Номер провадження: 11-сс/813/316/26
Справа № 523/39/26 1-кс/523/900/26
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
18.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя - ОСОБА_2 ,
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та представником ОСОБА_7 за допомогою власних технічних засобів, матеріали справи за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 06.01.2026 року,
встановив:
оскарженою ухвалою слідчого судді відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_7 , поданої в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність відповідних посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягала у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.365 КК України, за заявою ОСОБА_6 .
Мотивуючи прийняте рішення, слідчий суддя послався на те, що заявник оскаржує бездіяльність, яка не може бути оскаржена, оскільки відсутні відомості про звернення ОСОБА_6 або його представника до відповідного органу досудового розслідування з заявою про вчинення кримінального правопорушення, відповідно до вимог ч.5 ст.214 КПК України. Крім того в заяві ОСОБА_6 відсутнє прохання про внесення відомостей до ЄРДР.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, представник ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість ухвали, просить її скасувати та постановити нову, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги представник посилається на те що слідчий суддя дійшов необґрунтованого висновку, що скарга та її додатки не містять будь-яких відомостей про звернення ОСОБА_6 до ДБР із заявою про вчинення кримінального правопорушення. Представник зазначає, що про існування заяви ОСОБА_6 свідчить лист за підписом керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8 , про що також зазначено в оскаржуваній ухвалі. Вказані обставини, на думку апелянта, свідчать про незаконність ухвали слідчого судді.
Прокурор, будучи повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явивсь, з клопотанням про відкладення розгляду не звертався.
Заслухавши суддю-доповідача; пояснення представника, яка підтримала доводи апеляційної скарги, однак в повному обсязі не змогла висловити свою позицію у зв'язку з переривання виде конференц зв'язку (який налагодити в подальшому не вдалося); вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги; колегія суддів дійшла висновку про таке.
Частина перша ст. 404 КПК України (далі - КПК) передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Згідно з положеннями ст. 24 КПК, які узгоджуються з приписами ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому КПК.
Главою 26 КПК передбачений інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності на стадії досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Специфіка кримінальної процесуальної діяльності визначає особливу процедуру оскарження дій (бездіяльності) і рішень осіб, які її здійснюють, водночас право на оскарження у кримінальному процесі забезпечується встановленням у нормах КПК порядку і строків принесення (у деяких випадках і розгляду) скарг на дії (бездіяльність) і рішення суду, слідчого судді, прокурора, слідчого.
Главою 26 Розділу ІІІ КПК регламентований порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, який служить вихідною гарантією захисту прав учасників кримінального провадження і є однією із засад кримінального провадження.
Колегією суддів встановлено, що під час вирішення питання щодо прийняття до розгляду скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на бездіяльність посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, слідчий суддя місцевого суду дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадженні, з огляду на таке.
Статтею 303 КПК встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, ч.1 ст.303 КПК передбачена можливість оскарження на досудовому провадженні бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до вимог ч.1 ст.306 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень Глави 26 КПК України.
Слідчим суддею відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника із посиланням на положення ч.4 ст.304 КПК, з мотивів того, що скарга подана на бездіяльність Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка з боку останніх відсутня та яка не може бути оскаржена, оскільки відсутні відомості про звернення ОСОБА_6 , або його представника, до органу досудового розслідування відповідно до вимог ч.5 ст.214 КПК України.
Відмовляючи у відкритті провадження, слідчий суддя зазначив, що керівник Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_8 листом від 31.12.2025 року повідомив представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , що у заяві ОСОБА_6 не міститься достатніх об'єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчими органів Державного бюро розслідувань, у зв'язку із цим відсутні достатні правові підстави для застосування слідчими органів Державного бюро розслідувань наданих повноважень щодо початку досудового розслідування і внесення відомостей до ЄРДР.
Також слідчий суддя послався на те, що ОСОБА_6 , або його представник, до органу досудового розслідування із заявою про вчинення кримінального правопорушення не звертались, крім того в заяві ОСОБА_6 відсутнє прохання про внесення відомостей до ЄРДР.
Однак, такий висновок слідчого судді, апеляційний суд визнає необґрунтованим, з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2025 року ОСОБА_6 звернувся до Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини із заявою про порушення його прав співробітниками УСБ України в Одеській області. Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини звернувся до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві з проханням розглянути в межах компетенції звернення ОСОБА_6 щодо можливих неправомірних дій працівників УСБУ в Одеській області у кримінальному провадженні № 22024160000000004.
Як вбачається зі змісту листа за підписом керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_9 від 31.12.2025 року, звернення ОСОБА_6 не містить достатніх об'єктивних даних, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, досудове розслідування яких здійснюється слідчими органів ДБР, у зв'язку з цим відсутні підстави для застосування слідчими органів ДБР наданих повноважень щодо початку досудового розслідування і внесення відомостей до ЄРДР.
Також у листі зазначено, що звернення ОСОБА_6 направлено до УСБУ в Одеські області для організації розгляду та прийняття рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Тобто, зі змісту листа керівника Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) ТУ ДБР у м. Миколаєві ОСОБА_9 від 31.12.2025 року вбачається, що заява ОСОБА_6 , фактично була предметом перевірки органом досудового розслідування щодо наявності або відсутності підстав для внесення відповідних відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином, не можна погодитися з доводами апелянта, що на час звернення представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 із скаргою до Пересипського районного суду м. Одеси та прийняття рішення слідчим суддею рішення про відмову у відкритті провадження за скаргою, органом досудового розслідування - Другим слідчим відділом (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, було фактично відмовлено у внесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 , що може свідчити про можливу бездіяльність слідчого, оскарження якої передбачено положеннями ст.303 КПК України.
З урахуванням наведеного, слід зробити висновок, що невнесення органом досудового розслідування відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_6 підлягає оскарженню в порядку положень ч.1 ст.303 КПК України, тому скарга підлягає розгляду по суті в порядку ч.1 ст.306 КПК України.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя фактично не перевірив доводи скарги та долучені до неї докази, та безпідставно відмовив у відкритті провадженні за скаргою.
Оскільки слідчий суддя не дотримався вимог процесуального закону та безпідставно
відмовив у відкритті провадження за скаргою представника, доводи апелянта про існування підстав для скасування оскарженої ухвали є обґрунтованими, тому ухвала підлягає скасуванню, із постановленням апеляційним судом нової ухвали про повернення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, для розгляду іншим слідчим суддею.
Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції, згідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 303, 306, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Пересипського районного суду м. Одеси від 06.01.2026 року, якою відмовлено у відкритті провадження за скаргою представника ОСОБА_7 поданої в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність відповідних посадових осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягала у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.365 КК України, за заявою ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , подану в порядку ст.303 КПК України, на бездіяльність уповноважених осіб Другого слідчого відділу (з дислокацією в м. Одесі) ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві, яка полягала у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ст.365 КК України, за заявою ОСОБА_6 , в суді першої інстанції, іншим слідчим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4