Справа № 493/969/25
Провадження № 2/493/47/26
09 березня 2026 року м. Балта Одеської області
Балтський районний суд Одеської області в складі:
головуючого-судді Мясківської І.М.,
за участю секретаря Чабанюк І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Балта цивільну справу за позовною заявою адвоката Пустинцева Андрія Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги,
Адвокат Пустинцев А.В. звернувся до Балтського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги.
На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 10.03.2020 року між ним та ОСОБА_1 у ДУ «Черкаський слідчий ізолятор», де останній утримувався під вартою, укладено договір про надання правової (правничої) допомоги на представництво в Європейському суді з прав людини № 19, відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження, захищати права і законні інтереси клієнта в Європейському суді з прав людини, надавати інші види правової допомоги у зв'язку з виконанням даного договору. Угода не виступала предметом судового розгляду, не визнавалась недійсною повністю або частково, не була розірвана чи змінена сторонами у встановленому порядку, а отже є дійсною та обов'язковою до виконання сторонами способами, визначеними в угоді.
16.06.2020 року він, діючи в інтересах відповідача подав до Європейського суду з прав людини скаргу, в якій скаржився на порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3, 5, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неналежні умови тримання під вартою в ДУ «Черкаський СІЗО», порушення права на свободу, порушення права на справедливий суд та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
За результатами цієї скарги, 30.09.2021 року Європейським судом з прав людини було ухвалено остаточне рішення у справі «CASE DASHKEVYCH AND OTHERS v. UKRAINE» (Applications nos. 25844/20 and 2 others) ("Дашкевич та інші проти України" (заява № 25844/20 та 2 інших), яким присудив відповідачу, грошові кошти, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат у розмірі 7150 євро (6900+250 євро). В своєму рішенні Європейський суд з прав людини також зазначив представника у справі - адвоката Пустинцева А.В.
11.11.2021 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 67436612 на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дашкевич та інші проти України (заява № 25844/20 та 2 інших заяв) від 30 вересня 2021 року.
20.09.2022 року відповідач видав довіреність, котрою довірив повіреному ОСОБА_2 отримати кошти матеріальної компенсації, що була встановлена вказаним рішенням Європейського суду з прав людини.
29.09.2022 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було перераховано грошові кошти Відповідачеві (представникові стягувача (відповідача) за довіреністю ОСОБА_2 ОСОБА_1 у розмірі 217732,52 грн., у зв'язку з чим 02.12.2022 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з фактичним виконанням рішення суду.
В межах досудового врегулювання, позивач 11.03.2025 року надсилав відповідачу письмову претензію щодо виконання ним свого договірного зобов'язання з оплати отриманих послуг у розмірі, визначеному договором, тобто 50 % від суми компенсації за рішенням Європейського суду з прав людини, що становить 108866,26 грн., однак дана вимога залишена відповідачем без задоволення.
Посилаючись на викладене позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги у розмірі 108866,26 грн., а також витрати зі сплаті судового збору у розмірі 1088,66 грн.
Ухвалою судді Балтського районного суду Одеської області від 12.08.2025 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд здійснювати в порядку загального позовного провадження.
Зазначена ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами надсилалися відповідачу за місцем відбування ним покарання до ДУ «Ладиженська виправна колонія (№ 39)». Однак на адресу суду від ДУ «Ладиженська виправна колонія (№ 39)» повернулися зазначені документи у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з установи після відбуття строку покарання, який вибув за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвала про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами надсилалася відповідачу за вибувшим місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , однак зазначені документи повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній».
Оскільки іншими належними даними про зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача суд не володіє, тому про дату, час і місце судових засідань він, окрім надсилання судових повісток, повідомлявся шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошення про його виклик як відповідача в підготовчі судові засідання на 24.09.2025 року та 26.11.2025 року.
Позивач у підготовче судове не з'явився, звернувшись до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов у справі до суду не подавав, будь-яких заяв чи клопотань від нього не надходило.
