Номер провадження: 22-ц/819/484/26
Єдиний унікальний номер справи: 766/85/26
18 березня 2026 року м. Херсон
Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого Приходько Л. А.,
суддів: Базіль Л.В.,
Бездрабко В.О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
відповідач - ОСОБА_4 ,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Пацалової Тамари Валеріївни на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2026 року, ухвалене під головуванням судді Шестакової Я.В.,
встановив:
30 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пацалова Тамара Валеріївна звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання грошових коштів спільним майном подружжя та поділ спільного майна подружжя, у якому просила:
- встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 16 жовтня 2008 року по травень 2015 року;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : грошові кошти у розмірі 170 000,00 дол. США, які 14 грудня 2008 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_5 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 30 вересня 2009 року в цивільній справі 2-2131/09 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 ; грошові кошти у розмірі 125 000,00 дол. США, які 30 березня 2010 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16 вересня 2013 року в цивільній справі 2120/13621/12 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 ; грошові кошти у розмірі 25 000,00 дол. США, які 08 червня 2011 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та грошові кошти у розмірі 55 000,00 дол. США та 50 000,00 євро, які 25 листопада 2014 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , стягнуті постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року в цивільній справі 766/6077/17 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 ; грошові кошти у розмірі 1 300 000,00 дол. США, які 05 березня 2014 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину: грошових коштів у розмірі 170 000,00 дол. США, які 14 лютого 2008 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_5 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 30 вересня 2009 року в цивільній справі 2-2131/09 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 ; грошових коштів у розмірі 125 000,00 дол. США, які 30 березня 2010 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16 вересня 2013 року в цивільній справі 2120/13621/12 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 ; грошових коштів у розмірі 25 000,00 дол. США, які 08 червня 2011 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та грошові кошти у розмірі 55 000,00 дол. США та 50 000,00 євро, які 25 листопада 2014 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , стягнуті постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року в цивільній справі 766/6077/17 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 , а всього 187 500,00 дол. США та 25 000,00 євро;
- поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право вимоги за договором позики, укладеним 05 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та визнати право ОСОБА_1 на 1/2 частку у праві вимоги за договором позики, укладеним 05 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ;
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1/2 частку за договором позики від 05 березня 2014 року у розмірі 650 000,00 дол. США.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2026 року позовну заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Пацалової Т.В. визнано неподаною та повернуто позивачу.
Ухвала мотивована тим, що оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду від 12 січня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, позов вважається неподаним та підлягає поверненню позивачу на підставі статті 185 ЦПК України.
21 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Пацалова Т.В. подала апеляційну скаргу, сформувавши її у системі «Електронний суд», в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2026 року, просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу скаржник зазначила, що під час звернення до суду нею були повністю дотримані вимоги закону щодо сплати судового збору за заявленими позивачем вимогами.
Адвокат Пацалова Т.В. зазначає, що вимогами позивача є поділ спільного майна подружжя, які пов'язані між собою підставою виникнення - спільне проживання сторін по справі однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
Основною вимогою у позовній заяві є встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 16 жовтня 2008 року до травня 2015 року.
Всі інші вимоги є похідними, оскільки їх задоволення повністю залежить від задоволення основної позовної вимоги, виходячи з того, що у разі не встановлення факту проживання сторін однією сім'єю без реєстрації шлюбу не може бути визнано спільною сумісною власністю та поділено спірне майно.
В тому числі похідними є позовні вимоги щодо вирішення питання про поділ між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 права вимоги за договором позики, укладеним 05 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , визнання права ОСОБА_1 на 1/2 частку у праві вимоги за договором позики, укладеним 05.03.2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , а також стягнення у солідарному порядку з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1/2 частку за договором позики від 05 березня 2014 року у розмірі 650 000,00 дол. США.
Зазначені позовні вимоги також заявлені позивачем в межах поділу спільного майна подружжя з підстав того, що спірні грошові кошти були передані відповідачем в борг ОСОБА_3 і ОСОБА_4 в період спільного проживання сторін без реєстрації шлюбу, а тому, відповідно, є спільною власністю подружжя, на яку Позивач має право вимоги та право стягнення 1/2 її частини.
Зазначає, що без встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зазначені позовні вимоги не будуть мати підстав для задоволення.
Таким чином, на думку апелянта, позивач повинна сплатити до суду судовий збір за три немайнові вимоги та за майнові вимоги з урахуванням загальної суми позову. Тобто за три немайнові вимоги Позивач повинна була сплатити 3 633,60 грн (1211,20 х 3). Оскільки ціну позову позивачем було визначено у розмірі 837 500,00 доларів США та 25 000,00 Євро, а отже вона повинна була сплатити судовий збір за майнові вимоги, виходячи з загальної суми позову 15 140,00 грн. (3028 х 5), що разом становить 18 773,60 грн, які нею були сплачені навіть у більшому, ніж зазначено, розмірі.
На підставі наведеного, представник позивача вважає, що суд зробив помилкові висновки щодо того, що майновий збір повинен бути сплачений окремо за кожну майнову вимогу, оскільки такі висновки не відповідають положенням Закону України «Про судовий збір» і не ґрунтуються на жодних правових нормах.
Правом на подання відзиву відповідачі не скористалися.
