Постанова від 19.03.2026 по справі 280/8663/23

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року

м. Київ

справа № 280/8663/23

адміністративне провадження № К/990/15225/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єресько Л.О.,

суддів: Соколова В.М., Білак М.В.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу № 280/8663/23

за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, порушеної за

касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Луговий Борис Владленович,

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року (головуючий суддя Семененко М.О.),

та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Головко О.В., суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їхнє обґрунтування

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач), в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо не видання наказу про виключення позивача зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 ;

1.2. зобов'язати В/ч НОМЕР_1 видати наказ про виключення позивача зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 .

2. На обґрунтування позову зазначав, що в березні 2022 року позивача зараховано до списків особового складу В/ч НОМЕР_1 . На підставі повідомлення В/ч НОМЕР_1 , Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань в м. Краматорську розпочато досудове розслідування за фактом вчинення ОСОБА_1 злочину, передбаченого частиною п'ятою статті 407 Кримінального кодексу України (далі - КК України). Водночас, на думку позивача, висновки військової частини щодо наявності в діях позивача ознак самовільного залишення військової частини є передчасними та помилковими, у зв'язку з чим позивач неодноразово звертався до відповідача з метою повернення до проходження військової служби. Однак, В/ч НОМЕР_1 не вчинено необхідних та передбачених дій щодо призупинення військової служби позивача, а саме: не видано наказ про виключення ОСОБА_1 із списків особового складу В/ч НОМЕР_1 та не направлено справу для обліку до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Зазначена бездіяльність відповідача, яка полягає у протиправному утримуванні ОСОБА_1 в списках особового складу В/ч НОМЕР_1 без виплати грошового забезпечення, призводить до обмеження прав позивача, зокрема конституційного права на працю.

Установлені судами фактичні обставини справи

3. ОСОБА_1 з 21.03.2022 проходив військову службу у В/ч НОМЕР_1 .

4. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2022 № 312 відповідно до підпункту 14 пункту 116 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення), увільнено від займаних посад та зараховано в розпорядження командира В/ч НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, серед інших, солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , командира 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, у зв'язку з самовільним залишенням частини.

5. Наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2023 № 429, відповідно до наказу командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 14.06.2023 № 165-рс, увільнено від займаної посади та призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України: солдата за призивом по мобілізації ОСОБА_1 , колишнього командира 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, який самовільно залишив військову частину 09.11.2022 згідно з витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) від 18.02.2023 № 62023050010000476 з 18.02.2023.

6. У відповідь на адвокатський запит представника позивача, листом від 10.10.2023 за № 19646 В/ч НОМЕР_1 повідомила, що солдат ОСОБА_1 самовільно залишив розташування підрозділу В/ч НОМЕР_1 в районі виконання бойового завдання 09.11.2022. Згідно з наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 312 від 21.11.2022 солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 увільнено від займаної посади та зараховано в розпорядження командира В/ч НОМЕР_1 . Крім цього, командиром В/ч НОМЕР_1 в порядку статті 214 Кримінального процесуального кодексу України направлено повідомлення до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, за результатами розгляду якого до ЄРДР внесено відомості за № 62023050010000476 від 18.02.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України та розпочато досудове розслідування. Також повідомлено, що військовослужбовець ОСОБА_1 не виключався зі списків особового складу, військову службу останньому призупинено.

7. Вважаючи протиправною бездіяльність В/ч НОМЕР_1 щодо невиключення його зі списків особового складу позивач звернувся із цим позовом до суду.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

8. Рішенням Запорізького оружного адміністративного суду від 13.12.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 04.04.2024, у задоволенні позову відмовлено.

9. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що із системного аналізу положень статей 24, 26 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII), Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 (далі - Положення № 1153/2008) та Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 № 280 (далі - Інструкція № 280) слідує, що підставою для винесення командиром військової частини наказу про звільнення особи з військової служби та виключення із списків особового складу військової частини є, зокрема, наявність обвинувального вироку суду, який набрав законної сили та яким особі, якій призупинено військову службу, призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі або позбавлення військового звання. Суди обох інстанцій врахували, що станом на дату ухвалення судового рішення у справі у суду відсутня інформація щодо результатів досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 62023050010000476 та наявності або відсутності обвинувального вироку суду щодо позивача.

