Справа № 133/4852/25
Провадження №11-кп/801/366/2026
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
18 березня 2026 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
при секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого в режимі відеоконференції ОСОБА_7
захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці апеляційну скаргу з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу підготовчого судового засідання Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року в частині продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Київ, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України,-
Зміст судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.
Ухвалою підготовчого судового засідання Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року з-поміж іншого задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора Вінницької окружної прокуратури ОСОБА_6 про продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 .
Продовжено відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 01 травня 2026 року без визначення застави.
Одночасно відмовлено у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт або визначення застави.
Приймаючи рішення про задоволення клопотання прокурора суд вказав, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, внаслідок чого за відсутності підстав для застосування менш суворого запобіжного заходу дійшов висновку про необхідність продовження виключного запобіжного заходу, яким є тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.
В апеляційній скарзі з доповненнями захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ставиться питання про скасування ухвали підготовчого судового засідання Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03.03.2026 в частині продовження строку тримання під вартою через істотні порушення кримінального процесуального закону.
Апеляційна скарга мотивована тим, що з огляду на положення статті 315 КПК України після прийняття рішення про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків місцевий суд був позбавлений можливості розглянути клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу, оскільки таке рішення є по суті підготовкою до судового розгляду. Окрім того звертає увагу на те, що прокурором до клопотання не долучено докази щодо існування ризиків, зокрема про розшук обвинуваченого. Також звертає увагу на недоведеність ризиків, на які посилався прокурор.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник - адвокат ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав викладених в ній та просили задовольнити її в повному об'ємі.
Прокурор ОСОБА_6 заперечив проти задоволення апеляційної скарги сторони захисту, вважаючи ухвалу суду законною та обґрунтованою.
Мотиви суду.
Заслухавши доповідача, виступи учасників провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга захисника обвинуваченого не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційних скарг.
За визначенням, що міститься у статті 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України; ухвалене на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до вимог статті 94 КПК України; з наведенням належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення.
Як убачається з ухвали, судом зазначені вимоги закону дотримано, а висновки про необхідність продовження строку тримання під вартою належним чином умотивовані.
Висновки щодо стверджуваного порушення порядку розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою
Стосовно доводів апеляційної скарги захисника щодо відсутності повноважень суду розглянути клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого у зв'язку з прийняттям рішення про повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків суд зазначає, що кримінальний процесуальний закон передбачає два способи вирішення питання про продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою:
-розгляд такого клопотання слідчим суддею під час досудового розслідування та до початку підготовчого судового засідання, що передбачено частиною четвертою статті 176 КПК України;
-розгляд клопотання судом під час підготовчого судового засідання у порядку, визначеному частиною третьою статті 315 КПК України.
При цьому доводи захисника про те, що розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою можливий виключно у випадку попереднього прийняття судом рішення про призначення обвинувального акта до судового розгляду не ґрунтується на законі.
Так, за змістом частини першої статті 315 КПК України суд проводить підготовку до судового розгляду виключно у випадку прийняття рішення про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Обсяг дій суду, пов'язаних із підготовкою до судового розгляду, визначений пунктами першим-п'ятим частини другої статті 315 КПК України та при цьому вирішення питання щодо запобіжного заходу у цей перелік не входить.
Як уже зазначалось вище, за змістом частини третьої статті 315 КПК України вирішення такого клопотання прокурора віднесено до повноважень суду саме під час проведення підготовчого судового засідання та кримінальний процесуальний закон не пов'язує можливість вирішення цього питання із прийняттям будь-якого з рішень, передбачених пунктами першим-шостим частини третьої статті 314 КПК України.
Повертаючись до обставин цього провадження установлено, що підготовче судове засідання було призначено на 11:00 годину 16 лютого 2026 року.
Строк дії ухвали про застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою закінчувався 14 березня 2026 року, у зв'язку з чим прокурором 16.02.2026 складено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, яке надійшло до Козятинського міськрайонного суду 18.02.2026.
Таким чином Козятинський міськрайонний суд під час підготовчого судового засідання до завершення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою, відповідно до положень частини третьої статті 315 КПК України розглянув подане прокурором клопотання про продовження застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
Висновки щодо порушень кримінального процесуального закону в частині недолучення до клопотання доказів на підтвердження ризиків.
Так, захисник наголошує на істотні порушення кримінального процесуального закону з огляду на те, що прокурором в порушення положень частини першої статті 184, частини третьої статті 199 КПК України до клопотання не долучено матеріали (докази) на підтвердження ризиків, які є підставо для продовження запобіжного заходу.
Оцінюючи ці доводи сторони захисту суд зазначає, що за змістом частини третьої статті 315 КПК України розгляд клопотання учасників судового провадження про обрання, зміну, продовження чи скасування запобіжного заходу здійснюється з додержанням правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
У свою чергу, вимоги до клопотання слідчого (прокурора) про застосування запобіжного заходу визначені статтею 184 КПК України, та з поміж іншого, пунктами третім, п'ятим частини першої цієї статті таке клопотання повинно містити виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, а також виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини.
Ці ж вимоги установлені до клопотання про продовження строку тримання під вартою (частина третя статті 199 КПК України).
Як убачається із поданого клопотання, наявність ризику ухилення від суду прокурор обґрунтовував тим, що ОСОБА_7 у зв'язку з ухиленням від слідства починаючи з 03.08.2022 перебував у розшуку, а з 13.02.2023 у міжнародному розшуку та був екстрадований до України з Федеративної Республіки Німеччина. Також установлено, що відповідні процесуальні документи до клопотання не долучались.
Оцінюючи ступінь цих порушень суд виходить з того, що за змістом частин першої статті 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Правова природа дотримання вимог кримінального процесуального закону в частині посилання на матеріали, які підтверджують обґрунтованість підозри та наявність ризиків (пункти третій, п'ятий статті 184 КПК України) покликана забезпечити стороні захисту можливість ознайомитись із такими доказами з метою підготовки до захисту, та у свою чергу суду оцінити їх достатність для прийняття відповідного рішення.
При цьому існує суттєва відмінність між процедурами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчим суддею під час досудового розслідування та розгляду клопотання судом під час судового провадження. Так, під час розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою у ході судового розгляду, навідміну від першочергового розгляду клопотання щодо запобіжного заходу, стороні захисту вже відкриті докази у порядку статті 290 КПК України. Натомість обвинувальний акт та доданий до нього реєстр містять посилання на такі докази.
Такі обставини за умови відсутності посилання у клопотанні про нові обставини на підтвердження заявлених ризиків, не потребують безумовного долучення до клопотання раніше установлених та відкритих стороні захисту письмових доказів.
У цьому ж провадженні установлено, що під час відкриття стороні захисту матеріалів кримінального провадження у порядку статті 290 КПК України було надано для ознайомлення і відповідні постанови слідчого про оголошення розшуку ОСОБА_7 , про що свідчать відповідні записи у реєстрі матеріалів досудового розслідування.
Таким чином відсутні підстави для твердження про порушення права на захист.
Висновки щодо доведеності ризиків та продовження виключного запобіжного заходу.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, а також запобігання спробам переховування від органів слідства та суду, знищення чи спотворення речей чи документів, незаконного впливу на інших осіб, перешкоджання кримінальному провадженню, вчиненню інших правопорушень. Підставою ж застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.
Стосовно наявності ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, суд вважав доведеними ризики переховування від суду, а також знищення чи спотворення речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження.
Під ризиками, які дають достатні підстави слідчому судді (суду) вважати, що підозрюваний (обвинувачений) може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною першою статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Стосовно ризику переховування від суду слід констатувати, що можливе призначення в майбутньому кримінального покарання у виді позбавлення волі, яке належить відбувати реально в місцях несвободи, у певній мірі може бути об'єктивною підставою вважати доведеним, що підозрюваним буть вчинятись спроби ухилятись від органів досудового розслідування чи суду. У даному ж провадженні окрім того установлено, що ОСОБА_7 після вчинення злочину переховувався від правоохоронних органів, внаслідок чого 03.08.2022 був оголошений у розшук, а починаючи з 13.02.2023 перебував у міжнародному розшуку та був екстрадований до України з Федеративної Республіки Німеччина. Такі обставини стверджують доведеність ризику, передбаченого пунктом першим частини першої статті 177 КПК України.
Такі обставини навіть з урахуванням цих даних про особу ОСОБА_7 не дають підстав для застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу, оскільки навіть домашній арешт, не зможе забезпечити досягнення завдань кримінального провадження та виконання обвинуваченим процесуальних рішень.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 419, 422? КПК України, суд
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення.
Ухвалу підготовчого судового засідання слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 03 березня 2026 року в частині продовження заходу забезпечення кримінального провадження - запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 187 КК України залишити без змін.
Ухвала є остаточною та не може бути оскаржена у касаційному порядку.
Відповідно до частини четвертої статті 532 КПК України судове рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Судді: