Справа № 495/11356/24
Номер провадження 2/495/2359/2026
06 березня 2026 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого одноособово - судді Гелла С.В.,
при секретарі судового засідання Гасанзаде М.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Білгород-Дністровському в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №462024-КС-004 від 19.04.2024 у розмірі 99 774 грн 67 коп., яка складається з: 23 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 73 324,67 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 450 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
19.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №462024-КС-004 про надання кредиту у розмірі 18 000 грн, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
19.04.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направило відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №462024-КС-004 про надання кредиту.
19.04.2024 відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору №462024-КС-004 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий останнім було введено/відправлено.
Таким чином, 19.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №462024-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору кредиту, товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Також, 21.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №462024-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1 Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невідємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору.
Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» свої зобов'язання за вказаним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 у розпорядження обумовлені договором кредитні кошти, що підтверджується випискою про рух коштів.
Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чимно не виконує свої зобов'язання за кредитним договором №462024-КС-004, у звязку з чим станом на 26.11.2024 утворилась заборгованість у розмірі 99 774 грн 67 коп., яка складається з: 23 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 73 324,67 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 450 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Рух справи у суді
25.12.204 товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2024 матеріали цивільної справи №495/11365/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Боярського О.О..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 26.12.2024 відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.
Згідно розпорядження щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ №1032 від 29.04.2025 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.04.2025 року, матеріали цивільної справи №495/11365/24 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, передані на розгляд судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області Гелла С.В..
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 21.05.2025 року цивільна справа прийнята до свого провадження та призначена до судового розгляду.
Представник позивача у судове засідання не зявився, але надав заяву про розгляд справи у відсутність представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просив задовольнити.
Відповідач у судове засідання не зявився, повідомлявся, причини неявки суду не відомі. Проте до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог з таких підстав. Вважає, що позивачем пропущений строк позовної давності, а доказів його переривання або зупинено позивачем не надано. Крім того, матеріали справи не містять належних доказів які б підтверджували факт укладення кредитного договору, або будь-яких даних, які б свідчили про волевиявлення відповідача прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) щодо укладення договору, а також відсутні належні докази, що підтверджують факт перерахування коштів відповідачу.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Вимогами ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, відзив, суд встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
19.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір №462024-КС-004 про надання кредиту у розмірі 18 000 грн, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
19.04.2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направило відповідачу ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №462024-КС-004 про надання кредиту.
19.04.2024 відповідач ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладання договору №462024-КС-004 про надання кредиту на умовах визначених офертою.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» направило відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор на номер телефону НОМЕР_1 , який зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті, котрий останнім було введено/відправлено.
Таким чином, 19.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір №462024-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до п.1 договору кредиту, товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 18 000 грн, на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит.
Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить процентів за кожен день користування кредитом.
Пунктом 2 кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Пунктом 3 кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Також, 21.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та відповідачем ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №462024-КС-004 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п.5.1 Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невідємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору.
Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» свої зобов'язання за вказаним договором виконало у повному обсязі, надавши відповідачу ОСОБА_1 у розпорядження обумовлені договором кредитні кошти, що підтверджується випискою про рух коштів.
Проте, відповідач ОСОБА_1 належним чимно не виконує свої зобов'язання за кредитним договором №462024-КС-004, у звязку з чим станом на 26.11.2024 утворилась заборгованість у розмірі 99 774 грн 67 коп., яка складається з: 23 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 73 324,67 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 450 грн - сума прострочених платежів за комісією.
За приписами ч.ч.1, 2 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст.626 ЦК України).
В силу ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч.1 ст.634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст.639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правої угоди є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смскоду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Згідно п. 6, 12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»: - електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; - одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Отже, із змісту вищеведених положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір (оферти).
Згідно ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч.1 ст.1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Отже, договір №462024-КС-004 про надання кредиту від 19.04.2024 укладений між позивачем та відповідачем в електронній формі, підписаний шляхом введення одноразового ідентифікатора UA-6956, який був направлений на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_2 , вказаний відповідачем в заявці, відповідає вимогам чинного законодавства. Цей договір є чинним, доказів визнання його недійсним суду не надано.
