонського апеляційного суду та направлення документів на адресу захисників.
Однак, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 до суду не з'явилися, заяв чи клопотань не подавали, у зв'язку з чим судовий розгляд у даному кримінальному провадженні здійснювався за відсутності обвинувачених (in absentia) з обов'язковою участю захисників, що були забезпечені державою, які не заперечували проти апеляційного розгляду за відсутності обвинувачених.
Мотиви суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, позиції сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу, і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
У відповідності до вимог ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Із цього випливає, що суд при розгляді справи повинен дослідити докази як ті, що викривають, так і ті, що ставлять під сумнів винуватість обвинуваченого, проаналізувати їх та дати їм оцінку.
Враховуючи конкретні обставини кримінального провадження, перш ніж ухвалювати обвинувальний чи виправдувальний вирок, суд першої інстанції, з дотриманням норм ст. ст. 17, 22, 23 КПК України, повинен дослідити всі докази сторони обвинувачення та докази і позицію сторони захисту, надати їм належну, логічну оцінку, виходячи з вимог ст.ст. 91, 94 КПК України, та за наявністю підстав - визнати такі докази неналежними, недопустимими чи недостовірними, що в свою чергу унеможливить вибірковість їх оцінки.
Крім того, згідно з п. 15 ст.7, ст.22 КПК України, однією з засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода в поданні суду своїх доказів і у доведенні перед ним їх переконливості.
При цьому суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Колегія суддів дійшла висновку, що зазначені вимоги кримінального процесуального закону суд виконав в повному обсязі.
Розглянувши в порядку спеціального судового розгляду, за відсутності обвинуваченого (in absentia), кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 , суд першої інстанції дійшов законного, обґрунтованого та вмотивованого висновку про доведеність пред'явленого йому обвинувачення за ч.2 ст.28 - ч.1 ст.438 КК України, а саме у порушенні законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вчинене за попередньою змовою групою осіб.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 не оспорювала факт розгляду даної справи за відсутності обвинуваченого (in absentia).
Надаючи оцінку апеляційним доводам захисника ОСОБА_7 щодо недоведеності вини ОСОБА_9 за пред'явленим обвинуваченням, колегія суддів виходить із того, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Законодавець вимагає лише, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням, що у даному провадженні було дотримано.
Колегія суддів, дослідивши матеріали провадження і доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 , встановила, що суд першої інстанції з достатньою повнотою, в межах визначеного обсягу, дослідив фактичні обставини кримінального провадження, докази сторони обвинувачення і дійшов правильного висновку про порушення військовослужбовцем збройних сил рф ОСОБА_9 законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, тобто наявності в його діях складу кримінального правопорушення за ч.2 ст. 28 - ч. 1 ст. 438 КК України.
Так, на підтвердження винуватості ОСОБА_9 та доведеності його вини у вчиненні кримінального правопорушення згідно пред'явленого обвинувачення, суд обґрунтовано послався на відомості, що наявні в письмових доказах, зокрема:
- протоколі огляду місця події від 21.12.2022 з фототаблицями та оптичним носієм інформації, як додатками до нього, згідно з яким оглянуто будинок, подвір'я та господарські будівлі, що розташовувалися за адресою: АДРЕСА_3 , у ході якого встановлено факт відсутності майна, що належало потерплому ОСОБА_11 , зафіксовано сліди перебування військовослужбовців рф у домоволодінні, вилучено їх особисті речі (зубні щітки, одяг, зокрема камуфльований одяг військовослужбовців: штани, куртка, футболка) до огляду долучено фототаблицю;