9.1. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що Положенням № 1153/2008, норми пунктів 144-1 - 144-3 якого є аналогічними положенням частини другої статті 24 Закону № 2232-XII, не передбачено, що у разі призупинення військової служби військовослужбовець виключається зі списків особового складу військової частини, про що помилково стверджує позивач.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції

10. Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Луговий Б.В., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

10.1. Ця касаційна скарга подана з підстав передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України з посиланням на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 144-1 - 144-3 Положення № 1153/2008 та пункту 15 Інструкції № 280, норми якого вважає застосовними у період воєнного стану. Скаржник наголосив на тому, що вказаними нормами передбачений обов'язок командира військової частини, після прийняття наказу про призупинення військової служби на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця з посади (а не зі служби), видати наказ по стройовій частині про виключення його із списків особового складу військової частини.

10.2. Касатор наполягав на тому, що виключення особи зі списків особового складу ніяк не пов'язане зі звільненням військовослужбовця з військової служби і може здійснюватися не внаслідок звільнення і не після звільнення. У цьому взаємозв'язку скаржник підкреслив, що військовослужбовці, службу яких призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України, тобто наявність таких військовослужбовців у списках військової частини суперечить самій ідеї зупинення військової служби.

10.3. За доводами касаційної скарги правильне застосування наведених судоми попередніх інстанцій норм права призвело б до припинення протиправного утримування військовослужбовця в списках особового складу військових частин без виплати грошового забезпечення, що обмежує конституційне право скаржника на працю.

11. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.04.2024 визначено для розгляду цієї справи колегію суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: головуючий суддя: Мартинюк Н.М., судді: Жук А.В., Мельник-Томенко Ж.М.

12. Ухвалою Суду від 25.04.2024 у справі відкрито касаційне провадження за цією касаційною скаргою.

13. За інформацією із системи «Діловодство спеціалізованого суду», В/ч НОМЕР_1 отримала касаційну скаргу в електронному кабінеті 19.04.2024 о 17:10, а ухвалу про відкриття касаційного провадження від 25.04.2024 - 25.04.2024 о 20:20, що підтверджується довідками про доставку електронних листів.

14. Не погодившись із доводами касаційної скарги В/ч НОМЕР_1 подала до Суду письмовий відзив, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги з мотивів її необґрунтованості, а оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції залишити без змін як такі, що є законними та обґрунтованими.

15. Згідно із протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.08.2025, який здійснено на підставі розпорядження заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 15.08.2025 № 925/0/78-25 (на підставі службової записки про проведення повторного автоматизованого розподілу судових справ у зв'язку з перебуванням судді Мартинюк Н. М. у відпустці по вагітності та пологах) для розгляду справи № 280/8663/23 визначено новий склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді: Соколов В.М., Білак М.В.

16. Ухвалою Суду від 19.08.2025 справу № 280/8663/23 прийнято до провадження, а ухвалою від 11.02.2026 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статей 340 та 345 КАС України.

Висновки Верховного Суду, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

17. З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

18. Надаючи оцінку оскаржуваним судовим рішенням у межах доводів касаційної скарги за правилами статті 341 КАС України, Верховний Суд виходить із такого.

19. Спір у цій справі виник у зв'язку з не виключенням зі списків особового складу військової частини військовослужбовця, якого увільнено від займаної посади та військову службу якого призупинено, у зв'язку із самовільним залишенням військової частини.

20. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України та загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ, у редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин).

21. 20.10.2019 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» щодо удосконалення деяких питань проходження громадянами військової служби» від 03.10.2019 № 161-ІХ, якими статтю 24 Закону № 2232-ХІІ доповнено частиною другою, що регламентує підстави та порядок призупинення військової служби.

21.1. Згідно з абзацом першим частини другої статті 24 Закону № 2232-ХІІ (у редакції Закону № 161-ІХ) військова служба призупиняється для військовослужбовців, які:

- самовільно залишили військові частини або місця служби;

- дезертирували із Збройних Сил України та інших військових формувань;

- добровільно здалися в полон, якщо інше не визначено законодавством.

21.2. Відповідно до абзацу другого частини другої статті 24 Закону № 2232-ХІІ (у редакції Закону № 2995-ІХ від 21.03.2023) початком призупинення військової служби є день внесення відповідних відомостей до ЄРДР на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. Підставою для призупинення військової служби є отримання військовою частиною письмового повідомлення правоохоронного органу про внесення відповідних відомостей до ЄРДР щодо кримінального правопорушення (витягу з ЄРДР).

