Справа № 576/86/26
Провадження № 2/576/278/26
19 березня 2026 року м. Глухів
Глухівський міськрайонний суд Сумської області у складі судді Глухівського міськрайонного суду Сумської області Мазура С.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.05.2025 між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір (оферти) № 05.05.2025-100001801, відповідно до умов якого відповідачу був наданий кредит у сумі 22000,00 грн.; строк кредиту - 184 дні з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 04.11.2025; процентна ставка «Стандарт» - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія, пов'язана з наданням кредиту 20% від суми кредиту та дорівнює 4400,00 грн.; неустойка - 220,00 грн., яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. Вказаний договір був укладений із застосуванням норм Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та підписаний електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором. Грошові кошти в сумі 22000,00 грн. були зараховані ТОВ «Споживчий центр» на картковий рахунок клієнта № НОМЕР_1 . Відповідач, взятих на себе зобов'язань із своєчасного повернення кредитних коштів не виконала, у зв'язку чим у неї станом на дату подання позову виникла заборгованість за договором у розмірі 56041,65 грн., з яких: 20566,96 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 25354,69 грн. - заборгованість за процентами, 10120,00 грн. - неустойка. Зазначає, що відповідачем була проведена часткова сплата по кредитному договору, а саме: 04.06.2025 у сумі 9626,52 грн. та 08.07.202 у сумі 10506,52 грн. Під час формування довідки про заборгованість та розрахунку суми позовних вимог, було враховано факт оплати та змінено суму заборгованості. За вказаних обставин позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості, а також понесені судові витрати.
Ухвалою суду від 22.01.2026 суд відкрив провадження у цій справі і з урахуванням ч. 4 ст. 19 ЦПК України вирішив її розглянути у порядку спрощеного провадження (а.с. 38). Сторони не подавали клопотання про розгляд справи у загальному позовному провадженні.
26.01.2026 на адресу відповідача була направлена копія ухвали про відкриття провадження у справі із пропозицією направити до суду свій відзив на позов (а.с. 39).
Відповідач, у встановлений судом строк, відзиву на позов не подала, заперечення щодо розгляду справи в спрощеному порядку, будь-яких клопотань чи заяв не надала.
У відповідності до частини восьмої статті 178 та частини п'ятої статті 279 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд розглядає справу за наявними у справі матеріалами.
Згідно правил частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Розглянувши наявні у справі документи і матеріали, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено, що 05.05.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір, який складається з пропозиції про укладення кредитного договору (кредитної лінії) (оферта), заявки кредитного договору № 05.05.2025-100001801 (кредитної лінії), відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 05.05.2025-100001801 (кредитної лінії). Кредитний договір був підписаний 05.05.2025 електронним підписом відповідача одноразовим ідентифікатором- Е728. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 22000,00 грн.; строк кредиту 184 дні з дати його надання; дата повернення кредиту - 04.11.2025; процентна ставка фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит; комісія, пов'язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 4400,00 грн.; неустойка - 220,00 грн., яка нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання, та узгоджено графік платежів (а.с. 17-23).
Згідно п.3.1. договору за цим договором, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Пунктом 3.2. договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4149-50XX-XXXX-6216.
Між ТОВ «Споживчий центр» та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 04.01.2024 укладено договір про надання послуг з переказу коштів № ФК-П-2024/01-2 (а.с. 29-33).
Факт перерахування відповідачу грошових коштів на картку № НОМЕР_2 , який був вказаний нею у заяві, підтверджується повідомленням ТОВ «Універсальні платіжні рішення» № 1-0201 від 02.01.2026, відповідно до якого, 05.05.2025 о 17:10:05 год. були перераховані кошти у розмірі 22000,00 грн., призначення платежу: видача за договором кредиту № 05.05.2025-100001801 (а.с. 27).
Згідно розрахунку заборгованості за договором № 05.05.2025-100001801 від 05.05.2025 заборгованість відповідача за цим договором станом на 02.01.2026 складає 56041,65 грн., з яких: 20566,96 грн. - основний борг, 25354,69 грн. - відсотки, 10120,00 грн. - штрафи. (а.с. 24-26).
Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають на підставі договору або правочину.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов'язкові реквізити документа.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджений та відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останній. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.
Досліджені у справі докази дають достатні підстави для висновку, що свої договірні зобов'язання кредитодавець ТОВ «Споживчий центр» виконав в повному обсязі та надав відповідачу кредит в обумовленій договором сумі. Натомість, відповідач свої договірні зобов'язання у визначений договором строк не виконала.
Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 20566,96 грн. основного боргу та 25354,69 грн. процентів є обґрунтованими і підлягають стягненню з відповідача.
Щодо стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.
Так, Указом Президента України N 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на всій території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався.
Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Отже, пунктом 2 частини 3 розділу II «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України № 2120-IX передбачено, що цей Закон застосовується до відносин за прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, що виникли у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
Загальновизнаним є факт, що Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений та продовжує діяти на час розгляду справи.
Враховуючи те, що заборгованість за неустойкою у відповідача за кредитним договором від 05.05.2025 виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 10120,00 грн. стягненню з відповідача не підлягає, а тому, в цій частині позову слід відмовити.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню у розмірі 45921,65 грн., з яких: 20566,96 грн.- заборгованість кредитом, 25354,69 грн.- заборгованість за процентами.
У позовній заяві позивач зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які складаються із витрат на оплату судового збору у розмірі 2662,40 грн. та витрат на правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Зважаючи на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню (45921,65х100:56041,65=81,94%), то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволених вимог з відповідача необхідно стягнути на користь позивача 2181,57 грн. судових витрат по оплаті судового збору (2662,40х81,94:100=2181,57).
Вирішуючи питання про стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат, які складаються з витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., суд враховує наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).
Відповідно до ст.137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Представником позивача не надано доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6000,00 грн., а тому суд не вбачає підстав стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу.
На підставі викладеного та відповідно до ст. ст. 509, 526, 527, 530, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 2, 12, 19, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, п.і. 01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором № 05.05.2025-100001801 від 05.05.2025 у розмірі 45921 (сорок п'ять тисяч дев'ятсот двадцять одну) грн. 65 коп.
В інший частині позивних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (вул. Саксаганського, буд. 133-А, м. Київ, п.і. 01032, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, НОМЕР_4 ) судовий збір в сумі 2181,57 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя С.А. Мазур