- протоколі огляду інтернет ресурсу за участі потерпілого ОСОБА_11 від 07.08.2024, та оптичним носієм інформації, як додатками до нього. У ході слідчої дії оглянуто фотознімок на якому зображено 5 військовослужбовців російської федерації у військовій формі з автоматичною зброєю, зокрема серед яких є ОСОБА_9 , у кімнаті житлового будинку потерпілого ОСОБА_11 . При цьому потерпілий впізнав кімнату свого житлового будинку по розташуванню особистих речей, меблям, тобто підтвердив, що фотознімок зроблено в кімнаті його житлового будинку;
- протоколі огляду інтернет ресурсу за участі свідка ОСОБА_12 від 07.08.2024, з оптичним носієм інформації, як додатком до нього, згідно з яким оглянуто фотознімок на якому зображено 5 військовослужбовців російської федерації у військовій формі з автоматичною зброєю, зокрема серед яких є ОСОБА_9 , у кімнаті житлового будинку потерпілого ОСОБА_11 . При цьому свідок впізнав кімнату житлового будинку потерпілого по розташуванню речей, меблям, тобто підтвердив, що фотознімок зроблено в кімнаті житлового будинку ОСОБА_11 ;
- протоколі огляду інтернет ресурсу за участі свідка ОСОБА_13 від 07.08.2024 згідно з яким оглянуто фотознімок на якому зображено 5 військовослужбовців російської федерації у військовій формі з автоматичною зброєю, зокрема серед яких є ОСОБА_9 , у кімнаті житлового будинку потерпілого ОСОБА_11 . При цьому свідок впізнав кімнату житлового будинку потерпілого по розташуванню речей, меблям, тобто підтвердив, що фотознімок зроблено в кімнаті житлового будинку ОСОБА_11 ;
- протоколі огляду інтернет ресурсу за участі свідка ОСОБА_14 від 07.08.2024 згідно з яким оглянуто фотознімок на якому зображено 5 військовослужбовців російської федерації у військовій формі з автоматичною зброєю, зокрема серед яких є ОСОБА_9 , у кімнаті житлового будинку потерпілого ОСОБА_11 . При цьому свідок впізнала кімнату житлового будинку потерпілого по розташуванню речей, меблям, тобто підтвердила, що фотознімок зроблено в кімнаті житлового будинку ОСОБА_11 ;
- протоколі пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 18.06.2024 за участі свідка ОСОБА_12 , який впізнав ОСОБА_9 як військовослужбовця рф на прізвисько «крот», який протягом квітня - травня 2022 року проживав разом із іншими військовослужбовцями рф у житловому будинку потерпілого ОСОБА_11 та потім виносив особисті речі останнього з будинку та завантажував у військовий автомобіль;
- протокол пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 18.06.2024 за участі свідка ОСОБА_13 , який впізнав ОСОБА_9 як військовослужбовця рф на прізвисько «крот», який протягом квітня - травня 2022 року проживав разом із іншими військовослужбовцями рф у житловому будинку потерпілого ОСОБА_11 та потім виносив особисті речі останнього з будинку та завантажував у військовий автомобіль;
- протоколі пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 18.06.2024 за участі свідка ОСОБА_14 , яка впізнала ОСОБА_9 як військовослужбовця рф на прізвисько «крот», який протягом квітня - травня 2022 року проживав разом із іншими військовослужбовцями рф у житловому будинку потерпілого ОСОБА_11 та потім виносив особисті речі останнього з будинку та завантажував у військовий автомобіль;
- протоколі пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 18.06.2024 за участі свідка ОСОБА_15 , який впізнав ОСОБА_9 як військовослужбовця рф на прізвисько «крот», який протягом квітня - травня 2022 року проживав разом із іншими військовослужбовцями рф у житловому будинку потерпілого ОСОБА_11 та потім виносив особисті речі останнього з будинку та завантажував у військовий автомобіль;
- протоколі огляду від 03.06.2024 року, в ході якого оперуповноваженим було проведено огляд соціальної мережи «Одноклассники» в мережі Інтернет, та виявлена сторінка особи на імя « ОСОБА_16 » з його особистими контактиними данними та фотозображенням особи;
