Справа №577/4721/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Гетьман В. В.
Номер провадження 33/816/76/26 Суддя-доповідач Рунов В. Ю.
Категорія 130 КУпАП
Іменем України
20 лютого 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., з участю секретаря судового засідання Баришевої А. І., розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 577/4721/24 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.08.2024, якою
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1
визнаний винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення:
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_3 ,
установив:
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати постанову судді суду першої інстанції та закрити провадження в справі за відсутністю в його діях складу правопорушення, оскільки він не керував мотоциклом, огляд на стан сп'яніння пройшов через погрози працівників поліції, з результатами огляду він був згоден та наполягав на проходженні огляду в закладі охорони здоров'я, але поліцейські йому в цьому відмовили, а також не надали для підпису протокол та акт огляду, у протоколі невірно зазначено його прізвище та дата народження.
Постановою судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.08.2024 ОСОБА_5 визнаний винним за ч. 1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн з позбавленням права керування т/з строком один рік. Стягнуто з ОСОБА_5 605,60 грн судового збору.
Згідно постанови судді, 22.08.2024 о 18:20 в с. Грузьке Конотопського району Сумської області по вул. Заярівка ОСОБА_5 керував мотоциклом «Альфа Спорт» в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР.
Вислухавши доводи ОСОБА_3 , який підтримав свою апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Законодавство України про адміністративне правопорушення складається з КУпАП та інших законів України (ч. 1 ст. 2 КУпАП), а згідно положень ст. 9 Конституції України, ст. 19 ЗУ «Про міжнародні договори» та ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» усталена судова практика ЄСПЛ є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
Завданням КУпАП є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1), а згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справах є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності (ч. 1 і ч. 2 ст. 7 КУпАП). При цьому правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, гласність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено відповідальність (ст. 9 КУпАП), а на підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідальність для особи, яка керує т/з, настає, крім іншого, за керування т/з у стані алкогольного сп'яніння, що кореспондується з вимогами п. 2.9а ПДР, згідно яких водієві забороняється керувати т/з у стані алкогольного сп'яніння.
Розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 116149 від 22.08.2024, суддя суду першої інстанції дійшов висновку, що водій ОСОБА_5 керував т/з у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п. 2.5 ПДР і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом із тим, висновки судді суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного правопорушення, викладені у постанові, не відповідають фактичним обставинам справи, належним чином не вмотивовані та не ґрунтуються на вимогах закону.
Зокрема, на підтвердження вини ОСОБА_3 суд першої інстанції послався на протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія т/з із метою виявлення стану сп'яніння, акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результат огляду на стан сп'яніння із застосуванням газоаналізатора «Драгер», відеозапис на оптичному диску.
У ході апеляційного розгляду ОСОБА_3 пояснив, що 22.08.2024 близько 18:20 він дійсно знаходився в с. Грузьке Конотопського району Сумської області та вів у руках несправний мопед. У цей час до нього підійшли працівники поліції та зазначили про те, що йому необхідно пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, на що він погодився. З результатом огляду він був категорично не згоден, у зв'язку з чим наполягав на проходженні огляду в закладі охорони здоров'я, але поліцейські йому в цьому відмовили.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду».
Так, у разі наявності підстав вважати, що водій т/з перебуває у стані сп'яніння, згідно з ознаками, визначеними в розділу I «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», така особа підлягає огляду на відповідний стан сп'яніння.
Згідно ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
У цій справі порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння поліцейським дотриманий не був, оскільки до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено матеріалів відеозапису проведення огляду або ж даних про проведення огляду в присутності двох свідків, внаслідок чого огляд ОСОБА_3 слід вважати недійсним.
У зв'язку з відсутністю відеозапису неможливо перевірити і викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини щодо керування ОСОБА_3 транспортним засобом, а також встановити чи був ОСОБА_3 згоден з результатом проведеного на місці огляду на стан алкогольного сп'яніння, що останній категорично заперечував у апеляційному суді, і має суттєве значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Основного Закону усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Конституційний Суд України зауважує, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов'язок доведення вини особи покладається на державу (абз. 1-3 п. 4 рішення ВП КСУ від 26.02.2019 у справі № 1-р/2019).
Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
Оскільки огляд ОСОБА_3 на стан алкогольного сп'яніння є недійсним, внаслідок чого істотно порушені його права та законні інтереси, то протокол про адміністративне правопорушення необхідно вважати недопустимим доказом, що тягне за собою визнання недопустимими усіх доказів у справі (правова концепція «отруєного дерева» (або «ефект доміно»), яка знайшла своє відображення у чисельних рішеннях ЄСПЛ (справи «Гефген проти Німеччини» (Gafgen v. Germany), від 30.06.2008); «Яременко проти України» (Yaremenko v. Ukraine), від 30.04.2015), згідно якої визнання одного доказу недопустимим має наслідком невизнання доказами всіх фактичних даних, одержаних на його підставі («отруєне дерево дає отруйні плоди»), тобто матеріали, отримані в результаті використання недопустимого матеріалу, самі є недопустимими як докази.
