18 березня 2026 року
м. Київ
справа №280/902/25
адміністративне провадження № К/990/2845/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білоуса О.В.,
суддів - Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,
У лютому 2025 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - ФО-П ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС у м. Києві), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2024 року: № 00514240901, яким за порушення статті 11 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" (далі - Закон №№481/95-ВР) на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та статті 17 Закону № 481/95-ВР застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 833796 грн; №00514220901, яким за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України та на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 і пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 1020 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 9 червня 2025 року позовну заяву ФО-П ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 31 липня 2023 року №00514240901 та №00514220901. Стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 8348,16 грн.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 12 березня 2026 року касаційну скаргу ФО-П ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 9 червня 2025 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
16 березня 2026 року на адресу Верховного Суду від позивача надійшла заява, в якій останній з посиланням на положення статей 132, 134, 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у м. Києві на користь ФО-П ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу (правову) допомогу, понесені під час розгляду касаційної скарги, у загальному розмірі 25000 грн.
Розглянувши подану заяву, вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що подана заява не підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною третьою статті 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
У свою чергу, за правила частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
У даному випадку, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за наслідками касаційного перегляду не змінював судове рішення, а ухвалив рішення, яким направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції, у зв'язку з чим у суду касаційної інстанції не виникало підстав для вирішення питань, пов'язаних з перерозподілом судових витрат, зокрема й витрат на професійну правничу допомогу. Такий буде здійснено за результатами нового судового розгляду справи.
За таких обставин підстави для ухвалення касаційним судом додаткового рішення у зазначеній справі, зокрема, з причин не вирішення питання про судові витрати, відсутні.
Керуючись статтями 132, 139, 248, 252 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі №280/902/25 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх