Номер провадження: 22-ц/813/2887/26
Справа № 947/25571/25
Головуючий у першій інстанції Скриль Ю. А.
Доповідач Сегеда С. М.
19.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
Головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
розглянувши у порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи, апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» на рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року, ухваленого під головуванням судді Скриль Ю.А., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
09.07.2025 року АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 800,07 грн.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що 10.10.2019 ОСОБА_1 , встановивши мобільний додаток «Моnobank», пройшов реєстрацію, підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Моnobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Вказаним відповідач підтвердив отримання примірника Договору в Мобільному додатку «Моnobank», ознайомлення та згоду з умовами Договору, укладання Договору, та зобов'язався виконувати умови Договору. Позивачем відповідачу ОСОБА_1 було відкрито поточний рахунок № НОМЕР_1 та на підставі укладеного договору позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 8 200,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
Посилаючись на те, що внаслідок не виконання умов договору, у позичальника станом на 11.05.2025 року виникла заборгованість у розмірі 22 800,07 грн. (заборгованість за тілом кредиту), позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року у задоволенні позову АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було відмовлено (а.с.65-70).
В апеляційній скарзі АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» ставить питання про скасування оскаржуваного рішення суду, ухвалення нового судового рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (а.с.74-78).
У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 19.03.2026 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв'язку з чим судове засідання не проводиться.
Згідно приписів ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).
Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи недостатню кількість суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 8), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження, а також через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через відключення електроенергії в приміщенні Одеського апеляційного суду,у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю суддів, датою ухвалення цього судового рішення є 19.03.2026 року.
При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.12.2025 року (а.с.87), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України (а.с.88-89).
Колегією суддів було також враховано, що поштова кореспонденція надсилалася на адресу відповідача ОСОБА_1 , за зареєстрованим місцем його проживання (а.с.55). Проте, поштова кореспонденція повернулася з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.70-71).
Відповідно до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання.
З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Одеським апеляційним судом 30.01.2026 року було розміщено на офіційному веб-сайті судової влади України оголошення про повідомлення відповідача ОСОБА_1 про слухання справи в порядку письмового позовного провадження, без повідомлення учасників справи, що в сенсі ст. 128 ЦПК України є належним повідомлення (а.с.93-94).
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не було доведено належними та допустимими доказами надання позичальнику кредитних коштів на існуючий поточний рахунок (а.с.65-70).
Проте, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Відповідно до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань.
З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2019 року, встановивши мобільний додаток «Моnobank», ОСОБА_1 пройшов реєстрацію, підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Моnobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису, в результаті чого отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту. Вказаним відповідач підтвердив отримання примірника договору в Мобільному додатку «Моnobank», ознайомлення та згоду з умовами договору, укладання договору, та зобов'язався виконувати умови договору. Крім того, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» було відкрито ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 (а.с.16).
На підставі укладеного договору, позичальник отримав кредит у розмірі 8 200,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок.
З банківської виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 ОСОБА_1 вбачається, що останній використовував кредитні кошти на різні потреби, зокрема, розраховувався у магазинах, кафе, знімав готівку, частково погашав заборгованість за кредитом, та інше (а.с.15-23).
Банківська виписка має статус первинного документу, що вбачається з Переліку типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.12 р. № 578/5, відповідно до якого, до первинних документів, які фіксують факт виконання господарської операції та служать підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку і в податкових документах, віднесені: касові, банківські документи; повідомлення банків; виписки банків; корінці квитанцій і касових чекових книжок.
Позичальником використовувалися кредитні кошти, проте в добровільному порядку борг повністю не повернутий.
Згідно розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором станом 11.05.2025 року становить 22 800,07 грн. (заборгованість за тілом кредиту) (а.с.7-13).
Кредитний договір позичальником спростовано не було.
Враховуючи те, що факт отримання відповідачем кредиту та користування кредитними коштами є доведеним, право позивача про стягнення тіла кредиту є порушеним і підлягає судовому захисту.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про необхідність відмови у позові з підстав недоведеності факту надання позичальнику кредитних коштів.
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги надав суду достатні, належні і допустимі докази існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
При цьому, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга АТ «АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» підлягає задоволенню, рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року - скасуванню, з ухваленням постанови про задоволення позовних вимог АТ АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України колегія суддів також вважає за необхідне розподілити між сторонами судові витрати наступним чином.
Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача на користь АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» слід стягнути судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 3 028,00 грн., а також за подачу апеляційної скарги у розмірі 4 542,00 грн., а всього стягнути 7 570,00 грн.
Крім того, оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України є малозначною, то у постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, п.4 ч.1 ст. 376, ст.ст. 381 - 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» задовольнити.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 03.11.2025 року скасувати.
Ухвалити постанову, якою позовні вимоги Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.
Стягнути ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК», код ЄДРПОУ: 22 800,07 грн. (двадцять дві тисячі вісімсот гривень 07 копійок), а також судовий збір у загальному розмірі 7 570,00 грн. (сім тисяч п'ятсот сімдесят гривень 00 копійок).
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М.Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева