Справа № 591/2331/26
Провадження № 1-кп/591/114/26
18 березня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі: головуючого судді ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянув у підготовчому судовому засіданні в м. Суми у кримінальному провадженні за № 62024170040003144 від 25.11.2024 про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сад Сумського району Сумської області, громадянство: України, зареєстрованого за проживанням за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України,
клопотання прокурора про продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
18.03.2026 прокурором до Зарічного районного суду м. Суми подано клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що строк тримання під вартою обвинуваченого на підставі ухвали слідчого судді спливає 21.03.2026, а ризики переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення (пп.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України), та які існували на момент застосування до обвинуваченого запобіжного заходу такого, продовжують існувати. На думку сторони обвинувачення запобігти вказаним ризикам можливо лише шляхом продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Уважає, що зміна запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід на даний час не є можливим з урахуванням вказаних ризиків.
У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав з наведених у ньому підстав.
Обвинувачений та його захисник не заперечували проти задоволення клопотання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступних висновків.
Так, з матеріалів кримінального провадження слідує, що під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартю, і строк тримання збігає 21.03.2026.
Статтею 17 Закону України від 23.08.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. П. 1 ст. 5 Європейської конвенції з прав людини визначає, що кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ від 10.02.2011 у справі "Харченко проти України").
Так, під час досудового розслідування обвинуваченому було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою відповідає особі обвинуваченого, характеру та тяжкості кримінального правопорушення, що йому інкримінується, та не дає можливості перешкоджати інтересам правосуддя, ухиленню від суду, а також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Суд вважає за доцільне зазначити, що по суті застосування (продовження) запобіжних заходів стає можливим при наявності ризиків. Ризик - це невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства та суду подій, визначених у ч.1 ст.177 КПК України.
Рішення про продовження одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК конкретним підставам і меті), що незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.
Відповідно до КПК тягар доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, покладається на сторону обвинувачення, однак, в свою чергу, сторона захисту має переконати Суд і довести наявність умов, що мінімізують зазначені ризики і спростовують припущення прокурора щодо можливих неправомірних та недобросовісних вчинків обвинуваченого.
Прокурором в судовому засіданні доведено те, що і на даний час продовжують існувати встановлені під час застосування ОСОБА_4 запобіжного заходу ризики, передбачені п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
При цьому, достатні відомості про усунення та відсутність на теперішній час тих обставин, які раніше стали підставою для обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, відсутні, а отже, підстав для зміни чи скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого судом не встановлено.
За сукупності таких обставин, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Запобіжний захід тримання під вартою з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 .
Визначаючи розмір застави, суд виходить з вимог стст. 178, 182 КПК.
Визначення розміру застави є важливою частиною процесу визначення запобіжних заходів у кримінальному провадженні. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до частини третьої статті 183 КПК, суд при постановленні ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 182 КПК розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи дані про особу обвинуваченого, суд доходить висновку про доцільність визначити ОСОБА_4 заставу 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та забезпечить його належну поведінку у кримінальному провадженні.
Крім того, суд вважає за необхідне покласти на обвинуваченого, в разі внесення нею застави, обов'язки, що визначені частиною п'ятою статті 194 КПК.
Керуючись ст. 7, 9, 177, 178, 181,193 - 196, 331, 350, 370, 372, 395, 532, 615 Кримінального процесуального кодексу України,
Клопотання задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів до 16 травня 2026 року включно.
Встановити строк дії ухвали в частині продовження обраного обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 16 травня 2026 року включно.
Визначити заставу в розмірі 20 (двадцяти ) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п'ятсот шістдесят) грн, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Сумській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26270240; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA558201720355249001000008869; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №591/2331/26 згідно ухвали Зарічного районного суду м. Суми 18 березня 2025 року.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 Кримінального процесуального кодексу України:
- з'являтися до суду за першою вимогою;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками цього кримінального провадження;
- здати на зберігання в органи ДМС України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Термін дії ухвали та обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 16 травня 2026 року включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя ОСОБА_1