про відмову відкритті касаційного провадження
19 березня 2026 року
м. Київ
справа №320/58400/25
адміністративне провадження № К/990/9460/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Чиркіна С.М.,
перевіривши касаційну скаргу Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ»
на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року (колегія у складі суддів Сорочка Є.О., Єгорової Н.М., Коротких А.Ю.)
у справі № 320/58400/25
за позовом Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ»
до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама», Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про визнання протиправним та скасування наказу,
Українське Національне інформаційне агентство «УКРІНФОРМ» (далі - позивач, заявник, скаржник) звернулося до суду з позовом до Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» та Управління з питань реклами виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 02.09.2025 № 1576;
- визнати протиправним та скасувати наказ Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.09.2025 № 1661, в частині здійснення демонтажу вивіски № 43361-І-25, зазначеної у додатку до вказаного наказу за порядковим номером 95, що належить Укрінформу та розміщена за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 8/16;
- зобов'язати Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВРЕКЛАМА» утриматись від дій, пов'язаних з демонтажем вивіски, що становить собою напис «УКРІНФОРМ» на фасаді третього поверху будівлі, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 8/16.
28.11.2025 позивачем також подано заяву про забезпечення позову, у якій він просив суд зупинити дію наказу Управління з питань реклами Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 15.09.2025 № 1661 в частині здійснення демонтажу вивіски № 43361-1-25, зазначеної у додатку до вказаного наказу за порядковим номером 95, що належить Укрінформу та розміщена за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 8/16, та заборонити Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» вчиняти будь-які дії з демонтажу вивіски у вигляді напису «УКРІНФОРМ», розміщеної на фасаді третього поверху будівлі за адресою: м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 8/16 до набрання законної сили рішенням суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 відмовлено у задоволенні заяви позивача.
Не погодившись з цим судовим рішенням, позивач 08.01.2026 оскаржив його в апеляційному порядку, заявивши при цьому про поновлення строку на апеляційне оскарження. Заявлене клопотання Українське Національне інформаційне агентство «УКРІНФОРМ» мотивувало тим, що копію оскаржуваної ухвали суду першої інстанції він не отримувало та дізналося про її існування з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Шостий апеляційний адміністративний суд, відмовивши у задоволенні зазначеного клопотання заявника, постановив ухвалу від 14.01.2026 про залишення апеляційної скарги Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» без руху на підставі ч. 3 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв'язку із визнанням неповажними наведених позивачем у клопотанні про поновлення строку звернення підстав, запропонувавши останньому навести в новій заяві інші підстави для поновлення такого строку у десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали.
При цьому Шостий апеляційний адміністративний суд, враховуючи обставини складання повного тексту оскаржуваного судового рішення 05.12.2025 та отримання Українським Національним інформаційним агентством «УКРІНФОРМ» 05.12.2025 о 21:00 год. копії оскаржуваної ухвали суду першої інстанції від 05.12.2025 (що підтверджується відповідним повідомленням з КП «ДСС», дійшов висновку про пропущення позивачем п'ятнадцятиденного строку звернення із цієї апеляційною скаргою, встановленого ч. 1 ст. 295 КАС України.
Крім того, залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд серед іншого керувався положеннями ч. 3 ст. 298 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Позивач подав до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій просив вважати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції. В обґрунтування підстав для поновлення строку зазначив, що мало місце некоректне функціонування інтерфейсу електронного кабінету в ЄСІТС та недостовірне відображення у ньому інформації про оскаржуване рішення. А саме система ідентифікувала директора Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» Череватого Сергія Володимировича виключно як представника без автоматичного відображення у кабінеті директора документів, які надійшли юридичній особі (Українському Національному інформаційному агентству «УКРІНФОРМ»). У зв'язку з цим керівник юридичної особи не знав про існування ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 про відмову у забезпеченні позову.
Також у поданій заяві скаржник вказував на те, що у грудні 2025 року 12 разів було знеструмлено будівлю Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ», що у сукупності із повітряними тривогами унеможливило стабільну роботу мережі Інтернет та серверного обладнання й безперервний моніторинг.
Розглянувши подану заяву, Шостий апеляційний адміністративний суд визнав неповажними та необ'єктивними наведені позивачем підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, відмовив у його задоволенні та у відкритті апеляційного провадження, про що постановив ухвалу від 30.01.2026.
Постановляючи дану ухвалу апеляційний суд, виходив з того, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
При цьому судом апеляційної інстанції за даними КП «ДСС» встановлено, що оскаржувана ухвала доставлена до електронного кабінету юридичної особи - Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» 05.12.2025 о 21 год. 00 хв., про що судом до кінця цієї доби було отримано відповідне повідомлення. При цьому повний текст оскаржуваного судового рішення складено 05.12.2025, а тому граничним строком його оскарження є 22.12.2025.
Разом з тим, із апеляційною скаргою на ухвалу Київський окружний адміністративний суд від 05.12.2025 позивач звернувся 08.01.2026.
Надаючи правову оцінку доводам заявника щодо поважності причин пропуску строку, Шостий апеляційний адміністративний суд зауважив, що ненадходження оскаржуваної ухвали в електронний кабінет саме представника скаржника, як й відповідного повідомлення на електронну пошту, не нівелює факту надходження цієї ухвали в електронний кабінет безпосередньо сторони у справі (позивача) - Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ», що відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України є днем вручення судового рішення.
При цьому заявник не надав жодних належних доказів щодо некоректного функціонування системи ЄСІТС або ж електронного кабінету Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ».
