Номер провадження: 22-ц/813/2217/26
Номер провадження: 22-ц/813/2845/26
Справа № 523/6451/25
Головуючий у першій інстанції Середа І.В.
Доповідач Сегеда С. М.
03.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого Сегеди С.М.,
суддів: Громіка Р.Д.,
Комлевої О.С.,
за участю:
секретаря Козлової В.А.,
представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Жук В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнова Андрія Івановича на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2025 року, повний текст якого складено 14 жовтня 2025 року та ухваленого під головуванням судді Середи І.В., а також апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року, повний текст якого складено 29 жовтня 2025 року та ухваленого під головуванням судді Середи І.В., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ДТЕК Одеські Електромережі» до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії,
встановив:
16.04.2025 року Акціонерне товариство (далі - АТ) «ДТЕК Одеські Електромережі» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 105 790,98 грн., нараховану за порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14 березня 2018 року (далі - ПРРЕЕ).
Позовна заява була обґрунтована тим, що 14.03.2024 року під час перевірки дотримання відповідачем вимог ПРРЕЕ представниками АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» у споживача ОСОБА_1 за адресою споживання: АДРЕСА_1 , було виявлено порушення ПРРЕЕ, що виразилось у самовільному підключенні електропроводки, струмоприймачів до мережі, що не є власністю позивача, з порушенням схеми обліку, про що в присутності відповідача було складено акт про порушення № 8014643 та на його підставі комісією з розгляду актів було розраховано обсяг та вартість необлікованої електричної енергії за період з 14.03.2023 року до дня виявлення порушення, на суму 105 790,98 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив задовольнити його позовні вимоги.
Рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року позовні вимоги АТ «ДТЕК Одеські Електромережі» були задоволені.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» заборгованість за необліковану електричну енергію в розмірі 105 790,98 грн., а також судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (т.1, а.с.127-129).
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвокат Смирнов А.І. ставить питання про скасування рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.131-134).
Крім того, додатковим рішенням Пересипського районного суду м. Одеси від 29.10.2025 року з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставить питання також про скасування додаткового рішення суду від 29.10.2025 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права (т.1, а.с.171-175).
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року АТ «ДТЕК Одеські електромережі» просить оскаржуване рішення залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість (т.1, а.с.189-193).
Вирішуючи питання про слухання справи у відкритому судовому засіданні, за участю представника АТ «ДТЕК Одеські електромережі» - адвоката Жук В.О., та у відсутність інших учасників справи, колегія суддів виходить із того, що всі учасники справи були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання (т.1, а.с.208-210).
Колегією суддів було також враховані клопотання, заявлені в апеляційних скаргах на оскаржувані рішення суду від 14.10.2025 року та від 29.10.2025 року адвокатом Смирновим А.І., який діє в інтересах апелянта ОСОБА_1 , про розгляд справи за відсутності апелянта та його представника (т.1, а.с.134, 175).
Колегія суддів також зазначає, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція), кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).
При цьому вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, ЄСПЛ в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих п. 1 ст. 6 Конвенції.
Також слід зазначити, що відповідно до ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також судів, органів прокуратури України, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність. Згідно зі ст. 12-2 вказаного Закону в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені. Згідно зі ст. 26 вказаного Закону правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. Явка сторони до суду апеляційної інстанції не є обов'язковою, а тому перешкоди для розгляду справи в даному випадку відсутні.
На підставі викладеного, а також враховуючи, що в своїх рішеннях ЄСПЛ наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, колегія суддів вирішила слухати справу за участю представника позивача та у відсутність інших учасників справи.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваних судових рішень, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, відзив АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року (т.1, а.с.189-193), колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги на рішення суду від 14.10.2025 року та про часткове задоволення апеляційної скарги на додаткове рішення суду від 29.10.2025 року, виходячи з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за необліковану електричну енергію, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем належними та допустимими доказами було доведено факт порушення ОСОБА_1 . ПРРЕЕ, у зв'язку з чим у останнього виникло зобов'язання зі сплати заборгованості за необліковану електричну енергію у розмірі 105 790,98 грн. за 14496 кВт/год., яка ним у добровільному порядку не була сплачена (т.1, а.с.127-129).
