про залишення касаційної скарги без руху
18 березня 2026 року
м. Київ
справа №489/7585/24
адміністративне провадження №К/990/9485/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради
на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року
у справі №489/7585/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластена»
до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради
про визнання протиправними та скасування постанов,
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сластена» звернулося до адміністративного суду з позовом до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 грудня 2021 року №28/600/22.02-13, №28/601/22.02-13, №28/602/22.02-13.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року скасовано рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 травня 2025 року і ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 21 грудня 2021 року №28/600/22.02-13, №28/601/22.02-13, №28/602/22.02-13.
Ухвалено стягнути з Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластена» судові витрати зі сплаченого судового збору в розмірі 12112,00 грн.
Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції, Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради 02 березня 2026 року звернулося з касаційною скаргою та заявою про поновлення строку на касаційне оскарження до Верховного Суду.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд установив, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Всупереч зазначеній вище законодавчій нормі скаржник не додав до касаційної скарги документ про сплату судового збору у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі.
При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору Суд враховує таке.
Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Статтею 8 Закону №3674-VI встановлено умови, за яких суд своєю ухвалою може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати такого на певний строк: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Водночас відповідач у клопотанні зазначає, що необхідність звернення з даним клопотанням виникла у зв'язку з відсутністю коштів у Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, необхідних для сплати судового збору.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.
Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв'язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв'язку з вирішенням конкретної справи.
Проте, на підтвердження доводів, викладених у вказаному клопотанні, заявником не надано жодних належних і допустимих доказів на підтвердження того, що майновий/фінансовий стан Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради перешкоджає сплаті ним судового збору за подання касаційної скарги у даній справі у встановленому законодавством порядку та розмірі.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків Суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.
Так, згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною першою статті 4 Закону №3674-VI (в редакції, чинній на момент звернення до суду з позовом - жовтень 2024 року) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року становив 3028,00 грн.
Частиною третьою статті 4 Закону №3674-VI встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Відповідно до вимог статті 4 Закону №3674-VI (в редакції чинній на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру юридичній особі необхідно було сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що, враховуючи загальний розмір штрафних санкцій (238176,00 грн) складало 3572,64 грн.
Отже, судовий збір, який Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради необхідно сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 3572,64 грн х 200% х 0,8= 5716,22 грн.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: УК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102. Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, код ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходу бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)". Призначення платежу: *;101;22030102 (код класифікації доходів) ___________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб; реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи; судовий збір за позовом ______________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, частиною першою якої передбачено залишення позовної заяви без руху із зазначенням її недоліків, способу та строку для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого заявник має усунути вказані недоліки та надати суду касаційної інстанції документ про сплату судового збору у визначеному законом розмірі.
У випадку неусунення недоліків щодо сплати судового збору, касаційна скарга підлягає поверненню скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248, 332, 359 КАС України, Суд
1. Відмовити Управлінню Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №489/7585/24.
2. Касаційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2026 року у справі №489/7585/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сластена» до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов залишити без руху.
3. Встановити скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Я.О. Берназюк
Судді С.М. Чиркін
В.М. Шарапа