21.3. Військовослужбовці, військову службу яких призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

21.4. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

21.5. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України та інших військових формувань.

21.6. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту «г» частини другої, пункту «г» частини третьої, підпункту «д» пункту 1, підпункту «в» пункту 2 частини четвертої, підпунктів «е» пунктів 1 і 2, підпункту «в» пункту 3 частини п'ятої та підпункту «е» пункту 1, підпункту «д» пункту 2, підпункту «в» пункту 3 частини шостої статті 26 цього Закону, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

21.7. Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 КК України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини четвертої, підпунктів «д» пунктів 1 та 2 частини п'ятої та підпункту «д» пункту 1, підпункту «ґ» пункту 2 частини шостої статті 26 цього Закону.

21.8. Для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжується. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

21.9. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

21.10. Порядок призупинення та продовження військової служби визначається положеннями про проходження військової служби.

22. Відповідно до частини третьої статті 24 Закону № 2232-XII (у редакції Закону №161-ІХ) закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положенням про проходження військової служби громадянами України.

22.1. Законом № 161-ІХ частину третю статті 24 Закону № 2232-XII доповнено абзацами сьомим - дванадцятим такого змісту: «Із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) військовослужбовець не виключається та контракт не припиняється (не розривається) у разі:

перебування на лікуванні;

захоплення в полон або заручником, а також інтернування у нейтральну державу;

безвісної відсутності - до визнання його в установленому порядку безвісно відсутнім або оголошення померлим;

настання інших випадків, визначених законодавством.

Загиблий (померлий) військовослужбовець виключається із списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) з наступного після загибелі (смерті) дня, військовослужбовець, визнаний у встановленому законом порядку безвісно відсутнім або оголошений померлим, - з дня набрання законної сили рішенням суду».

23. Так, згідно з пунктом 144-1 Положенням № 1153/2008 для військовослужбовця, який самовільно залишив військову частину або місце служби, дезертирував із Збройних Сил України або добровільно здався в полон, військова служба призупиняється відповідно до частини другої статті 24 Закону № 2232-ХІІ.

23.1. Військова служба для такого військовослужбовця призупиняється з дня внесення відповідних відомостей до ЄРДР на підставі заяви, повідомлення командира (начальника) військової частини про вчинене кримінальне правопорушення, поданих відповідно до частини четвертої статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

24. Відповідно до пункту 144-2 цього Положення військовослужбовці, військову службу яким призупинено, звільняються з посад та вважаються такими, що не виконують (не несуть) обов'язків військової служби. Контракт про проходження військової служби, а також виплата грошового та здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення таким військовослужбовцям призупиняються.

24.1. Час призупинення військової служби військовослужбовцям не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому званні та до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії. На них не поширюються пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

24.2. Військовослужбовці, військову службу яким призупинено, не входять до чисельності Збройних Сил України.

25. Пунктом 144-3 Положення № 1153/2008 передбачено, що звільнення з посад військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.

25.1. Звільнення з посад військовослужбовців, призначених на посади Президентом України, військову службу яким призупинено, здійснюється Президентом України.

25.2. У разі відсутності повноважень щодо звільнення з посади військовослужбовця, військову службу якого призупинено, командир (начальник) військової частини подає витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань безпосередньо посадовій особі, яка має таке право, для видання наказу по особовому складу.

25.3. Наказ по особовому складу доводиться до військової частини та інших посадових осіб у порядку, визначеному Міністерством оборони України.

25.4. Командир (начальник) військової частини на підставі наказу по особовому складу про звільнення військовослужбовця, військову службу якого призупинено, з посади:

видає наказ по стройовій частині про призупинення виплати грошового і здійснення продовольчого, речового, інших видів забезпечення військовослужбовця та виключення його із списків особового складу військової частини;

організовує внесення запису до примірника контракту, що зберігається в особовій справі військовослужбовця, про призупинення дії контракту;

надсилає витяг із наказу та облікові документи військовослужбовця до органу військового управління, визначеного Міністерством оборони України.