Є обґрунтованими і доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 у тій частині, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначені його прізвище, а також число та місяць його народження.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення складений на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , при цьому відомості про особу були встановлені поліцейськими згідно паспорту серії НОМЕР_1 .
Разом з тим, з наданої ОСОБА_3 копії паспорту серії НОМЕР_2 вбачається, що його правильними відомостяями є « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Згідно листа УДМС у Сумській області № 5901.3-3735/59.1-25 від 22.08.2025 паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 виданий 06.07.2007 Конотопським МРВ УМВС України в Сумській області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , взамін втраченого паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 06.12.2000 Конотопським МРВ УМВС України в Сумській області на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . За обліковими даними УДМС у Сумській області громадянин ОСОБА_5 не значиться, паспортом громадянина України не документований.
Як пояснив ОСОБА_3 апеляційному суду, при складанні поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення, останні у нього паспорт не просили, чому в документах його дані вказані невірно, він не знає.
З наведеного слідує, що при складанні протоколу поліцейські не встановили належним чином особу ОСОБА_3 та фактично оформили матеріали справи про адміністративне правопорушення на іншу особу, що є істотним порушенням вимог закону та самостійною підставою для визнання наявних у справі доказів недопустимими.
Незважаючи на те, що ОСОБА_3 підтвердив, що викладені в протоколі обставини дійсно мали місце за його участю, зазначене не усуває допущених порушень, оскільки ідентифікація особи правопорушника є обов'язковою процесуальною умовою притягнення до адміністративної відповідальності.
Фактичне оформлення матеріалів відносно іншої особи виключає можливість визнання такого протоколу належним доказом, адже він не відповідає вимогам достовірності та допустимості, а також унеможливлює перевірку правильності притягнення саме ОСОБА_3 до відповідальності.
Таким чином, навіть за наявності визнання фактичних обставин, допущені порушення процедури є істотними, оскільки порушують право особи на справедливий розгляд справи та виключають можливість використання відповідного протоколу як доказу.
Крім того, ОСОБА_3 в апеляційному суді зазначив, що поліцейські протокол про адміністративне правопорушення для ознайомлення йому не надавали, жодних документів він не підписував. Через деякий час він вирішив дізнатися з рухом протоколу та зателефонував знайомій, які працює в Конотопському міськрайонному суді Сумської області (нібито помічник судді), яка йому повідомила, що справа перебуває в суді, при цьому вона зробила фотознімки протоколу про адміністративне правопорушення та направила йому по телефону.
Такі повідомлені ОСОБА_3 обставини не є голослівними та безпідставними, так як з наявного в матеріалах справи оригіналу протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 116149 вбачається, що у пунктах 12, 14, 15, 16 та 18 маються підписи особи, щодо якої складено протокол (нібито ОСОБА_3 ). У той же час, згідно наданих ОСОБА_3 фотокопій протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 116149, жодні підписи, окрім поліцейського, відсутні.
Зазначені факти викликають обгрунтовані сумніви в тому, що протокол про адміністративне правопорушення був підписаний саме ОСОБА_3 , а не іншою особою в той час, коли справа перебувала в Конотопському міськрайонному суді Сумської області і рішення в ній суддею вже було прийнято. До того ж, ОСОБА_3 пояснив, що хоча він і ознайомлений зі змістом апеляційної скарги та підтримує її, але особисто він не займався її складанням, так як апеляційна скарга була підготовлена, підписана і подана від його імені кимось із працівників Конотопського міськрайонного суду Сумської області на його прохання.
Таким чином, ретельно дослідивши та перевіривши в ході апеляційного розгляду усі наявні в справі докази, апеляційний суд приходить до переконання про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було. При цьому всі передбачені законом можливості для усунення розумних сумнівів в суді апеляційної інстанції були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих у справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі.
На підставі викладеного, оскаржувана постанова судді суду першої інстанції підлягає скасуванню через неправильне застосування норми матеріального права та порушення норм процесуального права, а провадження у справі - закриттю.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 30.08.2024 відносно ОСОБА_6 скасувати через неправильне застосування суддею суду першої інстанції норми матеріального права і порушення норм процесуального права, а провадження у справі на підставі п. 1 ст. 247 і п. 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП закрити через відсутність складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В. Ю. Рунов