19 березня 2026 року
м. Київ
справа №640/9981/20
адміністративне провадження №К/990/10351/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Шишова О. О.,
суддів: Блажівської Н. Є., Яковенка М. М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 640/9981/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Класика комфорту» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
установив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Класика комфорту» звернулося до суду з позовом Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13 лютого 2020 року:
- № 00001470502, яким збільшило грошове зобов'язання ТОВ «Класика комфорту» зі сплати податку на додану вартість на суму 969 613,00 грн і нарахувало 484 807,00 грн штрафних санкцій;
- № 00001480502, яким встановило, що позивачу завищило суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, на суму 587 926,00 грн.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року, позов задоволено.
Не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху з огляду на таке.
Статтею 329 КАС України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Передбачений зазначеною статтею строк касаційного оскарження пропущено, оскільки оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 17 грудня 2025 року у відкритому судовому засіданні (повний текст постанови виготовлено 22 грудня 2025 року), а з касаційною скаргою скаржник звернувся до Верховного Суду 06 березня 2026 року.
Водночас у касаційній скарзі скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження відповідач покликається на те, що вже звертався до Верховного Суду з касаційними скаргами, однак їх було повернуто. Скаржник зауважує, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Крім того, посилається на практику Верховного Суду щодо питання поновлення строків. Цитує частину п'яту статті 333 КАС України. На думку заявника вказані обставини є поважними підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Інших поважних причин неможливості звернення до суду касаційної інстанції у строк, встановлений статтею 329 КАС України, скаржником не зазначено.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно убачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Як убачається з матеріалів касаційної скарги, відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень та даних комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», скаржник у межах строку, встановленого процесуальним законом, уже реалізовував право на касаційне оскарження у цій справі.
Разом із тим ухвалами Верховного Суду від 28 січня 2026 року та від 24 лютого 2026 року касаційні скарги було повернуто у зв'язку з відсутністю передбачених законом підстав для касаційного оскарження.
Так, невиконання відповідачем вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення її скаржнику, не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.
Крім того, вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
Також Верховний Суд не приймає до уваги й доводи скаржника щодо подання ним повторної (чергової) касаційної скарги в межах річного строку з дня складання повного тексту оскаржуваної постанови, з огляду на те, що частина п'ята статті 333 КАС України не змінює загальні строки реалізації особою права на касаційне оскарження, які встановлені статтею 329 КАС України, а є імперативною нормою процесуального закону, яка встановлює для суб'єктів владних повноважень граничний (присічний) строк на касаційне оскарження судових рішень.
Посилання на дослідження судової практики Верховного Суду, само по собі не може слугувати підставою для поновлення процесуального строку, без належного обґрунтування подібності правовідносин.
Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Оскільки касаційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, таку касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху для усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись статтями 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 15 травня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року у справі № 640/9981/20 - залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання обґрунтованого клопотання про поновлення строку касаційного оскарження.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнані судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. О. Шишов
Судді Н. Є. Блажівська
М. М. Яковенко