25.5. Облік військовослужбовців, військову службу яким призупинено, здійснюється в порядку, визначеному Міністерством оборони України.

26. У пункті 144-5 Положення № 1153/2008 визначено, що військовослужбовці, військову службу яким призупинено та стосовно яких обвинувальні вироки суду набрали законної сили, підлягають звільненню з військової служби відповідно до пункту «г» частини другої, пункту «г» частини третьої, підпункту «д» пункту 1, підпункту «в» пункту 2 частини четвертої, підпункту «е» пункту 1, підпункту «е» пункту 2, підпункту «в» пункту 3 частини п'ятої та підпункту «е» пункту 1, підпункту «д» пункту 2, підпункту «в» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII, крім військовослужбовців, яким вироком суду визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

26.1. Військовослужбовці, яким призначено кримінальне покарання у вигляді штрафу, яких звільнено від кримінальної відповідальності на підставах, передбачених статтями 47, 48, 49 КК України, а також яких звільнено від відбування покарання на підставі амністії, підлягають звільненню з військової служби відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини четвертої, підпункту «д» пункту 1, підпункту «д» пункту 2 частини п'ятої та підпункту «д» пункту 1, підпункту «ґ» пункту 2 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII.

26.2. Звільнення військовослужбовців, військову службу яким призупинено, з військової служби здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу, крім військовослужбовців, які згідно із пунктом 225 цього Положення звільняються з військової служби Президентом України.

27. Пунктом 144-6 цього ж Положення передбачено, що для військовослужбовців, стосовно яких судом винесено виправдувальний вирок, що набрав законної сили, або стосовно яких закрито кримінальне провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба та дія контракту продовжуються. У такому разі строк призупинення військової служби зараховується до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, та поновлюються пільги і соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців.

27.1. За весь час необґрунтованого призупинення військової служби таким військовослужбовцям виплачується недоотримане грошове та здійснюються недоотримані продовольче, речове та інші види забезпечення.

27.2. Продовження військової служби та дії контракту з військовослужбовцями, зазначеними у цьому пункті, здійснюється командирами (начальниками) військових частин наказами по особовому складу.

28. Із змісту процитованих норм витікає, що за військовослужбовцями, які самовільно залишили військові частини або місця служби та військову службу яким призупинено, зберігається статус військовослужбовців на період здійснення кримінальних проваджень в органах досудового розслідування та судах до набрання вироками (обвинувальними чи виправдувальними) законної сили.

29. За обставинами цієї справи наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.11.2022 № 312 увільнено від займаних посад та зараховано в розпорядження командира В/ч НОМЕР_1 , утримуючи у списках особового складу військової частини, серед інших, солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , командира 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, у зв'язку з самовільним залишенням частини.

30. У констатуючій частині цього наказу нормативною підставою його прийняття визначено підпункт 14 пункту 116 Положення № 1153/2008 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

31. Відповідно до пункту 14 пункту 116 вказаного Положення зарахування військовослужбовців наказами по особовому складу в розпорядження посадових осіб, які мають право призначення на посади, для вирішення питання щодо дальшого їх службового використання допускається, зокрема, у разі, якщо військовослужбовці відсутні понад десять діб, - до повернення військовослужбовців у військову частину (у разі неприйняття іншого рішення про дальше проходження ними військової служби) або до дня набрання чинності рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми чи оголошення померлими, або до дня набрання законної сили вироком суду, яким призначено покарання у виді позбавлення волі.

32. Військовослужбовець, якого звільнено з посади, вважається таким, що перебуває у розпорядженні відповідного командира (начальника) військової частини, у списках якої він перебуває, з дня, що настає за днем звільнення, та до дня, з якого він приступив до виконання обов'язків за новою військовою посадою, на яку його призначено (до дня зарахування у розпорядження посадової особи, яка має право призначення на посаду) (абзац 23 пункту 116 Положення № 1153/2008).

33. Абзацом 1 пункту 117 цього Положення визначено, що призначення на посади військовослужбовців, які перебувають у розпорядженні відповідних командирів (начальників), проводиться в якомога коротший строк, але не пізніше ніж через два місяці з дня звільнення з попередньої посади, за винятком випадків, передбачених підпунктами 12 - 16 пункту 116 цього Положення.

