Справа № 591/11377/25
Провадження № 1-кс/591/774/26
19 березня 2026 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми у рамках кримінального провадження за №12025200000000629 від 15.08.2025 стосовно підозрюваного:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ромни Сумської області, громадянство: України, одруженого, на утриманні має малолітню дитину, 2021 р. н., зареєстрований за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , в силу статті 89 КК України раніше не судимий
клопотання слідчого за погодження з прокурором про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та
До Зарічного районного суду м. Суми надійшло вказане клопотання, у якому слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту та покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання мотивовано тим, що слідчі слідчого управління ГУНП в Сумській області здійснюють досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні за №12025200000000629 від 15.08.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України.
18.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України, тобто шахрайстві вчиненому в умовах воєнного стану, що завдало значної шкоди потерпілому за попередньою змовою групою осіб, повторно.
Слідчий зазначає, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень повністю підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами.
Досудовим розслідуванням встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_5 може здійснити спроби: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших учасників у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Враховуючи наявність обґрунтованої підозри, а також ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий зазначає, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, ніж цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, не забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.
У судовому засіданні прокурор з урахуванням уточнення поданого слідчим клопотання не заперечує проти застосування до підозрюваного домашнього арешту у нічний час; на носінні електронного засобу контролю не наполягає. Просив клопотання таке задовольнити з підстав, зазначених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 , з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_5 , просив відмовити у задоволенні клопотання. ОСОБА_5 має постійне місце проживання, де проживає з дружиною та малолітньою дитиною з інвалідністю, яка потребує постійного догляду та послуг лікарів, позитивно характеризується. ОСОБА_5 також має незадовільний стан здоров'я, проходить медичне обстеження у різних медичних закладах. У нього бездоганна процесуальна поведінка, з'являється вчасно на виклик до слідчого, слідчого судді. На переконання сторони захисту, є достатнім застосувати до підозрюваного особисте зобов'язання щоб виконати покладені процесуальні обов'язки.
Заслухавши учасників процесу, слідчий суддя вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Встановлено, що слідчі слідчого управління ГУНП в Сумській області здійснюють досудове розслідування у об'єднаному кримінальному провадженні за №12025200000000629 від 15.08.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених чч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України.
Запобіжні заходи є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження, які застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження (ч. 1, 2 ст. 131 КПК України).
Згідно із ч. 1 ст. 177 КПК України запобіжні заходи можуть застосовуватись до особи, яка набула статусу підозрюваної або обвинуваченої у конкретному кримінальному провадженні.
18.03.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 1, 2, 3 ст. 190 КК України.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
Щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення.
Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття "обґрунтованості підозри". Тому в оцінці цього питання слідчий суддя керується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ визначення "обґрунтованої підозри" надано, зокрема, у рішенні "Fox, Campbell and Hartley v. The United Kingdom", згідно з яким "…існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Втім, що саме може бути розцінене як "обґрунтоване", буде залежати від усіх обставин справи" [15, § 32]. Таке формулювання ЄСПЛ надалі також підтверджено в таких його рішеннях, як "Нечипорук і Йонкало проти України", "Erdagoz v. Turkey", "Labita v. Italy", "Ilgar Mammadov v. Azerbaijan" та доповнено вказівкою на те, що "факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як такі, що обґрунтовують засудження особи" [16, §§ 34, 36], і так само "висунення обвинувачення" [17, § 184].
На підтвердження причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, до клопотання додано матеріали, а саме копії: протоколи допиту потерпілих, протокол допиту свідка, протокол обшуку, протокол оглядів предметів, матеріали тимчасового доступу до речей та документів та інші матеріали справи у їх сукупності.
Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5 , оцінюючи у сукупності досліджені матеріали, додані до клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення, за викладених у повідомленні про підозру обставин.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України (частина 2 статті 177 КПК України).
При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду слідчий суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Окрім цього, у судовому засіданні встановлені обставини перебування ОСОБА_5 під кримінальним переслідуванням в іншому кримінальному провадженні, що перебуває на розгляді в суді.
Отже, враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження дають слідчому судді підстави дійти висновку про існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
При встановленні наявності ризику незаконного впливу на свідків та потерпілих слідчий суддя враховує встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов'язаних із введенням воєнного стану на території України.
Отже, у результаті обізнаності ОСОБА_5 про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, існує ймовірність, що він особисто, або через знайомих може впливати на свідків та потерпілих, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань, та таким же чином впливати на свідків та потерпілих, які не давали показання, що в подальшому виключить їх можливість давати правдиві показання у ході досудового розслідування.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими твердження слідчого у клопотанні, та прокурора у судовому засіданні щодо існування впливу на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні.
Доводи сторони захисту про відсутність вказаного ризику, оскільки свідки проживавають в іншій місцевості слідчий суддя оцінює критично.
Слідчий суддя вважає також доведеним ризик вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела прибутку, підозрюється у вчиненні ряду однотипних корисливих кримінальних правопорушень, що свідчить про системність протиправної діяльності та реальну можливість продовження злочинної діяльності.
Щодо визначення виду запобіжного заходу, який може бути застосований щодо підозрюваного.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Більш м'якими запобіжними заходами, у порівнянні з домашнім арештом, є: особисте зобов'язання та особиста порука ( ст. 176 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного (стаття 178 КПК України).
Фактично, слідчий суддя повинен встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, наявність яких визнана доведеною, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права.
Слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_5 є особою молодого віку, одружений, має постійне місце проживання, на його утриманні малолітня дитина, він проходить ряд медичних обстежень для встановлення медичного діагнозу, мінливий заробіток.
Однак, зазначені відомості з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого він підозрюється, не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені у судовому засіданні ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі судового провадження.
Тому, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст.194 КПК України., який з урахуванням встановлених обставин є найефективнішим запобіжним заходом.
Враховуючи викладені вище факти та обставини, слідчий суддя вважає, що більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт у період часу із 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. зможе належним чином забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім для запобігання реалізації встановлених ризиків, а також відповідатиме інтересам ОСОБА_5 , зокрема при реалізації ним права на медичне обслуговування, догляд за малолітньою дитиною.
Крім того, суд не ігнорує аргументи, які наводяться захисником, проте в даному конкретному випадку, суд оцінюючи вищевказані обставини, доводи сторони захисту про наявність достатніх підстав для застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання є непереконливими.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу належить задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 182-183, 193-194, 369-372 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступного дня, за винятком необхідності отримання медичної допомоги особисто та дитині, прямування до зони укриття від надзвичайних ситуацій техногенного, природного та воєнного характеру, в межах строку досудового розслідування до 17 травня 2026 року включно, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) утримуватися від спілкування з наступними особами: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , щодо будь-яких обставин кримінального провадження та його перебігу;
3) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
4) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Визначити строк дії ухвали до 17 травня 2026 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1