Більше того, можливість в інтерфейсі електронного кабінету входу Череватого С.В. як керівника у профіль Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» підтверджується долученим до заяви скріншотом, за яким інтерфейс електронного кабінету відображає як можливість зміни ролі користувача Череватого С.В (фізична особа, представник, представник «УКРІНФОРМ»), так і можливість його входу у «Профіль УКРІНФОРМ». Саме на такій роботі інтерфейсу електронного кабінету щодо перемикання між особистим профілем керівника та профілем юридичної особи вказано у Базі знань ЄСІТС, на яку міститься посилання в Електронному кабінеті [https://wiki.court.gov.ua/].
Будь-яких доказів спроб входу, блокування або ж іншої неможливості входу в Електронний кабінет ЄСІТС - профіль «УКРІНФОРМ» (Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ») скаржник не надав.
Одночасно у цьому випадку факт того, що скаржник не скористався можливістю дізнатися про існування оскаржуваного рішення в електронному кабінеті - у профілі Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ», є суб'єктиною оставиною, яка не породжує поважних причин пропуску процесуального строку, а також не спростовує дату вручення судового рішення позивачу відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України.
Враховуючи вищенаведене у сукупності апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність доводів скаржника про некоректну роботу електронного кабінету та введення його в оману щодо ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення.
Крім того, у поданій заяві скаржник вказує, що у грудні 2025 року мали місце випадки знеструмлення будівлі Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ», що на додачу до випадків повітряних тривог унеможливило стабільну роботу мережі Інтернет та серверного обладнання й безперервний моніторинг. Стосовно цього суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність достатніх і належних доказів того, що у період із дня отримання оскаржуваної ухвали 06.12.2025 у межах строку на поновлення строку апеляційного оскарження (тобто до 23.12.2025) відсутність електроенергії та повітряні тривоги сукупно мали постійний або ж суттєво триваючий характер, який об'єктивно унеможливив дотримання позивачем процесуальних строків. Саме ж лише абстрактне посилання скаржника на періодичні повітряні тривоги та тимчасові відключення електроенергії недостатньо для висновку про поважність причин пропуску строку.
Покликання позивача на збій в роботі системи «Електронний суд», апеляційний суд вважав безпідставними, оскільки скаржник не надав доказів, які б підтверджували що 05.12.2025 в системі «Електронний суд» були технічні несправності, які могли бути причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. При цьому неналежна організація трудового процесу з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
У взаємозв'язку із наведеним Суд зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Порядок вручення судового рішення врегульований нормами ст. 251 КАС України.
За змістом ч. 1 - 3, 5 зазначеної статті Кодексу копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
У разі проголошення тільки скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, за їхньою заявою негайно після його проголошення видаються копії скороченого судового рішення.
У разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення в електронній формі протягом двох днів із дня його складення у порядку, встановленому законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (ч. 7 ст. 251 КАС України).
Також положеннями ч. 10 і 11 ст. 251 КАС України судові рішення відповідно до цієї статті вручаються шляхом надсилання (видачі) відповідній особі копії (тексту) повного або скороченого судового рішення, що містить інформацію про веб-адресу такого рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Аналізуючи зміст норм ст. 251 КАС України Верховний Суд у своїй постанові від 14.08.2025 у справі № 260/6591/24 (на яку в касаційній скарзі покликається позивач) виснував наступне: «…копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, якими є сторони й треті особи. Водночас КАС України гарантує сторонам право брати участь у справі не лише особисто, а й через представника.
У такому разі представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки, в тому числі право одержувати копії судових рішень, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Отже, якщо учасник справи діє через представника судові рішення надсилаються і йому. За умови вручення копії судового рішення представникові, суд може не надсилати рішення особі, яку він представляє, проте не навпаки». При цьому, ухвалюючи про задоволення касаційної скарги фізичної особи (позивача) та скасовуючи ухвалу суду першої інстанції про повернення позовної заяви з підстави неусунення недоліків, касаційний суд виходив з того, що позивач (військовослужбовець, який проходить військову службу в порядку мобілізації) був об'єктивно обмежений у вчиненні самотужки дій для усунення недоліків позову, а тому факт не надсилання копії судового рішення його представникові (адвокату) стало дійсною перешкодою для реалізацією фізичною особою свого права на правосуддя.
Визнаючи необгрунтованими доводи позивача про поважність причин пропуску строку у справі № 320/58400/25, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не довів документально те, що надходження виключно до електронного кабінету безпосередньо Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» електронної копії ухвали Київського окружного адміністративного суду від 05.12.2025, а не його керівника, стали тими дійсними істотними перешкодами чи труднощами, що завадили позивачу своєчасно вчинити всі необхідні процесуальні дії для оскарження зазначеної ухвали у встановлений процесуальний строк.
Ознайомившись зі змістом поданої касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, Суд доходить висновку про не спростування скаржником в цілому документально висновків Шостого апеляційного адміністративного суду, наведених в ухвалі від 30.01.2026.
До того ж Шостий апеляційний адміністративний суд врахував вищевказані норми процесуального закону й висновки касаційного суду та обґрунтовано ухвалою від 30.01.2026 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на підставі п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Згідно з ч. 2 ст. 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Керуючись п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Українського Національного інформаційного агентства «УКРІНФОРМ» на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 січня 2026 року у справі № 320/58400/25.
2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.М. Чиркін