Таким чином, судом встановлено що, посилання на обставини укладення вищезазначеного кредитного договору між сторонами договору про надання кредиту у електронній формі, відповідає у тому числі положенням Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позивачем доведено, що відповідач ОСОБА_1 ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єктів електронної комерції; надав відповідні дані для заповнення формуляра заяви (П.І.П, РНОКПП, місце проживання, телефон, дані паспорту) та шляхом накладення простого електронного підпису (одноразовим ідентифікатором) погодився з запропонованими умовами договору та підписав їх.
Окрім того, суд вважає такими, що не заслуговує на увагу доводи сторони відповідача, щодо недоведення стороною позивача факту акцептування пропозиції (оферти) укласти договір №462024-КС-004 про надання кредиту. Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини, оскільки між ними був укладений відповідний договір про надання кредиту, що відповідає вимогам законодавства.
На переконання суду вказаний правочин є правомірним, адже в розумінні ст.204 ЦК України його недійсність прямо законом не встановлена. Відомості щодо визнання даного договору недійсним у суду відсутні, зустрічний позов стороною відповідача не заявлено.
Тому суд критично оцінює заперечення відповідача, що він не підписував кредитний договір та не погоджував їх умови, оскільки введення позичальником коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором договору вважається направленням кредитодавцю повідомлення про прийняття в повному обсязі умов договору.
Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 №75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
Пунктом 63 вказаного Положення передбачено, що Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
З наданих позивачем розрахунків заборгованості вбачається, що відповідач не погасив взяті ним кредитні кошти, не сплатив відсотків.
Вказані умови договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому статті 627 ЦК України.
Крім того, проценти за користування кредитом визначено відповідно до ст.ст.1048, 1056-1 ЦК України, відповідно такі є компенсацією за невиконання зобов'язань за договором в розумінні вище вказаного положення закону.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07 лютого 2022 року у справі №758/2575/17, від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19; від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19; від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18; від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Суд звертає увагу на те, що враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із позивачем, якщо дійсно вважав встановлений розмір відсотків за користування коштами несправедливими, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень.
Підписуючи кредитний договір, відповідач засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, а доводи приведені у відзиві на позов цього не спростовують.
На позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи (п.16 постанови Верховного Суду від 12.11.2019 справа №910/1265/17).
Суд погоджується з розрахунками заборгованості за договором про надання кредиту, контррозрахунок відповідач за договором про надання кредиту суду не надав.
Відтак, в силу вказаних вимог матеріального закону, суд доходить висновку, що згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти з користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов'язку, наданий йому кредит в строк, передбачений кредитним договором не повернув, відсотки за користування в повному обсязі не сплатив.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 є правомірними.
Щодо клопотання відповідача про застосування позовної давності, суд зазначає наступне.
Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четвертастатті 267 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, датою звернення товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є 25 грудня 2024 року, а кредитні зобовязання відповідача перед позивачем виникли у квітні 2024 року, у зв'язку з чим, станом на день подання позову стороною позивача не було пропущено трирічний строк позовної давності.
Отже, позовна давність для пред'явлення позовних вимог у цій справі станом на день звернення до суду не спливла, а тому підстави для застосування судом позовної давності відсутні.
Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з обґрунтованістю позовних вимог також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 2 422,40 грн..
Керуючись ст.ст.4, 5, 14, 12-13, 81, 128, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 354 ЦПК України, -
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце мешкання: АДРЕСА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за кредитним договором №462024-КС-004 від 19.04.2024 у розмірі 99 774 грн 67 коп., яка складається з: 23 000 грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту; 73 324,67 грн - сума прострочених платежів по процентах; 3 450 грн - сума прострочених платежів за комісією.
Стягнути з ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце мешкання: АДРЕСА_1 користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ: 41084239, місце знаходження: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн..
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Гелла С.В.