Відповідно до частини другої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зокрема, про повернення заяви позивачеві (заявнику), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України визначено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах, визначених статтею 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач не виконав вимоги ухвали суду від 12 січня 2026 року про залишення позовної заяви без руху, позов вважається неподаним та підлягає поверненню позивачу на підставі статті 185 ЦПК України.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, представник ОСОБА_1 - адвокат Пацалова Тамара Валеріївна звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання грошових коштів спільним майном подружжя та поділ спільного майна подружжя, у якому просила:
- встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 16 жовтня 2008 року по травень 2015 року;
- визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 : грошові кошти у розмірі 170 000,00 дол. США, які 14 грудня 2008 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_5 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 30 вересня 2009 року в цивільній справі 2-2131/09 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 ; грошові кошти у розмірі 125 000,00 дол. США, які 30 березня 2010 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16 вересня 2013 року в цивільній справі 2120/13621/12 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 ; грошові кошти у розмірі 25 000,00 дол. США, які 08 червня 2011 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та грошові кошти у розмірі 55 000,00 дол. США та 50 000,00 євро, які 25 листопада 2014 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , стягнуті постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року в цивільній справі 766/6077/17 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 ; грошові кошти у розмірі 1 300 000,00 дол. США, які 05 березня 2014 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ;
- стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частину: грошових коштів у розмірі 170 000,00 дол. США, які 14 лютого 2008 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_5 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 30 вересня 2009 року в цивільній справі 2-2131/09 з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 ; грошових коштів у розмірі 125 000,00 дол. США, які 30 березня 2010 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , стягнуті рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 16 вересня 2013 року в цивільній справі 2120/13621/12 з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь ОСОБА_2 ; грошових коштів у розмірі 25 000,00 дол. США, які 08 червня 2011 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та грошові кошти у розмірі 55 000,00 дол. США та 50 000,00 євро, які 25 листопада 2014 року ОСОБА_2 надав у позику ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , стягнуті постановою Київського апеляційного суду від 30 жовтня 2018 року в цивільній справі 766/6077/17 з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 на користь ОСОБА_2 , а всього 187 500,00 дол. США та 25 000,00 євро;
- поділити між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право вимоги за договором позики, укладеним 05 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , та визнати право ОСОБА_1 на 1/2 частку у праві вимоги за договором позики, укладеним 05 березня 2014 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і ОСОБА_4 ;
- стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1/2 частку за договором позики від 05 березня 2014 року у розмірі 650 000,00 дол. США.
Тобто, з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, зокрема, у зв'язку несплатою судового збору за всі заявлені позовні вимоги у повному обсязі. Судом було зазначено, що оскільки позивачем заявлено майнові вимоги до кількох відповідачів, при цьому кожна з таких вимог ґрунтується на самостійних підставах, судовий збір має сплачуватися з урахуванням кожної окремої вимоги. Тобто обов'язок зі сплати судового збору виникає щодо кожної майнової вимоги окремо, незалежно від кількості відповідачів чи їх процесуального статусу, у зв'язку з чим судовий збір підлягає сплаті за кожну з заявлених вимог (а.с.115-116).
04 лютого 2026 року на виконання вимог ухвали суду від 06 лютого 2026 року представником ОСОБА_1 - адвокатом Пацаловою Тамарою Валеріївною подано заяву про усунення недоліків позовної заяви. В заяві було зазначено, що агальна сума судового збору, яка підлягала сплаті позивачем, становить 18 773,60 грн, яка сплачена нею у повному обсязі. До того ж зауважено, що оскільки позов поданий до декількох відповідачів то судовий збір за майнові вимоги не сплачується окремо за кожну майнову вимогу.
06 лютого 2026 року ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу, з посиланням на невиконання зазначених в ухвалі суду від 06 лютого 2026 року про залишення позовної заяви без руху, а саме не сплатою судового збору за заявлені позовні вимоги у повному обсязі (а.с.127).
Тобто, із зазначених обставин справи вбачається, що відповідач не погоджується з висновком суду першої інстанції по визначенню розміру сплати судового збору за заявленими позивачем двома вимогами майнового характеру.
Статтею 175 ЦПК України встановлено форму та зміст позовної заяви, а в статті 177 ЦПК України міститься перелік документів, що додаються до позовної заяви.
Зокрема, згідно частини четвертої статті177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У частинах першій, третій статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно вимог частини третьої, шостої статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Судовий збір справляється з урахуванням загальної суми позову у разі подання позову одним позивачем до кількох відповідачів.
Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви з немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання фізичною особою позовної заяви з майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 відсоток від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд першої інстанції, зокрема, звертав увагу на те, що позивачем було сплачено судовий збір не у повному обсязі. Свої висновки обґрунтовував тим, що позивачем заявлено дві самостійні майнові вимоги:
- перша вимога - про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 частини грошових коштів, що виникли з кількох окремих договорів позики, укладених у різні роки з різними боржниками, та стягнутих на підставі різних судових рішень. Загальний розмір заявленої до поділу суми становить 187500,00 доларів США та 25000,00 євро;
- друга вимога - про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 1/2 частки за договором позики від 05 березня 2014 року у розмірі 650 000,00 доларів США.
Зважаючи на те, що такі вимоги (майнового характеру) не є між собою однорідними (взаємопов'язаними), виникають з різних правовідносин, ґрунтуються на різних договорах, мають різний суб'єктний склад, відмінні предмет та межі доказування, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність окремої сплати позивачем судового збору за кожну пред'явлену нею позовну вимогу майнового характеру.
Посилання апелянта на те, що пред'явленні вимоги майнового характеру є такими, що заявлені в межах поділу спільного майна подружжя та є похідними від заявленої вимоги немайнового характеру (встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу), що виключає необхідність сплачувати судовий збір за кожну таку вимогу окремо, колегія суддів не приймає до уваги із вищезазначених підстав, оскільки в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, які не є пов'язаними між собою.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність правових висновків суду, такі доводи зводяться до викладення обставин справи із наданням коментарів та тлумаченням норм чинного законодавства на власний розсуд, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, оскільки вона постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Пацалової Тамари Валеріївни залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 06 лютого 2026 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку за правилами статті 389 ЦПК України.
Головуючий Л. А. Приходько
Судді: Л. В. Базіль
В. О. Бездрабко