18 березня 2026 рокуЛьвівСправа № 161/5598/24 пров. № А/857/17029/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Обрізка І.М.,
Судової-Хомюк Н.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області (головуючий суддя Івасюта Л.В.), ухвалене у відкритому судовому засіданні м. Луцьк 17 червня 2024 року повний текст складено 17 червня 2024 року у справі № 161/5598/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, Інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Андрощука Михайла Вальдемаровича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
21.03.2024 ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради (далі-Департамент), Інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Андрощука Михайла Вальдемаровича, просила: скасувати постанову MVA №2407811 від 04.03.2024 винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Андрощук М.В. в справі про адміністративне правопорушення, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 гривень.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 17 червня 2024 року у справі № 161/5598/24 скасовано та ухвалено судове рішення яким позов ОСОБА_1 до Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради, Інспектора з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Андрощука Михайла Вальдемаровича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задоволено. Скасовано постанову серії MVA №2407811 від 04 березня 2024 року, винесену інспектором з паркування Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради Андрощук Михайлом Вальдемаровичем в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 680,00 гривень., та закрито справу про адміністративне правопорушення.
На адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення якою просить стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 920,00 грн., оскільки судове рішення ухвалене на її користь.
Питання ухвалення додаткового судового рішення може бути розглянуто апеляційним судом в порядку письмового провадження.
Вирішуючи подану заяву за матеріалами електронної справи, суд апеляційної інстанції враховує таке.
Перелік правових підстав, за наявності яких суд може ухвалити додаткове рішення, передбачений частиною 1 статті 252 КАС України, зокрема пунктом 3 частини 1 вказаної статті встановлено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Таким чином, додатковим судовим рішенням є додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази. Крім того, додаткові постанови (ухвали) можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання, або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі, та є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як це встановлено судом апеляційної інстанції за матеріалами електронної справи, ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у сумі 908,40 згідно квитанції №9345-7541-6517-4614 від 29.07.2024, який підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Водночас, сума 11,60 грн. згідно цієї квитанції є сервісним збором, а відтак в стягненні такої суд відмовляє.
Враховуючи те, що апеляційна скарга позивача була задоволена, а судом при постановлені судового рішення не вирішено питання стягнення судового збору, а відтак суд апеляційної інстанції доходить висновку, що такі витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 139, 252, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Заяву ОСОБА_1 щодо стягнення судових витрат задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту муніципальної варти Луцької міської ради (ЄДРПОУ 39985748) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 908 (дев'ятсот вісім) гривень 40 коп. судового збору за подання апеляційної скарги згідно квитанції №9345-7541-6517-4614 від 29.07.2024 року.
В решті заяви відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т. І. Шинкар
судді І. М. Обрізко
Н. М. Судова-Хомюк