- протоколі огляду від 02.09.2024 року, в ході якого оперуповноваженим було проведено огляд інтерактивної онлайн-карти “DeepStateMap», в мережі Інтернет, де відслідковується лінія фронту та перебіг військових дій російсько-української війни, де зазначено, що з 26.04.2022 року в н.п. Білозерка дислокувався підрозділ збройних сил рф із найменуванням “10 а окрема бригада спеціального призначення» ;
- висновках судових товарознавчих експертиз № СЕ-19/122-24/2980-ТВ від 12.06.2024 року, № СЕ-19/122-24/3003-ТВ від 18.06.2024 року, №СЕ-19/122-24/3055-АВ від 10.06.2024 року, № 2773/24 від 05.06.2024 року, № 2782/24 від 17.06.2024 року, № СЕ-19/122-24/2983-ТВ від 07.06.2024 року, згідно яких встановлено вартість розграбованого майна потерпілого ОСОБА_11 : телевізор марки «LG» моделі «32LQ63006LA» з діагоналлю екрану 32 дюйми - 10199,15 грн.; телевізор марки «LG» моделі «32LQ63806LC», з діагоналлю екрану 32 дюйми - 10624,15 грн.; газова плита торгової марки «Grunhelm» моделі «G4F5600W» - 5249,3 грн.; плита комбінованого типу торгової марки «Gorenje» моделі «GK 5A21 WH» - 10449,05 грн.; холодильник торгової марки «Gorenje» моделі «RK4181PS4» - 10064,13 грн.; холодильник торгової марки «Gorenje» моделі «RK4161PW4» - 10814,8 грн.; морозильна скриня марки «EDLER» моделі «ED-290B» - 6754,8 грн.; телевізор марки «LG» моделі «32LQ630B6LA» з діагоналлю екрану 32 дюйми - 7865,86 грн.; 2 пляшки бренді «KVINT SURPRISE XO» об'ємом 0,5 л. кожна - 855 грн.; пляшка вина бренду «Bacio White Dry, Casa Vinicola Poletti» об'ємом 5 літрів - 462 грн.; КТЗ марки «HONDA» моделі «DIO AF34» - 4750 грн.; сіялка навісна, для зерна 10-ти рядної марки «2BJ-10», для мотоблока - 9694,4 грн.; 2 передніх колеса з дисками до трактора ЮМЗ-6 розміром кожного колеса 9.00-R20, шини торгової марки «Белшина» - 5000 грн.; 2 задніх колеса з дисками до трактора ЮМЗ-6 розміром кожного колеса 16.9R38, шини торгової марки «Белшина» - 8000 грн.; бензинова коса торгової марки «Demon», моделі «GT 3500» - 1748 грн.; бензинова коса торгової марки «START», моделі «PRO SGT-5100» - 2879,2 грн.; генератор дизельний торгової марки «Kingman Diesel» моделі «KM4000LHE» - 22399,2 грн.; мотоблок торгової марки «ZUBR» моделі «Q-12» - 38080 грн.; садова газонокосарка на 4 колесах торгової марки «Dnipro-M» моделі «32» - 4798,4 грн.; кутошліфувальна машинка торгової марки «POWERMAT» моделі «PM-AG-1500» - 1512 грн.; кутошліфувальна машинка торгової марки «Makita» моделі «GA9050» - 2587,75 грн.; кутошліфувальна машинка торгової марки «Sturm» моделі «AG9018PE» - 1976 грн.; 2 електричних обігрівачі торгової марки «Grunhelm» моделі «GPH 5R» - 4377,5 грн.; перфоратор торгової марки «Grand» моделі «ПЭ-1500» - 1576 грн.; перфоратор торгової марки «Bosch» моделі «GBH 8-45 D» 22684,5 грн.; бензинова коса торгової марки «Husqvarna» моделі «552R» - 2340,9 грн.; генератор бензиновий торгової марки «Dnipro-M» моделі «GX-30E» - 10657,6 грн.; електричний відбійний молоток торгової марки «Revolt» моделі «DH 2850» - 5696,25 грн.; кутошліфувальна машинка торгової марки «DeWalt» моделі «DWE4257» - 4004,25 грн. Загальна вартість майна становить 228100,19 гривень.
Посилання захисника на неналежність та недопустимість як доказів протоколів впізнання особи за фотознімками апеляційний до уваги не приймає.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно ст.85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.
На переконання суду апеляційної інстанції враховані судом першої інстанції докази в повній мірі відповідають наведеним критеріям, оскільки вони містять у собі відомості, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні, зокрема підтверджують факт перебування військовослужбовців рф, серед яких ОСОБА_9 (прізвисько/позивний «крот») в домоволодінні належному потерпілому ОСОБА_11 .
Зокрема згідно протоколу огляду місця події від 21 грудня 2022 року зафіксовано сліди перебування військовослужбовців рф у домоволодінні, за адресою: АДРЕСА_3 , а також зафіксовано інтер'єр самого домоволодіння.
Згідно протоколів огляду інтернет ресурсу за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 від 07 серпня 2024 року, оглянуто фотознімок на якому зображено 5 військовослужбовців російської федерації у військовій формі з автоматичною зброєю, серед яких є ОСОБА_9 , якого свідки упізнали як чоловіка на прізвисько «крот». Зображення приміщення в якому перебувають дані військослужбовці рф відповідає зображенню приміщення домоволодіння, належного ОСОБА_11 , що зафіксоване в протоколі огляду місця події.
Крім того відповідно до протоколів пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками від 18 червня 2024 року, свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 впізнали ОСОБА_9 як військовослужбовця рф на прізвисько «крот», який протягом квітня - травня 2022 року проживав разом із іншими військовослужбовцями рф у житловому будинку потерпілого ОСОБА_11 та потім виносив особисті речі останнього з будинку та завантажував у військовий автомобіль.
Інші письмові докази також відповідають критерію належності, оскільки містять відомості, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Враховані судом докази отримані належним суб'єктом, у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, а протоколи слідчих дій відповідають вимогам кримінального процесуального законодавства.
Доводи апеляційної скарги захисника про недопустимість протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками через відсутність інформації про походження фотографій, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки закон не визначає конкретного порядку отримання органом досудового розслідування, а також необхідності відображення у протоколі інформації про походження фотознімків, за якими буде проводитись впізнання.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 02 жовтня 2019 року у справі № 591/2374/17, від 08 лютого 2023 року у справі № 201/2609/20 та від 25 лютого 2025 року у справі №712/5142/20.
Посилання захисника на невідповідність фотознімків в протоколах пред'явлення особи для впізнання вимогам ст.228 КПК України зокрема щодо необхідної відсутності різких відмінностей на них, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки наявні у вказаних протоколах фотографії не містять різких відмінностей, адже свідкам для пред'явлення надано фотографії чотирьох осіб зі схожими ознаками зовнішності, зокрема зачіскою, вусами, бородою, формою обличчя.
Натомість свідки упізнали ОСОБА_9 (військовослужбовця рф на прізвисько «крот») за овалом обличчя, широкими бровами, широким носом, вустами, бородою та вусами, кольором очей, сукупністю рис обличчя.
За наведеного апеляційний суд не вбачає будь-яких ознак недопустимості як доказу протоколів пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.
Крім того суд першої інстанції обґрунтовано врахував показання потерпілого ОСОБА_11 та свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_17 .
Зокрема потерпілий ОСОБА_11 в судовому засіданні суду першої інстанції пояснив, що йому на праві приватної власності належить домоволодіння за адресою АДРЕСА_3 , яке складається з двоповерхового будинку, загальною площею 500 квадратних метрів, що огороджений парканом, на самій території є господарські будівлі та інші споруди. 22 лютого 2022 року він виїхав зі свого місця мешкання, у гості до своєї доньки, яка мешкає у Вінницькій області, та залишив приглядати за домогосподарством свого працівника ОСОБА_18 . ОСОБА_19 та двоє робочих людей на ім'я ОСОБА_20 та жінка на ім'я ОСОБА_21 продовжували жити в господарській будівлі, що розташовувалася неподалік від будинку на території домоволодіння. В квітні 2022 року він зателефонував ОСОБА_22 , який повідомив йому, що в його будинок без його дозволу заселилося 5 військовослужбовців російської федерації та почали проживати в будинку. Дозволу на проживання в будинку у нього ніхто не питав, та він нікому не давав. Зі слів ОСОБА_23 знає, що військові рф жили в його будинку та користувались його майном, побутовими речами та продуктами харчування. Також ОСОБА_24 говорив, що якось у вечері побачив, що російські військові вантажать його майно, яке брали з його дому упакували у коробки та мішки виносили та грузили на БТРи і кудись відвозили.
