19 березня 2026 року
м. Київ
справа №560/18531/25
адміністративне провадження №К/990/10727/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №560/18531/25 за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу,
До Верховного Суду 09.03.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №560/18531/25.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Головне управління ДПС у Хмельницькій області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу в розмірі 3092,52 грн.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.11.2025 позовну заяву залишено без руху. Зазначено, що недоліки можуть бути усунені позивачем шляхом надання доказів надіслання відповідачу позовної заяви з доданими до неї документами, а також, податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги.
На виконання вимог ухвали до суду надійшов лист, в якому відповідач зазначив, що нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам-нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів. Тому податкова вимога та податкове повідомлення-рішення надіслані відповідачу на його податкову адресу, відповідно до Податкового кодексу України (далі ПК України), а саме: вул. Козача 44, м. Волочиськ, Хмельницька обл.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 позовну заяву Головного управління ДПС у Хмельницькій області до ОСОБА_1 про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу повернуто позивачеві.
Судом першої інстанції зазначено, що у корінці податкового повідомлення-рішення від 31.07.2024 №0847764-2408-2204-UA68040090000087566 та в податковій вимозі від 11.02.2025 №0002529-1303-2201 зазначено адресу відповідача: АДРЕСА_1 . На підтвердження їх надсилання відповідачу позивач надав рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, в яких зазначена адреса: вул. Козача 44, Волочиськ, Хмельницький р-н, Хмельницька обл. У відповіді на запит від 10.10.2025 №2225-2025-0006212 щодо отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про реєстраційні дані фізичної особи-платника податків, наданій позивачем, зазначено, що місце проживання ОСОБА_1 "РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ МУРМАНСЬКА ПОЛЯРНИЙ ВУЛ. ЧЕРВОНИЙ ГОРН БУД.17 КВ.92". При цьому, в зазначеному корінці податкового повідомлення-рішення відсутня інформація про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості. Також, зазначена інформація відсутня в матеріалах справи. Це унеможливлює висновок про надіслання податкового повідомлення-рішення відповідачу відповідно до вимог підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України. Таким чином, вимоги ухвали від 07.11.2025 позивач не виконав.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишено без задоволення, а ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 - без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 ,4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Пунктом 3 частини 1 статті 294 КАС України передбачена можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
В касаційній скарзі податковим органом вказано, що відповідно до п. 4.4 ст. 328 КАС України судове рішення, яке оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до п. 2 ст. 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області вказано, що оскаржувані рішення винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин справи та з невідповідністю висновків суду обставинам справи, у зв'язку з чим вони підлягають скасуванню.
Одночасно скаржником вказано, що судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях застосовано норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду, має місце підстава касаційного оскарження, передбачена п.1 ч.4 ст. 328 КАС України.
Верховний Суд зауважує, що скаржником некоректно визначено підставу касаційного оскарження (наведено норми щодо підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи), не обґрунтовано, в чому полягало неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права судами попередніх інстанцій.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику слід уточнити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржником не надано документ про сплату судового збору.
Верховний Суд зауважує, що згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику слід сплатити 2662,40 грн судового збору та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007.
Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на ухвалу Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.11.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №560/18531/25 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко ,
Судді Верховного Суду