справа № 492/177/26
провадження № 1-кп/492/122/26
Іменем України
про звільнення від кримінальної відповідальності
та закриття кримінального провадження
19 березня 2026 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
законної представниці неповнолітнього потерпілого ОСОБА_5 ,
неповнолітнього потерпілого ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим та закриття кримінального провадження у кримінальному провадженні № 12025162270000614, внесеному 26 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кам'янське Арцизького району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, -
встановив:
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25жовтня 2025 року приблизно о 17 годині, більш точного часу не встановлено, ОСОБА_7 , знаходячись на господарському подвір'ї будинку АДРЕСА_2 , разом зі своїм малолітнім онуком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який в силу свого віку не міг самостійно оцінити небезпечність свого місцезнаходження, за допомогою бензопили марки «ProCraft» червоного кольору, розпилювали деревину на відрізки. Під час виконання вказаних побутово-господарських робіт з використанням бензопили, що є приладом підвищеної небезпеки, ОСОБА_7 , не маючи умислу на спричинення середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень, не передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча міг та повинен був їх передбачити, діючи з необережності у формі злочинної недбалості, утримуючи в руках вищевказану бензопилу у робочому стані, здійснював розпил деревини у безпосередній близькості малолітнього ОСОБА_6 . При цьому, ОСОБА_7 не утримав працюючу бензопилу у статичному положення, допустив зміщення шини з ланцюгом працюючої пили з дерев'яного фрагменту колоди на праву та ліву кисті малолітнього ОСОБА_6 , який в той час тримав вказану колоду обома руками. Внаслідок чого малолітній ОСОБА_6 був травмований працюючого бензопилою отримавши тілесні ушкодження у виді травми обох кистей у вигляді пиляних ран тильної поверхні кистей з переломами основної фаланги першого пальця і другої п'ясткової кісти лівої кисті та ушкодженням сухожилків м'язів-розгиначів пальців обох кистей, які за ступенем тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.
До суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 надійшло клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Відповідно до частини 4 статті 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження підтримали, просили його задовольнити. Наслідки звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим по нереабілітуючим підставам обвинуваченому відомі та зрозумілі.
Законна представниця неповнолітнього потерпілого у судовому засіданні просила звільнити обвинуваченого від кримінальної відповідальності, пояснивши, що з обвинуваченим примирилися, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має.
У судовому засіданні прокурор не заперечувала проти задоволення клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження.
Розглянувши клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим та закриття кримінального провадження, заслухавши обґрунтування захисника, думку обвинуваченого, прокурора та законної представниці неповнолітнього потерпілого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_7 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілим та закрити кримінальне провадження, виходячи із наступних підстав.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України, а саме,необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Санкція статті 128 КК України передбачає покарання у виді громадських робіт на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до двох років, або позбавлення волі на той самий строк.
Як вбачається із матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 у повнолітньому віці вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відноситься до нетяжких злочинів, раніше не судимий, у вчиненому кримінальному правопорушенні щиро розкаявся.
Відповідно до вимог частини 1 статті 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно з статтею 46 КК України особа, яка вперше вчинила необережний нетяжкий злочин, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23 грудня 2005 року умовою звільнення особи (обвинуваченого, підсудного) від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти, як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором,та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у статті 46 КК України підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Тобто, звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим визначено законом не як право, а як обов'язок суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 439/397/17 (провадження № 13-66кс18), викладено висновок, згідно з яким саме потерпілий (тобто особа, якій кримінальним правопорушенням безпосередньо спричинено шкоду) може виразити свою волю про прощення винного, на підставі чого приймається рішення про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності згідно з статтею 46 КК України.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 вперше вчинив необережний нетяжкий злочин, примирився з потерпілим.
Відповідно до роз'яснень, що викладені у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 1 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» судам роз'яснено, що такою, яка вчинила злочин уперше, вважається особа, котра раніше не вчиняла злочинів або раніше вчинила злочин, що вже втратив правове значення.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 23 січня 2020 року (справа № 455/1490/17), 20 травня 2021 року (справа №761/12266/19), під вчиненням злочину невеликої тяжкостіабо необережного злочину середньої тяжкості вперше розуміється, що особа раніше не вчиняла будь-якого діяння, передбаченого Особливою частиною КК України, а також і у випадку, якщо злочин фактично був вчинений нею хоча і не вперше, але на день його вчинення: 1) особу було звільнено від кримінальної відповідальності за підставами, встановленими КК України; 2) особа хоча і була засуджена за попередньо вчинений злочин, однак судимість була погашена або знята; 3) особа не підлягає кримінальній відповідальності, оскільки злочинність раніше вчиненого діяння скасована новим кримінальним законом.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 27 вересня 2018 року (справа № 647/1831/15-к), припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загальноправові наслідки засудження та призначення покарання.
Особа, судимість якої погашена або знята, вважається такою, яка раніше злочину не вчиняла, покарання не відбувала. Вона не зобов'язана будь-де вказувати про вчинення нею в минулому злочину та призначення за нього покарання, не повинна відчувати жодних негативних наслідків колишньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у т.ч. і при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості і є неприпустимим.
З урахуванням наведеного, сталої практики Верховного Суду у подібних правовідносинах, беручи до уваги те, що судимість обвинуваченого ОСОБА_7 погашена, останній підпадає під критерій особи, яка вчинила кримінальне правопорушення уперше, а тому, на переконання суду, у даному кримінальному провадженні відсутні перешкоди у застосуванні до обвинуваченого ОСОБА_7 положень статті 46 КК України.
Відповідно до положень пункту 1 частини 2 статті 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з вимогами пункту 2 частини 3 статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених частиною 2 статті 284 КПК України.
Відповідно до частини 3 статті 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Будь-які дані, які б перешкоджали звільненню обвинуваченого від кримінальної відповідальності та закриттю кримінального провадження на підставі статті 46 КК України в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є достатньо правових підстав для звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження відносно нього, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_7 вчинив необережний нетяжкий злочин вперше, після вчинення кримінального правопорушення щиро покаявся, визнавши свою провину, висловлюючи жаль з приводу вчиненого, примирився з потерпілим, внаслідок чого клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з його примиренням з потерпілою та закриття кримінального провадження підлягає задоволенню.
Відомостей щодо процесуальних витрат, речових доказів, а також стосовно обрання запобіжного заходу за змістом обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування не встановлено. Цивільний позов не заявлявся.
На підставі статей 12, 46 КК України, керуючись статтями 284-288, 395 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_4 про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням обвинуваченого з потерпілим та закриття кримінального провадження - задовольнити.
ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України на підставі статті 46 КК України з нереабілітуючих підстав у зв'язку з примиренням винного з потерпілим - звільнити від кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 12025162270000614, внесене 26 жовтня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 128 КК України - закрити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано; у разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1