Номер провадження: 11-кп/813/1219/26
Справа № 498/1171/25
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
16.03.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, заяву судді Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 про самовідвід від розгляду провадження за апеляційними скаргами прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 на вирок Захарівського районного суду Одеської обл. від 03.10.2025 у к/п №12025162390000294 від 01.04.2025 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України
установив:
Оскаржуваним вироком суду 1-ої інстанції ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України та призначено їй покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади в державних прикордонній та митних службах України строком на 2 роки з конфіскацією всього належного їй на праві власності майна.
Строк відбування покарання ОСОБА_7 обчислено з дня фактичного затримання та приведення вироку до виконання.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_7 вирішено не обирати.
Вирішено питання стосовно скасування арешту майна, застосування спеціальної конфіскації та долі речових доказів.
Не погодившись із зазначеним вироком суду, прокурором Роздільнянської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 , обвинуваченою ОСОБА_7 та її захисником ОСОБА_8 були подані апеляційні скарги, провадження за якими було відкрите та призначене до апеляційного розгляду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.11.2025 визначено колегію суддів для розгляду вказаного апеляційного провадження (єдиний унікальний номер судової справи 498/1171/25, номер провадження 11-кп/813/2736/25) у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_10 .
Згодом, у зв'язку із виключенням судді ОСОБА_10 зі складу постійно діючої колегії суддів рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду №1 від 30.01.2026, 13.03.2026 була здійснена заміна судді ОСОБА_10 для розгляду даного кримінального провадження та, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.03.2026, було визначено колегію суддів для розгляду даного кримінального провадження у складі головуючого судді ОСОБА_2 , суддів-учасників колегії ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Водночас, в судовому засіданні апеляційного суду, призначеному на 16.03.2026, суддя ОСОБА_3 заявив собі усний самовідвід з тих підстав, що обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням стосовно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України в межах к/п №12025162390000294 було погоджено першим заступником керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_11 , який є його рідним братом, що може викликати сумніви у неупередженості судді.
Учасники провадження, зокрема, прокурор ОСОБА_6 , обвинувачена ОСОБА_7 та її захисник ОСОБА_8 , не заперечували проти заяви судді ОСОБА_3 про самовідвід.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали провадження та проаналізувавши доводи, викладені в заяві судді, апеляційний суд дійшов висновків про таке.
Вимогами п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Приписами ч. 1 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст.ст. 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
Водночас, ч. 1 ст. 81 КПК України передбачено, що у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.
На підставі аналізу матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду к/п №12025162390000294 стороною обвинувачення в порядку ст. 338 КПК України була здійснена зміна обвинувачення та складено обвинувальний акт зі зміненим обвинуваченням стосовно ОСОБА_7 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, який було погоджено 1-им заступником керівника Роздільнянської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_11 (а.с. 63-75), який є рідним братом судді-учасника колегії Одеського апеляційного суду ОСОБА_3 .
Вищезазначені обставини вочевидь можуть викликати у стороннього спостерігача сумніви в об'єктивності та неупередженості судді ОСОБА_3 під час розгляду апеляційних скарг прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 на вирок Захарівського районного суду Одеської обл. від 03.10.2025 стосовно ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 332 КК України.
Таким чином, апеляційний суд, погоджуючись з доводами судді ОСОБА_3 щодо наявності підстав для задоволення заявленого ним самовідводу, окрім вимог ст.ст. 75, 80 КПК України, враховує також положення ст. 126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п. 11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.2007, ст. 15 Кодексу суддівської етики, відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 (далі - Бангалорські принципи), неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Згідно із п. 2.5 застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011, заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
Згідно із усталеною практикою ЄСПЛ, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (ii) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.
З огляду на вищенаведене, апеляційний суд доходить висновку про необхідність задоволення заявленого суддею-учасником колегії ОСОБА_3 самовідводу з метою недопущення виникнення сумнівів в учасників судового розгляду та у сторонніх спостерігачів у об'єктивності та неупередженості судді, а також передачі матеріалів провадження до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншого судді в порядку, передбаченому ст. 35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 24, 75, 80, 82, 370, 405, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Заяву судді ОСОБА_3 про самовідвід - задовольнити.
Відвести суддю ОСОБА_3 від розгляду апеляційних скарг прокурора Роздільнянської окружної прокуратури Одеської обл. ОСОБА_9 , обвинуваченої ОСОБА_7 та її захисника ОСОБА_8 на вирок Захарівського районного суду Одеської обл. від 03.10.2025 у к/п №12025162390000294 від 01.04.2025 стосовно ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Матеріали судового провадження передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу в порядку ст. 35 КПК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4