34. Матеріалами справи також підтверджується, що у зв'язку із внесенням Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, відомостей до ЄРДР за № 62023050010000476 від 18.02.2023 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України), наказом командира В/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14.06.2023 № 429, відповідно до наказу командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади від 14.06.2023 № 165-рс, увільнено від займаної посади та призупинено військову службу, дію контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України: солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 , колишнього командира 3 мотопіхотного відділення 2 мотопіхотного взводу 5 мотопіхотної роти НОМЕР_2 мотопіхотного батальйону, який самовільно залишив військову частину 09.11.2022, з 18.02.2023.

35. Аналіз норм Закону № 2232-XII та Положення № 1153/2008 дозволяє дійти висновку, що призупинення військової служби військовослужбовцю, а також призупинення дії його контракту про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, з підстав, передбачених частиною другою статті 24 Закону № 2232-ХІІ, не є підставою для виключення такого військовослужбовця із списків особового складу військової частини, у якій він проходив службу, до настання обставин, які усувають умови, у зв'язку з якими військову службу йому призупинено.

36. У ситуації ОСОБА_1 , військову службу якому призупинено у зв'язку із внесенням Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Краматорську, відомостей до ЄРДР за № 62023050010000476 від 18.02.2023 (за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України (дизертирство), підставою для звільнення з військової служби відповідно до пункту «г» частини другої, пункту «г» частини третьої, підпункту «д» пункту 1, підпункту «в» пункту 2 частини четвертої, підпункту «е» пункту 1, підпункту «е» пункту 2, підпункту «в» пункту 3 частини п'ятої та підпункту «е» пункту 1, підпункту «д» пункту 2, підпункту «в» пункту 3 частини шостої статті 26 Закону № 2232-XII та, відповідно, і виключення із списків особового складу військовї частини, стане набрання обвинувальним вироком законної сили, крім випадку, коли вироком суду буде визначено міру покарання у виді службового обмеження, арешту з відбуттям на гауптвахті або триманням у дисциплінарному батальйоні.

37. У випадку ж постановлення судом виправдовувального вироку або закриття кримінального провадження відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, військова служба ОСОБА_1 та дія його контракту має бути продовжена, а строк призупинення військової служби зарахований до вислуги років для виплати надбавки за вислугу років і призначення пенсії, а також до строку вислуги років для присвоєння чергового військового звання, поновлені пільги та соціальні гарантії, встановлені законодавством для військовослужбовців, та за весь час необґрунтованого призупинення військової служби виплачено недоотримане грошове та здійснено недоотримане продовольче, речове та інші види забезпечення.

38. Реагуючи на доводи скаржника щодо незастосування до спірних правовідносин пункту 15 розділу II Інструкції № 280, яким передбачено, що виключення із списків особового складу військової частини проводиться наказом по стройовій частині в такі строки: військовослужбовців, військову службу яким призупинено та звільнено з посади наказом відповідного командира (керівника), - після надходження витягу з наказу по особовому складу; варто зауважити, що вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для виключення позивача зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 , позаяк означеним пунктом Інструкції № 280 регламентовано зокрема, порядок організації та ведення обліку особового складу в мирний час.

39. Отже, Суд погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про відсутність підстав вважати протиправною бездіяльність відповідача щодо не видання наказу про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу В/ч НОМЕР_1 у зв'язку із увільненням від займаної посади та призупиненням військової служби військовослужбовця, якщо за фактом самовільного залишення військовослужбовцем розташування підрозділу військової частини в районі виконання бойового завдання розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 408 КК України.

40. Наведені в касаційній скарзі мотиви та доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій і не дають підстав уважати, що ними неправильно застосовано норми матеріального права або порушено норми процесуального права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

41. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

42. Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

43. На підставі викладеного Верховний Суд констатує, що оскаржувані рішення попередніх інстанцій ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, відповідно підстави для скасування чи зміни оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій відсутні.

44. Зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

45. З огляду на результат касаційного розгляду у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Луговий Борис Владленович, залишити без задоволення.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 280/8663/23 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

СуддіЛ.О. Єресько В.М. Соколов М.В. Білак

Попередній документ
134979291
Наступний документ
134979293
Інформація про рішення:
№ рішення: 134979292
№ справи: 280/8663/23
Дата рішення: 19.03.2026
Дата публікації: 20.03.2026
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.03.2026)
Дата надходження: 19.04.2024