Ухвалою суду від 26.11.2025 року постановлено закрити підготовче судове засідання та призначити справу до судового розгляду.
Відповідач у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв чи клопотань від нього до суду не надходило. Про дату, час і місце судових засідань він, окрім надсилання судових повісток, повідомлявся шляхом розміщення на офіційному сайті Балтського районного суду Одеської області оголошення про його виклик як відповідача в судові засідання на 20.01.2026 року та 09.03.2026 року.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе за згодою представника позивача провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 280 ЦПК України.
За умовами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши позов в межах заявлених вимог, вивчивши матеріали справи, надавши належну оцінку представленим доказам, судом встановлено наступне.
10.03.2020 року між ОСОБА_1 та адвокатом Пустинцевим Андрієм Віталійовичем у Державній установі «Черкаській слідчий ізолятор», де, на момент укладання вказаного договору, ОСОБА_1 утримувався під вартою, було укладено Договір № 19 про надання правової (правничої) допомоги на представництво у Європейському суді з прав людини, відповідно до умов якого ОСОБА_1 як клієнт доручає, а адвокат Пустинцев А.В. приймає на себе зобов'язання в якості правової (правничої) допомоги здійснювати представницькі повноваження захищати права і законні інтереси клієнта в Європейському суді з прав людини, надавати інші види правової допомоги в обсязі та на умовах встановлених договором та за домовленістю сторін, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги, у зв'язку з виконанням даного договору. Розрахунок клієнта перед адвокатом проводиться після фактичного перерахування коштів на банківський рахунок клієнта суми коштів за рішенням Європейського суду з прав людини. Розрахунок проводиться у співвідношенні 50 відсотків від суми компенсації за рішенням Європейського суду з прав людини залишається у клієнта та 50 відсотків клієнт зобов'язаний передати адвокату, як винагороду за представництво у Європейському суді з прав людини.
Правомірність укладеного договору у судовому порядку не оскаржена.
Адвокат Пустинцев А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 подав до Європейського суду з прав людини скаргу. Адвокат скаржився на порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3, 5, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, неналежні умови тримання під вартою в ДУ «Черкаський СІЗО», порушення права на свободу, порушення права на справедливий суд та на відсутність у національному законодавстві ефективного засобу юридичного захисту.
Всі витрати, пов'язані з веденням представництва в Європейському суді з прав людини в інтересах відповідача адвокат взяв на себе у відповідності до договору про надання правової допомоги.
30.09.2021 року Європейським судом з прав людини було ухвалено остаточне рішення у справі «CASE DASHKEVYCH AND OTHERS v. UKRAINE» (Applications nos. 25844/20 and 2 others) ("Дашкевич та інші проти України" (заява № 25844/20 та 2 інших)). Одним із заявників у вказаному рішенні був ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду Європейський суд з прав людини констатував порушення прав відповідача, гарантованих статтями 3, 5, 6 та 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Суд присудив ОСОБА_1 , грошові кошти, в якості відшкодування матеріальної та моральної шкоди та компенсації судових та інших витрат у розмірі 7150 євро (6900+250 євро).
В своєму рішенні Європейський суд з прав людини також зазначив представника у справі - адвоката Пустинцева А.В..
Відповідно до цього рішення: (а) упродовж трьох місяців держава відповідач повинна сплатити заявникам суми, зазначені у таблиці в додатку; ці суми мають бути конвертовані в національну валюту держави відповідача за курсом на день здійснення платежу; (b) із закінченням зазначеного тримісячного строку до остаточного розрахунку на зазначені суми нараховуватиметься повний відсоток (simple interest) у розмірі граничної позичкової ставки Європейського центрального банку, яка діятиме в період несплати, до якої має бути додано три відсоткові пункти.»
Як вбачається з постанови про відкриття виконавчого провадження від 11.11.2021 року, Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження № 67436612 на підставі рішення Європейського суду з прав людини у справі «Дашкевич та інші проти України» (рішення № 25844/20 від 30 вересня 2021 року).
Згідно з копією довіреності від 20.09.2022 року, посвідченої начальником СІЗО - начальником арештного дому ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» Дяченком М., Дашкевич Є.В. уповноважив ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримати кошти матеріальної компенсації, що була встановлена вказаним рішенням Європейського суду з прав людини.
Згідно з платіжним дорученням № 12670 від 29.09.2022 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було перераховано грошові кошти представникові ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_2 в розмірі 217732, 52 грн.
02.12.2022 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 67436612, у зв'язку з фактичним виконанням рішення та виплатою матеріальної компенсації за вказаним рішенням Європейського суду з прав людини стягувачу Дашкевичу Є.В.
В порушення умов договору № 19 про надання правової допомоги на представництво у Європейському суді з прав людини від 10.03.2020 року, ОСОБА_1 не виконав свого договірного зобов'язання з оплати отриманих послуг у розмірі, визначеному цим договором.
11.03.2025 року адвокатом Пустинцевим А.В. на адресу відповідача надсилалася письмова претензія щодо повернення боргу за договором про надання правової допомоги, однак вимога позивача відповідачем не виконана.
Суд констатує, що спірні правовідносини, які виникли між сторонами пов'язані з виконанням умов договору про надання правової допомоги, вирішуючи які, суд виходить з такого.
За змістом п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договором про надання правничої допомоги є домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права (ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
За своєю правовою природою договір про надання правової (правничої) допомоги є договором про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України у разі, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до укладеного сторонами Договору № 19 про надання правової (правничої) допомоги договору від 10.03.2020 року, правочин вчинено в письмовій формі та підписаний сторонами власноручними підписами.
У розділі 2 вказаного договору сторони визначили порядок оплати послуг та погодили, що гонорар є формою винагороди адвоката за надання правової допомоги клієнту. Тобто, укладений між сторонами у справі Договір про надання правової (правничої) допомоги договору за змістом його умов є відплатним.
Пунктом 2.3 договору визначено, що кінцевий розрахунок замовника перед виконавцем проводиться після фактичного перерахування коштів на банківський рахунок клієнта суми коштів за рішенням Європейського суду з прав людини. Розрахунок проводиться у співвідношенні 50 відсотків від суми компенсації за рішенням Європейського суду з прав людини залишається у замовника та 50 відсотків замовник зобов'язаний передати виконавцю, як винагороду за представництво у Європейському суді з прав людини. 50% суми за рішенням Європейського суду з прав людини - це є мінімальна сума яка відчужується у замовника на користь виконавця за представництво у Європейському суді з прав людини.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Враховуючи, що між сторонами існували договірні відносини внаслідок укладання договору№19 про надання правової (правничої) допомоги договору від 10.03.2020 року, який сторонами не розривався та не змінювався, в судовому порядку недійсним повністю чи частково не визнавався, то він є дійсним та є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно з додатком до рішення Європейського суду з прав людини від 30.09.2021 року, скарга № 25844/20 від 16.06.2020 року подана адвокатом Пустинцевим А.В. в інтересах ОСОБА_1 , тобто позивач свої зобов'язання за договором виконав.
Відповідач ОСОБА_1 не надав до суду доказів в підтвердження того, що ним належним чином виконані умови договору, тобто здійснено оплату послуг адвоката, відповідно до умов договору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесеного та документально підтвердженого судового збору у розмірі 1088,66 грн.
Керуючись ст. ст. 11, 204, 207, 509, 626, 628, 901, 903 ЦК України, ст. 12, 13, 76, 80, 141, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України,
Позовні вимоги адвоката Пустинцева Андрія Віталійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання правової (правничої) допомоги- задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь адвоката Пустинцева Андрія Віталійовича ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 ) заборгованість за договором про надання правової (правничої) допомоги у розмірі 108866,26 грн. (сто вісім тисяч вісімсот шістдесят шість гривень 26 копійок), а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1088,66 грн. (одна тисяча вісімдесят вісім гривень 66 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складання.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду складено 19.03.2026 року.