про залишення касаційної скарги без руху
19 березня 2026 року
м. Київ
справа №500/3053/25
адміністративне провадження №К/990/9565/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Стародуба О.П.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року (суддя Грицюк Р.П.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року (колегія у складі суддів Бруновської Н.В., Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.)
у справі № 500/3053/25
за позовом ОСОБА_1
до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У травні 2025 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до суду з позовом до Великогаївської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати лист від 19.03.2025 № 363.
- зобов'язати внести зміни у витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень згідно рішення Лановецького районного суду від 04.10.2024.
Тернопільський окружний адміністративний суд рішенням від 18.08.2025, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026, відмовив у задоволенні позову.
03.02.2026 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга позивача, в якій останній з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення ними приписів процесуального права просить скасувати рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.08.2025 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05.01.2026, а справу направити на новий розгляд.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначає п. 2 ч. 4 ст. 328, п. 3 ч. 3 ст. 353 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
У тексті поданої касаційної скарги скаржником заявлено про поновлення йому строку на касаційне оскарження судових рішень у справі № 500/3053/25.
Положеннями ст. 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів із дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Водночас поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та з обставин незалежних від позивача унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом (постанова Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 473/2236/17).
ОСОБА_1 звернувшись 03.03.2026 до Верховного Суду з цією касаційною скаргою, пропустив строк на касаційне оскарження, передбачений ч. 1 ст. 329 КАС України, оскільки повний текст оскаржуваної постанови Восьмого апеляційного адміністра-тивного суду від 05.01.2026 складений 05.01.2026, а отже строк на подання касаційної скарги закінчився 04.02.2026.
При цьому скаржник не вказав на причини пропуску ним такого строку та не обгрнтував їх поважність.
У взаємозв'язку із цим Суд звертає увагу позивача на те, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації права щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
З огляду на те, що скаржник не вказав на причини пропуску строку касаційного оскарження та не навів пояснень щодо них, то Суд не вбачає наразі підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Щодо дотримання позивачем вимог до змісту касаційної скарги.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги визначені в ст. 330 КАС України.
Зокрема відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
За правилами норм ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Наведені положення процесуального закону дають підстави вважати, що суд касаційної інстанції може відкрити касаційне провадження виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, зазначених скаржником у касаційній скарзі. При цьому мотиви особи, що подає касаційну скаргу, щодо незгоди з судовим рішенням мають бути викладені з урахуванням передбачених Кодексом адміністративного судочинства України підстав для його скасування або зміни з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при формуванні відповідного висновку.
Зокрема при оскарженні судових рішень відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржник в касаційній скарзі повинен викласти мотивовані обгрунтування, які б слугували підставою для відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Перевіркою ж поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що, заявляючи підставою касаційного оскарження п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України, скаржник в той же час не аргументував як таку потребу у відступленні, не визначив ані конкретної норми права, від висновку щодо застосування яких слід відступити, ані висновку, який позивач вважає правильним; крім того, не виклав вмотивованого обгрунтування, у чому полягає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Фактично зміст доводів касаційної скарги зводиться до наведення опису фактичних обставин, цитування норм права, у поєднанні із незгодою із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, - що не узгоджується із нормою п. 2 ч. 4 ст. 328 КАС України та виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Що ж до покликань на порушення судом першої та (або) апеляційної інстанції норм процесуального права як умови для скасування судових рішень, то такі можуть бути визнані прийнятними при касаційному оскарженні судових рішень за п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України у разі обгрунтованості заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами частини другої та третьої статті 353 цього Кодексу.
Зокрема, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, у випадку якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Всупереч викладеному, касаційна скарга не містить необхідних обґрунтувань у зазначеному контексті. Так, твердження позивача про допущення судами попередніх інстанцій порушень норм процесуального права у зв'язку з розглядом справи № 500/3053/25 за його відсутності Суд визнає безпідставними з огляду на те, що розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до норм ст. 262, п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Інших доводів щодо наявності у цьому випадку підстав для касаційного оскарження, визначених відповідними пунктами ч. 2 та 3 ст. 353 цього Кодексу, касаційна скарга не містить.
Одночасно нормами п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України встановлено, що судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) можуть бути оскарженні в касаційному порядку виключно у наступних випадках:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Тернопільський окружний адміністративний суд в ухвалі від 09.06.2025 про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.
У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Разом з тим, скаржник не вказав на наявність у цьому випадку обставин, з якими п. 2 ч. 5 ст.328 КАС України пов'язує виникнення підстав для розгляду в порядку касаційного провадження рішення суду, ухваленого у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Стосовно сплати судового збору за подання касаційної скарги у встановлених законом порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частинами 1 та 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За змістом норми пп. 3 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, сплачується судовий збір у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України від 19.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» визначено, що з 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 3 028 гривень.
Враховуючи наведене, судовий збір який підлягає сплаті за подання цієї касаційної скарги у паперовій формі становить 2 422,40 грн (тобто, 1 211,20 х 200%).
Проте скаржником до матеріалів касаційної скарги не долучено докази сплати судового збору за подання цієї скарги у встановленому порядку та розмірі.
Згідно з ч. 2 ст. 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України касаційна скарга залишається також без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Разом з тим, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
У разі ж неподання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження або якщо наведені підстави для поновлення строку будуть визнані Судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено (п. 4 ч. 1 ст. 333 КАС України).
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для подання скаржником заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням у ній причин поважності пропуску строку звернення з касаційною скаргою, разом з документальним підтвердженням таких наведених підстав, докази сплати судового збору в сумі 2 422,40 грн, а також подання уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного оскарження, передбачених ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Керуючись ст.ст. 329, 330, 332 КАС України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.
2. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі № 500/3053/25 залишити без руху.
3. Надати ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
5. Роз'яснити, що в разі ненаведення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження вказані позивачем підстави будуть визнані судом неповажними, а у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
6. Роз'яснити, що у разі невиконання інших вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя О.П. Стародуб