За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.
Боржник не звільняється від відповідальності у разі неможливості виконання ним грошових зобов'язань (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Згідно ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку, в тому числі споживачі, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
Відповідно п. 5.5.5 ПРРЕЕ, споживач електричної енергії, зокрема, зобов'язаний: здійснювати оплату рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; не допускати без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення без облікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
У пункті 8.2.4 ПРРЕЕ зазначено, що в разі виявлення представниками оператора системи самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором.
Пунктом 8.2.5 ПРРЕЕ встановлено, що в разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача. Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.
Згідно із п. 8.2.6 ПРРЕЕ на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг не облікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення. Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання. Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до п. 8.2.7 ПРРЕЕ в разі незгоди споживача з фактом крадіжки електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту викрадення електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.
Ухвалюючи судове рішення, суд першої інстанції виходив також із того, що ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 .
АТ «ДТЕК Одеські електромережі» постачає електричну енергію за вказаною адресою, а споживач ОСОБА_1 використовує її для власних потреб та здійснює розрахунки з енергопостачальником за спожиту електроенергію за обумовленим тарифами (цінами), у передбачені терміни, відповідно до відкритого особового рахунку № НОМЕР_1 .
Згідно Акту про порушення № 8014643 від 14.03.2024 року, складеного представниками АТ «ДТЕК Одеські електромережі», за участю споживача ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , споживач ОСОБА_1 порушив підп. 6 п.8.4.2. ПРРЕЕ, яке полягало у самовільному підключенні електроустановок до електромережі АТ «ДТЕК Одеські електромережі» з порушенням схеми обліку.
Підключення було виконано кабелем від ізоляторів житлового будинку до внутрішньобудинкової електромережі приховано, при контрольному огляді яке виявити неможливо, при включенні навантаження 15А імпульси відсутні, лічильник електроенергію не враховував, покази лічильника не змінювались, спожита електроенергія приладом обліку не враховувалась. Порушення продемонстровано споживачу. Крім того, зазначений Акт було складено у присутності відповідача ОСОБА_1 , який підписав Акт із зауваженнями про те, що обігрівач був ввімкнений у розетку від лічильника, прогрівав горло при застуді, іншим обладнанням не користувався (а.с.12-13).
В матеріалах справи також наявний протокол № 30/13 від 04.04.2024 року засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 8014643 від 14.03.2024 року. Згідно вказаного протоколу, комісією було прийнято рішення провести розрахунок обсягу та вартості необлікованої електроенергії внаслідок порушення споживачем Правил відповідно до вимог п.8.4.2 ПРРЕЕ за дванадцять календарних місяців, що передували дню виявлення порушення згідно з підп.3 п.8.4.8 ПРРЕЕ, по потужності мідного дроту, який був задіяний в схемі самовільного підключення поза приладом обліку перерізом 2*2,5 мм2, та було виставлено відповідачу ОСОБА_1 рахунок для сплати в розмірі 105 790,98 грн. (за 14496 кВт/год.) (а.с.20).
Копія зазначеного протоколу 12.04.2024 року була направлена на адресу ОСОБА_1 (а.с.23-24).
Проте, станом на даний час встановлена позивачем заборгованість відповідачем - апелянтом у справі не сплачена.
Майже всі доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди відповідача із Актом про порушення № 8014643 від 14.03.2024 року та розрахунком кількості недорахованої електроенергії та її вартості від 04.04.2024 року.
Як вже зазначалось вище, зазначений Акт було складено в присутності відповідача - апелянта у справі.
Проте, у встановленому законом порядку Акт № 8014643 від 14.03.2024 року та протокол № 30/13 від 04.04.2024 року засідання комісії з розгляду Акту про порушення № 8014643 від 14.03.2024 року, яким було встановлено розмір кількості недорахованої електроенергії та її вартості, ОСОБА_1 у встановленому законом порядку спростовані не були та є дійсними (т.1, а.с.12-19).
За таких обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем ПРРЕЕ був встановлено належними та допустимими доказами, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про необхідність задоволення позову.
Що стосується додаткового судового рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 29.10.2025 року, яким з ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі» було стягнуто витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.10.2025 року представник позивача - АТ «ДТЕК Одеські електромережі» адвокат Жук В.О. звернулася до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення суду щодо розподілу судових витрат в порядку п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, та просила суд винести додаткове рішення про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 6 000, 00 грн. (т.2, а.с.1-5).
Вирішуючи дане питання, суд першої інстанції виходив із того, що згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
За приписами ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі відмови у задоволенні позову покладаються на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Суд першої інстанції під час винесення судового рішення не вирішив питання про судові витрати на правову допомогу, які поніс відповідач при розгляді справи.
Проте, з матеріалів справи вбачається, що з метою забезпечення представництва інтересів відповідача у суді, зокрема у справі №523/6451/25 та надання інших видів правової допомоги, відповідач - АТ «ДТЕК Одеські електромережі» уклав із Адвокатським об'єднанням (далі - АО) «ПЕРШИЙ РАДНИК» договір про надання правової допомоги №7074-ООГ від 22.01.2024 року, з ціною договору у розмірі 500 000,00 грн. (т.2, а.с.10-17).
Однак у справі приймала участь адвокат Жук В.О., яка діяла від імені АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на підставі наданої їй довіреності на представництво їх інтересів в судах (а.с.21 матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення).
З витягу із наказу № 40-к від 11.10.2023 року вбачається, що адвокат Жук В.О. прийнята на посаду в АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» з 12.10.2023 року за сумісництвом, на 0,1 норми робочого часу (а.с.9 матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення).
З акту наданих послуг № 69-ОЕМ від 21.10.2025 року вбачається, що між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» (клієнт) та АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» (виконавець) погоджені витрати за проведення цивільної справи за позовом АТ «ДТЕК Одеські електромережі» до ОСОБА_1 на користь АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» у розмірі 6 000,00 грн., при цьому учасником зазначено адвоката Жук В.О. (а.с.6-7 матеріалів заяви про ухвалення додаткового рішення).
Колегія суддів зазначає, що відповідно ч. 1 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Також колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що адвокат Жук В.О., яка прийнята на посаду в АО «ПЕРШИЙ РАДНИК» за сумісництвом, виконувала доручення з приводу виконання договірних відносин, які виникли з договору про надання правової допомоги, укладеним між АТ «ДТЕК Одеські електромережі» та АО «ПЕРШИЙ РАДНИК».
З підстав викладеного, колегія суддів вважає, що витрати на професійну правничу допомогу, яку надавала адвокат Жук В.О. АТ «ДТЕК Одеські електромережі» не можуть бути стягнуті з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «ДТЕК Одеські електромережі».
Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги стосовно рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року.
Що стосується додаткового рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 29.10.2025 року, то на думку колегії суддів, воно є незаконним, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням постанови про відмовуАТ «ДТЕК Одеські електромережі» про стягнення на їх користь витрат на професійну правничу допомогу з відповідача ОСОБА_1 .
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Крім того, докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Колегія суддів також зазначає, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі - Конвенція) зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики ЄСПЛ про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)
Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують, вищевказане судове рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14.10.2025 року слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.
Разом з тим, додаткове рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 29.10.2025 року є незаконним, а тому підлягає скасуванню, з ухваленням постанови про відмову АТ «ДТЕК Одеські електромережі» про стягнення на їх користь витрат на професійну правничу допомогу з відповідача ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 367, 368, п.п.1, 2 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,
ухвалив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Смирнова Андрія Івановича на рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2025 року залишити без задоволення.
Рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 14 жовтня 2025 року залишити без змін.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року задовольнити.
Додаткове рішення Пересипського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2025 року скасувати і ухвалити постанову, якою в задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу адвоката Жук Вікторії Олександрівни відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Через участь суддів даної колегії суддів в інших цивільних, адміністративних і кримінальних справах, через тимчасову непрацездатність даних суддів, а також через відключення електроенергії в приміщенні Одеського апеляційного суду, повне судове рішення складено 19.03.2026 року.
Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда
Р.Д. Громік
О.С. Комлева