Після деокупації півдня України та Херсонської області в тому числі і смт. Білозерка приблизно 21 грудня 2022 року він приїхав до себе додому з метою оглянути будинок. Спільно з працівниками поліції провели огляд місця події, в будинку був безлад, та він виявив відсутність майна на загальну суму більше 200 тис. грн.
Свідок ОСОБА_12 в суді показав що в 2022 році працював керуючим господарства АДРЕСА_3 у потерпілого ОСОБА_11 , який займався молочною продукцією. Він приглядував за домоволодінням у відсутності господаря, ремонтував сільгосптехніку. Окрім нього у ОСОБА_11 , на господарстві працювали: його дружина ОСОБА_25 , жінка на ім'я ОСОБА_21 та її чоловік ОСОБА_20 . Всі ці робітники проживали в господарській будівлі, що розташовувалася неподалік від будинку на території домоволодіння потерпілого, тому могли бачити все, що відбувається на території домоволодіння. 20 лютого 2022 року потерпілий ОСОБА_11 поїхав у гості у Вінницьку область до своєї доньки. Приблизно в квітні місяці 2022 року до будинку приїхали військові рф на військовій техніці було їх близько 5 чоловік, вони мали зброю та були одягнені у в зелену плямисту форму, заселилися в будинок, жили в будинку, користувались речами, які там були, побутовою технікою. Дозволу на проживання в будинку вони в нього не брали. На початку червня місяця 2022 року десь в першій половині дня він особисто бачив, що військовослужбовці, а саме військовий рф з позивним « ОСОБА_26 » та інший військовий виносили з дому ОСОБА_11 сумки, в середині яких були електричні інструменти болгарки, тримери, відбійний молоток, та ін., грузили вони все це на БТР, що стояв біля воріт дому і кудись відвозили майно, потім поверталися і знову з будинку виносили майно ОСОБА_11 , це були телевізори, обігрівачі, навіть забирали холодильники, газові плити та ще електричний інструмент, який був в домі. Десь в грудні 2022 року перед Новим роком, приїхав ОСОБА_11 та була поліція, які всі разом поїхали до його будинку де працівники поліції спільно з ОСОБА_11 робили огляд його будинку, господарських приміщень. Виявилося що військові рф викрали багато майна, побутової техніки, сільськогосподарської техніки та інших речей. Під час досудового слідства він впізнав по фотокартках військових, які заселились до домоволодіння потерпілого та вивозили з будинку речі.
Допитаний в суді першої інстанції свідок ОСОБА_13 пояснив, що працював робочим у потерпілого ОСОБА_11 на фермі за адресою: АДРЕСА_3 . Спільно з ним працювали інші люди, а саме дояркою його дружина ОСОБА_27 , та ОСОБА_12 . Часто бував в гостях в будинку ОСОБА_28 та бачив там багато сільгосптехніки, скутер, велосипеди, побутової техніки, в кожній кімнаті дома були плазмені телевізори, на кухні було багато посуду, також були холодильники, морозильна камера, газова плита. Десь в двадцятих числа лютого місяця 2022 року ОСОБА_11 поїхав в гості до своєї доньки, а він з дружиною та ОСОБА_29 залишилися приглядати за господарством та майном. В квітні 2022 року до будинку приїхали військові рф на військовій техніці було їх близько 5 чоловік, які поселились в будинку. В червні місяці 2022 року військовослужбовці рф винесли з дому ОСОБА_11 сумки, в середині яких були електричні інструменти болгарки, тримери, відбійний молоток та ін. Грузили вони все це на БТР, що стояв біля воріт дому і кудись відвозили майно, потім поверталися і знову з будинку виносили майно ОСОБА_11 , це були телевізори, обігрівачі, навіть забирали холодильники, газові плити та ще електричний інструмент, який був в домі. Потім все це погрузили на БТР та кудись відвезли, двері будинку зачинили. За відсутності військових рф він через вікна дому бачив, що в будинку твориться безлад, всі особисті речі були розкидані по підлогам кімант, в спальнях кімнатах на стінах були відсутні телевізор. Під час досудового слідства він впізнав по фотокартках військових, які заселились до домоволодіння потерпілого та вивозили з будинку речі. Аналогічні показання, надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 .
Свідок ОСОБА_17 , в судовому засіданні пояснила, що є співмешканкою ОСОБА_12 . Близько 8 років знайома з ОСОБА_11 , т.я. працювала в нього на фермі дояркою. Бачила у ОСОБА_11 на території домоволодіння багато сільськогосподарської техніки, велосипеди, скутера. Також неодноразово була в середині будинку де бачила побутову техніку (газову плиту, холодильник, морозильну камеру, телевізори). Після окупації с-ща Білозерка вона мешкала в себе вдома в с.Зорівка, а її співмешканець залишився проживати в будинку ОСОБА_11 . Зі слів співмешканця їй відомо, що в будинок ОСОБА_11 заселились військові рф, які в подальшому вивезли побутову техніку та інше майно.
Посилання захисника ОСОБА_7 на те, що показання допитаних свідків є суперечливими та не містять інформації, яка з достовірністю підтверджує факт, що саме ОСОБА_9 разом з іншими військовослужбовцями рф вчинив інкримінований злочин, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки показання допитаних свідків є послідовними та повністю узгоджуються між собою.
Зокрема допитані свідки підтвердили факт перебування з квітня 2022 року військовослужбовців рф у домоволодінні належному ОСОБА_11 (свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) Кожен із вказаних свідків підтвердив, що вказані військовослужбовці поселилися в домоволодінні без дозволу та надалі вивезли належне ОСОБА_11 майно. Свідок ОСОБА_12 під час допиту в суді зазначив, що одним із таких військовослужбовців рф був військовий з позивним «крот».
Свідок ОСОБА_17 під час допиту вказала на наявність майна в домоволодінні ОСОБА_11 до того як туди заселилися військовослужбовці рф.
Посилання захисника на те, що жоден із допитаних свідків не зміг назвати імен військових рф або описати їх, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , впізнали ОСОБА_9 (військовослужбовця на прізвисько «крот») під час пред'явлення осіб для впізнання за фотознімками.
Щодо показань потерпілого ОСОБА_11 то колегія суддів зазначає, що потерпілий дійсно не був безпосереднім очевидцем події злочину, але його показання підтверджують факти наявності у нього в домоволодінні майна та нагляду за його домоволодінням свідками.
Будь-яких доказів про те, що потерпілий та свідки у цьому кримінальному провадженні не могли пам'ятати події, які мали місце згідно формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, захисником суду апеляційної інстанції не надано, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні процесуальні підстави ставити під сумнів зазначені вище показання.
Відповідно до п. 19 ч. 1 ст.7, ч. 1 ст.26 КПК України, однією із загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, яка полягає у вільному використанні суб'єктами кримінального провадження своїх процесуальних прав в межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Отже, сторона захисту у змагальному процесі не була позбавлена можливості також задавати свідкам питання, у тому числі з метою підтвердження своєї версії щодо непричетності ОСОБА_9 до інкримінованого злочину.
Захисником ОСОБА_7 також не надано суду доказів, які б свідчили про особисту зацікавленість свідків у розгляді цього кримінального провадження, оскільки ці свідки ретельно допитувалися в ході судового розгляду в суді першої інстанції, вони надавали детальні показання щодо обставин, пов'язаних із вчиненим ОСОБА_9 кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 438 КК України, попереджались про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а тому підстав вважати, що свідки мають намір оговорювати обвинуваченого немає.
Згідно ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу, а тому апеляційна скарга в цій частині є необґрунтованою та безпідставною.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що показання потерпілого та свідків, попереджених про кримінальну відповідальність і безпосередньо допитаних під час судового розгляду, є послідовними протягом усього розгляду і узгоджуються з іншими матеріалами кримінального провадження, які в свою чергу свідчать про винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого йому злочину.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вмотивованого та обґрунтованого висновку, що обвинувачений вчинив інкримінований йому злочин, оскільки у вироку суду першої інстанції в повній відповідності до вимог ч. 3 ст.374КПК України наведено докази, на яких ґрунтується висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_9 за пред'явленим обвинуваченням, які суд дослідив та оцінив із дотриманням положень ст.94 КПК України.
В основу обвинувального вироку покладено виключно ті докази, що не викликають сумнівів у їхній достовірності. Зі змісту вказаного вироку вбачається, що суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку виклав формулювання обвинувачення, визнаного доведеним, встановив і зазначив місце, час, спосіб вчинення злочину, його наслідки.
Судом першої інстанції повністю дотримані вимоги чинного законодавства, досліджено усі обставини кримінального провадження та оцінено надані докази з точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів, з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, які були би підставами для скасування чи зміни судового рішення при перевірці цього кримінального провадження, колегією суддів не встановлено.
Перевіряючи вирок в межах апеляційної скарги захисника в частині правильності призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_9 , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції достатньо та правильно врахував ступінь тяжкості та суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, наслідки вчиненого ним злочину, відомості про особу обвинуваченого, а також відсутність обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Згідно вимог ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
У відповідності до ст. 65 КК України та роз'яснень, наведених в п. 1постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
При призначенні покарання ОСОБА_9 , суд першої інстанції діяв з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України.
Так, кримінальне правопорушення передбачене ч.1 ст.438 КК України, відповідно до класифікації за ст.12 КК України, є особливо тяжким злочином.
З відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_9 вбачається, що він є громадянином росії, раніше не судимою особою на території України; військовослужбовець «10 отдельной бригады специального назначения» збройних сил російської федерації, відомості про наявність утриманців відсутні; дані про його перебування на обліку у лікарів нарколога та психіатра відсутні, перебуває у міжнародному розшуку з 11.09.2024 року за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України.
Обставин, які пом'якшують покарання відповідно до ст.66 КК України судом не встановлено.
Апеляційні доводи захисника про надмірну суворість призначеного ОСОБА_9 покарання за вчинений особливо тяжкого злочину у виді 12 років позбавлення волі, на думку колегії суддів є безпідставними, оскільки матеріали провадження не містять обставин, що пом'якшують призначене покарання та вказують на його невиправдану суворість і несправедливість.
Крім того, питання призначення покарання визначають форму реалізації кримінальної відповідальності в кожному конкретному випадку з огляду на суспільну небезпечність і характер злочину, обставини справи, особу винного, а також обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання тощо.
Вирішення цих питань належить до дискреційних повноважень суду, що розглядає кримінальне провадження по суті, який і повинен з урахуванням всіх перелічених вище обставин визначити вид і розмір покарання та ухвалити рішення.
Термін «явно несправедливе покарання» означає не будь-яку можливу відмінність в оцінці виду та розміру покарання з погляду суду апеляційної інстанції, а відмінність у такій оцінці принципового характеру. Це положення вказує на істотну диспропорцію, неадекватність між визначеним судом, хоча й у межах відповідної санкції статті, видом та розміром покаранням та тим видом і розміром покарання, яке б мало бути призначене, враховуючи обставини, які підлягають доказуванню, зокрема ті, що повинні братися до уваги при призначенні покарання.
Колегія суддів враховує фактичні обставини кримінального провадження, відповідно до яких, ОСОБА_9 разом з іншими військовослужбовцями рф, будучи комбатаном, та представником окупаційної армії, в період воєнного стану, в умовах міжнародного воєнного конфлікту, на території нсуверенної та незалежної держави Україна, що зазнала агресії з боку рф, самовільно, без дозволу поселився в домоволодінні цивільної особи, а надалі умисно, без військової необхідності, з особистих корисливих мотивів, у порушення норм міжнародного гуманітарного права щодо заборони пограбування, викрали значну частину належного потерпілому майна. Зазначені дії є особливо тяжким злочином направленим проти мирного населення в період війни.
Зазначене у поєднанні із відомостями про особу обвинуваченого вказує на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_9 можливе лише в умовах ізоляції від суспільства на строк, що призначений оскаржуваним вироком.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції призначив ОСОБА_9 покарання, яке буде достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання скоєння ним, а також іншими особами, нових кримінальних правопорушень, а апеляційні доводи сторони захисту щодо явно несправедливого покарання не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегією суддів не встановлено правових підстав для зміни чи скасування вироку суду стосовно ОСОБА_9 .
Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 376 ч.2, 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_9 залишити без задоволення, а вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2025 року стосовно ОСОБА_9 за ч . 2 ст. 28 ч.1 ст. 438 КК України - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4